Аналіз реалізації продукції по видах

Задачі і джерела даних аналізу.

ТЕМА 3. Аналіз реалізації продукції.

Товаровиробники, поряд із виробництвом, основною метою своєї роботи ставлять вихід на ринок (у т.ч. і на міжнародний) збуту продукції. Безумовно, товаровиробник може знайти вихід на ринок за допомогою посередників. Проте, у цьому випадку немає гарантії в тому, що його інтереси як товаровиробника будуть завжди враховані, а також посередники у першу чергу будуть зацікавлені в реалізації своєї продукції. Тому в організаційному плані діяльності по реалізації продукції вигідне створення обслуговуючого збутового кооперативу. Також кооперативи зацікавлені в збільшенні прибутковості за рахунок реалізації за більш високими цінами. З переходом на ринкові відносини товаровиробники практично цілком перейшли на самофінансування. У цих умовах важливим є не стільки виробництво продукції, скільки її вигідна реалізація. Росте і роль аналізу, що допомагає визначити, кому більш вигідно реалізувати; забезпечує оперативною інформацією про хід реалізації; допомагає розробити методи підвищення ефективності.

Основними джерелами інформації є: договори на реалізацію, дані про ринки, товарно-сировинні біржи і дані бухгалтерського обліку.

Оскільки кооператив не одержує прибутку для себе і прагне забезпечити найвигіднішу реалізацію продукції своїх членів, то ефективність кооперативу прямопропорційна обсягам його діяльності. Тому в кооперативі використовується принцип ексклюзивності, що полягає в тому, що члени збутового або збутового переробного кооперативу продають свою продукцію через кооператив. Проте на практиці існують деякі причини, що призводять до відхилення цього принципу, як-от: кооперативу-товаровиробнику

· необхідно лишити частину продукції для внутрішніх потреб (внутрішнє споживання, насіння, комбікорми, оплата праці продукцією і т.д.);

· кооперативу-товаровиробнику потрібно лишити частину продукції для здійснення тих комерційних операцій, що кооператив не може здійснити без цього. Наприклад, члену потрібно розрахуватися по бартеру з постачальником засобів виробництва, покупку яких не забезпечує кооператив (наприклад, за будівельні матеріали).

Тому аналіз реалізації починають з аналізу розподілу продукції і визначають, за рахунок чого можна збільшити реалізацію.

Таблиця №14.

Використання сільськогосподарської продукції. (зернові, ц.)

ПОКАЗНИКИ	Базисний період	Звітний період	Відхилення, +-	У % до базисного періоду
Наявність на початок року			+60	118,7
Надійшло з врожаю			-14	99,1
Покупка			+16	123,5
ВСЬОГО в наявності			+62	103,3
Продаж у наявності			-23	89,3
Продано на ринку			+30	116,3
Продано через товарну біржу			-18	95,3
Продано по бартеру			-50	40,5
Видано робітникам у рахунок оплати			+16	125,8
Витрачено на насіння			+52	116,7
Витрачено на корм худобі	-	-	-	-
Передано в переробку			+25	115,6
Втрати при збереженні	-	-	-	-
ВСЬОГО витрачено			+32	102,3
Наявність на кінець року			+30	106,1

Дані таблиці №14 свідчать про те, що в кооперативі збільшилася наявність зерна на 62ц: за рахунок зерна, що залишилося, із минулого врожаю - на 60ц і за рахунок покупки - на 16ц, проте зменшився, хоча і незначно, валовий збір (на 14ц). Менше було реалізовано державі - на 23ц, причому за останні роки йде постійне зменшення реалізації державі, тому що товаровиробники, а тим більше обслуговуючі кооперативи, прагнуть найти більш вигідні ринки збуту, тому реалізація через ринок збільшилася на 30ц (214ц-184ц). Збільшується витрата на насіння, тобто товаровиробники прагнуть до збільшення виробництва. Основним показником, що визначає реалізацію, є рівень товарності - відношення кількості реалізованої продукції до виробленої. Але оскільки частина продукції залишається на збереження і може бути реалізована в наступному році, то рівень товарності необхідно розраховувати як відношення кількості реалізованої продукції до загальної наявності продукції. Так за даними таблиці №14 рівень товарності в базисному році дорівнює:

а в звітному році:

На обсяг реалізованої продукції впливає наявність продукції і її використання на внутрішньогосподарські потреби. Внутрішньогосподарські потреби можна визначити як різницю між наявністю продукції і її реалізацією. Так у базисному році вона склала 962ц (1893ц-931ц), а в звітному році - 1069ц (1955ц-886ц). Використовуючи прийом ланцюгової підстановки, можна визначити вплив цих чинників, для чого необхідно розрахувати обсяг продукції, що міг би реалізувати кооператив при фактичній наявності і витрати на внутрішньогосподарські потреби в базисному періоді, тобто: 1955ц-962ц=993ц. Різниця між розрахунковою реалізацією і базисною покаже вплив змін у наявності продукції на обсяг реалізації ( 993ц-931ц=62ц), а різниця між фактичним обсягом реалізованої продукції і розрахунковим покаже вплив змін у витраті продукції на внутрішньогосподарські потреби на обсяг реалізованої продукції (886-993=-107). Таким чином, збільшення кількості продукції на62ц дозволив і реалізувати продукції на стільки ж, а збільшення витрати на внутрішньогосподарські потреби на 107ц зменшив обсяг реалізації на цю ж кількість.