Питання 1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

ТЕМА 1. ОСНОВИ НАУКОЗНАВСТВА І НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

ЛЕКЦІЯ №2

Мета заняття:

Навчальна: дати студентам теоретичні знання про наукове дослідження, види наукових досліджень, науково-дослідницьку діяльність студентів;

Розвиваюча: розвивати у студентів уміння працювати з законодавчими та нормативними документами;

Виховна: виховувати у студентів зацікавленість та бажання до вивчення навчальної дисципліни

План лекції:

1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень

2. Науково-дослідницька діяльність студентів

3. Науково-технічний потенціал України

Питання для самостійної роботи:

1 Психологічні аспекти наукової творчості.

2. Організація творчої діяльності та її технологія

3. Підготовка наукових кадрів

Ключові поняття та терміни: наукове дослідження, науково-дослідницька діяльність,науковий результат, науково-технічний потенціал.

- Що називається наукою?

(Наука – це безперервно розвиваюча система знань об’єктивних законів природи, суспільства і мислення, одержуваних і перетворюваних в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.

Наука – це сфера людської діяльності, що спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення._)

Отже, поняття „наука” містить в собі як діяльність, спрямовану на здобуття нового знання, так і результат цієї діяльності – суму здобуття наукових знань, що є основою наукового розуміння світу.

І як сфера людської діяльності вона є результатом суспільного розподілу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, перетворення пізнавальної діяльності в особливу галузь знань певної групи людей.

-. Хто є суб’єктами наукової діяльності?

(Суб’єктами наукової діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Науково-дослідницькою діяльністю займається значне коло людей.

Тих, хто робить це постійно, називають дослідниками, науковцями (науковими працівниками), вченими.

Дослідником називають людину, яка здійснює наукові дослідження.

Науковець – це той, хто має відношення до науки, виробляє нові знання, є спеціалістом у певній галузі науки.

Вчений – фізична особа, яка провадить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження з метою здобуття наукових та науково-технічних результатів.

Науковий працівник – вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію, підтверджену результатами атестації.)

Ми знаємо що, люди науки мають відповідну спеціальність і кваліфікацію, працюють як самостійно так і об’єднуючись у наукові колективи (постійні чи тимчасові), тобто, займаються науково-дослідницькою діяльністю.

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань.

Наукова діяльність – найскладніший вид інтелектуальної діяльності, формуванням навичок якої учений повинен займатися спеціально. На це звертав увагу ще Рене Декарт у своєму десятому правилі: „Щоб стати вправним, розум повинен управлятися в розмірковуваннях над тими речами, які вже були відкриті іншими, і за допомогою методу розглядати навіть найбільш складні винаходи людей, але особливо ті, які пояснюють або припускають порядок”.

Взагалі, для пізнання речей потрібно враховувати лише дві умови, а саме: тих хто пізнає, тобто нас, і речі, які ми пізнаємо. У нас є тільки чотири здібності, якими ми для цього можемо скористатися: розум, уява, почуття і пам’ять. Звичайно, один лише розум здатний до збагачення істини, проте він повинен вдаватися до допомоги уяви, почуття і пам’яті, для того щоб ми випадково не залишилися без уваги чогось, що знаходиться у нашому розпорядженні. Що ж до речей, достатньо досліджувати три пункти: спочатку те, що очевидно само по собі, потім – як пізнається щось одне на підставі іншого і, нарешті, що з чого виводиться. І ця нумерація здається повною і не випускає абсолютно нічого з того, на що може тягнутися людська старанність.

Наукова діяльність, також, розглядається як складний вид інтелектуальної діяльності, яка потребує специфічних професійних якостей ученого.

Учений повинен бути здатним:

1. Займатися творчими завданнями, метод вирішення яких натепер повністю або частково невідомий (евристичність).

2. Творчо вирішувати будь-які завдання (креативність).

3. Переходити від одного типу завдань до іншого як у своїй сфері знань, так і в суміжних (інтелектуальна мобільність). Талановитий учений у змозі вирішувати нетипові для його профілю завдання.

4. Прогнозувати (передчувати, передбачати) майбутній стан об’єкта дослідження і застосовність окремих методів і знань.

5. Відкидати застарілі знання і використовувати ті з них, які зберігають цінність (розумність). Ця властивість інтелекту зумовлює ломку застарілих уявлень для створення досконаліших.

6. Мислити неупереджено, не будучи залежним від традиційних методів (незалежність мислення).

7. Бачити у свідомості найнесподіваніші ідеї під кутом зору своєї проблеми (відкритість інтелекту).

8. Самоаналізувати за критеріями наукової сфери, у якій працює, і вдаватися до самоконтролю інтелектуалізму для правильного визначення свого місця у науковій роботі (саморефлексія).

Наукова діяльність існує в різних видах.

1) науково-дослідницька діяльність;

2) науково-організаційна діяльність;

3) науково-інформаційна діяльність;

4) науково-педагогічна діяльність;

5) науково-допоміжна діяльність та ін.

Кожен із зазначених видів наукової діяльності має свої специфічні функції, завдання, результати роботи.

Дослідна діяльність від інших видів людської діяльності відрізняється багатьма характеристиками (особливостями). Передусім це:

- діяльність відображення, головний зміст якої становить віддзеркалення у головах учених об’єктів і предметів пізнання;

- раціональна абстрактність, спрямована на виявлення особливостей, закономірностей і тенденцій досліджуваних об’єктів;

- чітка алгоритмізація, яка здійснюється через розроблення програм і планів наукових досліджень, організацію роботи дослідницьких колективів, застосування методів і алгоритмів отримання і обробки інформації, правил розумової діяльності.

У межах науково-дослідницької діяльності здійснюються наукові дослідження.

Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.

Розрізняють дві форми наукових досліджень: фундаментальні та прикладні.

Фундаментальні наукові дослідження – наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв’язку природи, суспільства, людини.

Прикладні наукові дослідження – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття і використання знань для практичних цілей.

Наукові дослідження здійснюються з метою одержання наукового результату.

Науковий результат – нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

Науково-прикладний результат – нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, яке впроваджено або може бути впроваджене у суспільну практику. Науково-прикладний результат може мати форму звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

До основних результатів наукових досліджень належать:

ü наукові реферати;

ü наукові доповіді (повідомлення) на конференціях, нарадах, семінарах, симпозіумах;

ü курсові (дипломні, магістерські) роботи;

ü звіти про науково-дослідну (дослідно-конструкторську, дослідно-дослідно-технологічну) роботу;

ü наукові переклади;

ü дисертації (кандидатські або докторські);

ü автореферати дисертацій;

ü депоновані рукописи;

ü монографії;

ü наукові статті;

ü аналітичні огляди;

ü авторські свідоцтва, патенти;

ü алгоритми і програми;

ü звіти про наукові конференції;

ü препринти;

ü підручники, навчальні посібники;

ü бібліографічні покажчики та ін.

Дата добавления: 2013-12-13