Шигельоз

ВСТУП

Навчальна

Тема: №22. Кишкові інфекції

Лекція

з навчальної дисципліни: «Медсестринство в педіатрії»

Для студентів відділення

сестринська справа

Запоріжжя – 2013

Лекцію підготувала: Носенко Валентина Григорівна, спеціаліст.

Схвалено на засідання циклової комісії _____________________.

Протокол №___ від _______ 2013 року.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз, колі-інфекція.

Визначення, етіологія, епідеміологія, класифікація.

2.Медсестринський процес при цій патології.

3. Заходи в осередку інфекції.

4. Профілактика.

Література:

1. Невідкладні стани в педіатрії: навч. посіб. / За ред. Р.І. Поцюрка. — К.: ВСВ “Медицина”, 2010.

2. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики: підручник / За ред. С.К. Ткаченко, Р.І.Поцюрка. — К.: Медицина,2011. — 552 с.

3. Практикум з педіатрії в модулях: навч. посіб. / Н.О. Курдюмова, Т.Г. Поліщук. — К.: Медицина, 2011. — 160 с.

Література для поглибленого вивчення:

1. Интенсивная терапия в педиатрии. Практическое руководство / Под ред. В.А. Михельсона. — М., 2003.

2. Медсестринство в педіатрії / За ред. В.С. Тарасюка. — К.: Здоров’я, 2001.

Мета лекції:

Дидактична:

Вивчити

Визначення, причини виникнення дизентерії, сальмонельозу, колі-інфекції, ротавірусної інфекції. Класифікація та епідеміологія.

Виховна:

виховати у студентів чуйне ставлення до дітей хворих на кишкові інфекції, усвідомити роль медичної сестри в профілактиці цих інфекцій, в догляді за тяжкохворими дітьми, здатність використовувати професійні знання в медицині.

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) у дітей залишаються однією На сьогодні в структурі інфекційних захворювань вони поступаються лише гострим респіраторним вірусним інфекціям. Рівень захворюваності ГКІ в дітей у 2-3рази вищий, ніж у дорослих, при цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку(до3 років).

За даними ВООЗ у світі щороку реєструється від 68,4 до 275 млн випадків діарейних захворювань, кількість яких постійно зростає. Етіологічний чинник ГКІ вдається виявити у 56-80% хворих. Це можуть бути бактерії, віруси, гриби або ж найпростiшi. Актуальність зумовлена значним поширенням, високим рівнем захворюваності, можливістю розвитку тяжких ускладнень і хронізації процесу, серйозними економічними втратами. Зараз, за даними ВООЗ, на Земній кулі нараховується понад 300 млн. носіїв вірусу гепатиту В і близько 100 млн. носіїв вірусу гепатит С. Таке розповсюдження безсимптомного вірусоносійства та форм захворювань, що не діагностуються дуже ускладнює боротьбу з вірусними гепатитами. Україна належить до країн із середньою поширеністю цих інфекцій. Однак стрімкий ріст ін'єкційної наркоманії, слабка матеріальна база лікувальних закладів, недостатні рівні використання одноразових медичних інструментів і обстеження донорів біологічних тканин створюють сприятливі передумови для подальшого росту захворюваності.

Шигельоз (дизентерія) — гостра інфекційна хвороба, спричинюється 4 видами шигел; характеризується проявами загальної інтоксикації та місцевим ураженням слизової оболонки товстої кишки, переважно її дистального відділу.

Збудники дизентерії належать до роду Shigella.

Етіологія. М ікроби, нерухомі, не утворюють спор, добре ростуть в анаеробних умовах на звичайних поживних середовищах. Розрізняють такі види шигел: Григор'єва—Шига, Штуцера—Шмітца, Ларджа—Сакса, Флекснера і Зонне. Шигела Григор'єва—Шига утворює ендо- й екзотоксин, Джерело інфекції — хворі й бактеріоносії. Механізм передавання фекально-пероральний, шлях передавання для шигели Григор'єва—Шига -контактно-побутовий, для шигели Флекснера — харчовий і водний, для Зонне — харчовий (особливо молоко і молочні продукти). Контактно-побутовий шлях передавання частіше спостерігають серед дітей дошкільного віку, харчовий - серед дітей старшого віку. При контактно-побутовому шляху передавання виникають спорадичні випадки. Найбільше інфікуються продукти, які термічно не обробляють перед уживанням (сметана, сир, молоко, паштети, овочі, фрукти). У разі інфікування харчовим шляхом найчастіше виникають вогнищеві спалахи, особливо в колективах.

