Питання. В одних країнах виконавці й виробники фонограм створили спільні організації колективного управління правами (наприклад

Питання

В одних країнах виконавці й виробники фонограм створили спільні організації колективного управління правами (наприклад, в Австрії - LSG, у Чехії - INTERGRAM, у Данії - GRAMEX, у Фінляндії — фінський Gramex, у ФРН — GVL). В інших країнах кожна категорія правоволодільців має окремі організації (SAMI у Швеції — для виконавців, PPL у Великобританії та національні групи IFPI — для виробників фонограм в інших країнах).

У тих випадках, коли йдеться про збір винагороди за публічне виконання фонограм, організації виконавців і виробників фонограм не створюють у деяких країнах своїх служб із відслідковування використань і збору винагороди, а доручають цю роботу авторським організаціям колективного управління правами на публічне виконання. За ці послуги виплачується відповідна винагорода, але ці затрати значно менші від затрат, які необхідні для створення нової системи із відслідковування використань і збору винагороди. Таке рішення тією чи іншою мірою застосовується в Австрії, Данії, ФРН, Угорщині, Італії та Іспанії.

Перший договір, що дає дозвіл на кабельну ретрансляцію програм на базі глобальної системи колективного управління правами, був укладений у Бельгії між SABAM (авторською організацією, яка вже мала деякі угоди з колективного управління з кабельними організаціями відносно її власного репертуару), AGICOA (Асоціацією з міжнародного колективного управління правами на аудіовізуальні твори) разом із бельгійським членом цієї організації
(BELFITEL), а також зацікавленими організаціями мовлення, представленими в індивідуальному порядку, з одного боку, та Професійним союзом радіо і телебачення — з іншого.

Відповідно до цього договору кабельні оператори виплачують паушальну суму за використання репертуару, надаваного організаціями правоволодільців, а останні дають гарантії захисту від можливих претензій з боку третіх осіб.

Після низки переговорів у 1985 р. було укладено угоду про подальший розподіл цих сум: організації мовлення одержують 43,25 %, AGICOA - 35,25 %, SABAM - 21,50 %. Із 1 січня 1989 р. діє інший розподіл: організації мовлення — 43 %, AGICOA —35 %, SABAM - 22 %.

Після успіху в Бельгії відбувся також «прорив» і в Нідерландах, де був виготовлений (а надалі й укладений) національний типовий договір між BUMA (авторська організація), AGICOA і голландським членом цієї організації SEKAM, а також зацікавленими організаціями мовлення, з одного боку, і VECAL — організація приватних розповсюджувачів сигналів по кабелю, а також VNG (організація державних розповсюджувачів сигналів по кабелю) — з іншого.

У Нідерландах вдалося досягнути угоди про такий розподіл: організації мовлення одержують 44,5 %, AGICOA — 33,5 %, BUMA-22%.

Подібний договір був укладений також у ФРН між зацікавленими правоволодільцями і Deutsche Bundespost відносно ретрансляції о кабелю передаваних в ефір програм. Правоволодільців у даному разі представляла авторсько-правова організація GEMA.

Дата добавления: 2013-12-14