Територіальний устрій України та місцеве самоврядування

Під територіальним устроєм держави розуміють її територіальну організацію, систему відносин між центральними органами влади і територіальними складовими, місцевими органами влади і населенням. Територіальний устрій України обумовлюють її державним устроєм.

Згідно зі ст. 132 Конституції України, територіальний устрій України грунтується на засадах:

1) єдності та цілісності державної території;

2) поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади;

3) збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

У ст. 133 Конституції проголошено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають:

- Автономна Республіка Крим (АРК),

- області,

- райони,

- міста,

- райони в містах,

- селища і

- села.

Конституція України проголошує всіх суб'єктів складу України рівноправними, як між собою, так і у відносинах із центральною владою (незважаючи на відміність їх за розміром їхньої території та чисельності населення). Перебування у складі суб'єктів України міст Києва і Севастополя, які мають спеціальний статус, також не суперечить принципу рівноправності суб'єктів складу України.

Конституційний статус Автономної Республіки Крим визначено у ст.ст. 134-139 Конституції України. До складу України АРК входить на правах територіальної автономії.

Територіальна (адміністративна) автономія - це форма децентралізації державної влади в унітарній державі, що передбачає наявність власних органів влади і самостійної системи нормативного регулювання в межах, визначених Конституцією держави.

Статус територіальної автономії Криму обумовлює деякі особливості цієї складової частини України в порівнянні з іншими адміністративно-тери­торіальними одиницями держави. Вони зводяться до наступного:

1) Крим є державним утворенням - республікою;

2) як регіональна діє система державних органів АРК на чолі з Верховною Радою і Радою Міністрів;

3) Верховна Рада та Рада Міністрів та інші державні органи АРК видають у межах своїх повноважень відповідні правові акти, які складають регіональну систему правових актів АРК.

Конституцією України визначено коло питань місцевого значення, з яких АРК здійснює нормативне регулювання: сільського господарства і лісів; меліорації і кар'єрів; громадських робіт, ремесел та промислів, благодійництва; містобудування і житлового господарства; туризму, готельної справи, ярмарків; музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико-культурних заповідників; транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; мисливства, рибальства; санітарної і лікарняної служб (ст. 137 КУ).

Місцеве самоврядування - це право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 КУ). Місцеве самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, законами України «Про місцеве само­врядування» від 21.05.1997 р., а також Європейською Хартією місцевого само­врядування, ратифікованою Верховною Радою України.

Система самоврядування в Україні включає:

- територіальну громаду;

- сільську, селищну, міську ради;

- органи саморганізації населення;

- сільського, селищного, міського голову;

- виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

- районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси громад сіл, селищ, міст;

- районні у місті ради (у випадку, якщо вони утворені).

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада – сукупність жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адмністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох з них.

До органів місцевого самоврядування Конституція України відносить:

1) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи – виконавчі комітети, районні та обласні ради;

2) будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, що наділені частиною компетенції, майно та фінанси даної ради.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років (ст. 141 КУ).

Порядок утворення та діяльності органів самоорганізації населення регулюється Законом України «Про органи самоорганізації населення» від 11.07.2001 р.

Видами органів самоорганізації населення є:

- сільські та селищні комітети,

- вуличні та квартальні комітети,

- комітети мікрорайонів,

- будинкові комітети,

- комітети районів у містах.

Дата добавления: 2014-01-04