Клінічна картина. Інкубаційний період триває від 1 до 7 днів. У клінічній картині шигельозу можна виокремити два основні синдроми: загальної і нтоксикації і ураження слизової оболонк и товстої кишки. Хвороба починається гостро з підвищення температури тіла до 38—39 °С,, спостерігають одноразове або повторне блювання. Дитина стає млявою, неспокійною, відмовляється від їжі, погано спить, скаржиться на біль голови і переймоподібний біль у животі без чіткої локалізації. Випорожнення стають частими, рідинними, з домішками слизу, зеленими, часом з прожилками крові. На початку хвороби випорожнення носять каловий характер, потім

зеленуватий слиз і прожилки крові "ректальний плювок. Діти скаржаться на біль у животі, який локалізується переважно в лівій здухвинній ділянці за ходом сигмоподібної кишки. З'являються часті болючі позиви на випорожнення у зв'язку зі спастичним скороченням м'язів прямої кишки — тенезми, які є характерною ознакою шигельозу. Іноді тенезми можуть призвести до випадіння слизової оболонки прямої кишки. У ді­тей спостерігають блідість шкіри, помірне зниження тургору тканин. Під час пальпації живота виявляють болючу і спазмовану сигмоподібну кишку

Ускладнення. У гострий період хвороби через посилену перистальтику можливий розвиток інвагінації, випадіння слизової оболонки прямої кишки як наслідок парезу сфінктера відхідника.

Діагностика. Загальний аналіз крові — помірний нейтрофільний лейкоци­тоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, помірне збільшення ШОЕ. Загальний аналіз сечі — без суттєвих змін. Копроцитограма — виявляють слиз, еритроцити і лейкоцити. Бактеріологічне дослідження фекалій — виділення культури шигел. Серологічні дослідження (РПГА) проводять у динаміці хвороби, щоб виявити наростання титру специфічних антитіл.

Лікування. Хворих на шигельоз госпіталізують за клінічними та епідеміо­логічними показаннями. Обов'язково госпіталізують хворих із тяжким і ускладне­ним перебігом шигельозу. Дієта має важливе значення в лікувальному комплексі шигельозу. Її призначають з урахуванням віку дитини, тяжкості стану, періоду хвороби. Їжа має бути механічно обробленою, вилучити з раціону овочі й фрукти, які містять велику кількість клітковини. З антибактеріальних препаратів застосо­вують нітрофуранові препарати (фуразолідон, ніфуроксазид). Антибіотики при­значають при тяжких і формах середньої тяжкості дітям раннього віку (канаміцин, гентаміцин, цефалоспорини 2—3-ї генерації, левоміцетин

полівалентного дизентерійного бактеріофагу, призначають еубіотики (біфідумбактерин, біфікол, лактобактерин, бактисубтил).

При ексикозі в дітей 1-го року життя проводять пероральну регідратацію. При тяжкій формі призначають посиндромну терапію, спрямовану на усунення судом, гіпертермії, токсикозу. При вираженому больовому синдромі можна призначити спазмолітики — но-шпу, папаверин.

Виписують пацієнта після повного клінічного одужання і при одноразовому негативному результаті бактеріологічного дослідження випорожнень, які беруть для обстеження через 3 дні після закінчення антибактеріальної терапії.

Профілактик а. Важливе значення має рання діагностика та ізоляція хво­рого в умовах стаціонару або вдома. У вогнищі проводять поточну (вологе приби­рання з дезінфекційними засобами, кип'ятять посуд, обробляють іграшки, тощо).. Профілактика шигельозу в дитячих закладах передбачає дотримання дітьми, батьками, персоналом основних санітарно-епідеміологічних заходів, технологічних правил приготування, збереження і термінів реалізації харчових продуктів.

Дата добавления: 2014-01-04