Формування пакетів акцій

Акціонер може мати у власності будь-яку кількість акцій одного емітента, якщо це обумовлено статутом останнього. Якщо акціонеру належить значна кількість акцій, тоді йдеться про пакет акцій – це наявність у власності одного акціонера визначеної кількості акцій одного емітента. Іншими словами група акцій, об’єднана за певною стійкою ознакою, має назву пакета.

Пакети можуть бути сформованими за такими ознаками:

1) походження:

- пакети засновницької емісії;

- пакети першої додаткової емісії;

- пакети другої додаткової емісії і т.д.;

2) особливостями приватизаційних процесів:

- звичайні пакети приватизаційного паю громадянина України;

- пакети керівного складу підприємств, що приватизувались тощо;

3) відношення до управління розвитком товариства:

- стратегічні пакети;

- портфельні пакети;

4) відношення до управляючого рівня товариств:

- пакети акцій звичайних акціонерних товариств;

- пакети акцій холдингів;

5) типи власності:

- державні;

- приватні.

Але найчастіше пакети акцій класифікують за сукупністю повноважень, які вони надають їх власникам. За цією ознакою розрізняють такі пакети простих акцій:

1) пакет “обов’язкового включення” – 5% і більше від голосуючої кількості акцій – пропозиції акціонерів, які сукупно є власниками такої кількості відсотків простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів акціонерів;

2) пакет “нагляду за реєстрацією” (з начний пакет акцій) – 10% і більше від голосуючої кількості акцій – дає можливість призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. Взагалі цей пакет дає різкий приріст позитивних, конструктивних можливостей з управління підприємством. Крім вищезазначеного, можна також бути ініціатором проведення зборів у будь-який час.

Зазначимо, що згідно з Законом України “Про акціонерні товариства” особа, яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій даного товариства, які вже їй належать, становитиме 10% і більше простих акцій товариства, зобов’язана не пізніше, ніж за 30 днів до дати до цього придбання подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення відбувається шляхом надання його ДКЦПФР, кожній фондовій біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі;

3) пакет “перший блокуючий” – 25% + 1 акція – власники такого пакету можуть заблокувати рішення, яке повинне прийматись кваліфікованою більшістю 75%. Наприклад, про закриття підприємства;

4) пакет “другий блокуючий” – максимум 40% + 1 акція – пакет, який дозволяє паралізувати управлінську діяльність загальних зборів. Власники пакету, не з’являючись на загальні збори, можуть зробити останні неправомочними. Інколи такий пакет акцій також може застосовуватись акціонерами для блокування рішень;

5) пакет “перший контрольний” – 50% + 1 акція – акціонер, який володіє контрольним пакетом акцій, має змогу висувати до складу ради директорів або правління будь-якого свого кандидата, вносити на зборах акціонерів будь-яку пропозицію, багато в чому визначати напрями діяльності товариства.

Якщо купити такий пакет, то протягом 20 днів з дати придбання необхідно запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства. У такому випадку акціонери, які не бажають співпрацювати з новим власником контрольного пакету, продають ому свої частки.

Варто зазначити, що контрольний пакет при повному кворумі присутності всіх голосуючих акцій дозволяє вирішувати на свій розсуд питання, які вимагають простої більшості голосів. Але повна присутність на загальних зборах усіх акціонерів – це рідкість для більшості акціонерних товариств України. Тому для управлінців і фінансистів з метою економії коштів при встановленні контролю над товариством першим контрольним пакетом буде кількість акцій у розмірі 30% + 1 акція, що дозволить провести власні рішення при мінімальному кворумі зборів. Якщо протягом останніх 10 років на зборах було представлено 62-66% акцій, то для оволодіння контролем достатньо об’єднати (за умови відсутності згуртованої опозиційної сторони) від 31% + 1 акція до 33% + 1 акція;

6) пакет “кворуму” – 60% голосуючих акцій – пакет забезпеченого проведення загальних зборів, який дозволяє вважати присутність власника такого пакету достатнім для проведення загальних зборів і визнання його рішень. Неможливість проведення загальних зборів у зв’язку з відсутністю кворуму – найбільш масова управлінська ситуація у акціонерних товариствах;

7) пакет “абсолютний контрольний” – 75% і більше голосуючих акцій – дозволяє власникові вирішувати будь-яке питання у потрібному йому напрямку.

Показник ціни на акції має важливе значення при прийнятті рішення про доцільність придбання таких цінних паперів.

Акції можуть мати: номінальну, емісійну, балансову, конверсійну, ліквідаційну вартість, ринкову ціну та курс.

Номінальна вартість – це вартість, яку номінально має один пай статутного фонду акціонерного товариства. За своїми розмірами номінальна вартість одного випуску акцій може дорівнювати статутному фонду акціонерного товариства, але вони можуть і відрізнятися.

Емісійна вартість – ціна, за якою акція реалізується (продається) на первинному ринку. Інколи емісійна вартість за розмірами збігається з номінальною вартістю. Такі випадки, як правило, мають місце тоді, коли АТ випускає свої акції самостійно, без допомоги посередників (андеррайтерів). Оплата посередницьких послуг здійснюється за рахунок різниці між емісійною та номінальною вартостями акцій. Тобто перша має трохи перевищувати останню.

Балансова вартість – це величина власного капіталу, що припадає на одну акцію. Якщо емітовано лише прості акції, ця вартість визначається шляхом ділення власного капіталу на кількість акцій. Якщо випущено також привілейовані акції, то власний капітал зменшується на сукупну вартість привілейованих акцій за номіналом або за викупною ціною (для відзивних акцій).

Ліквідаційна вартість визначається в момент ліквідації акціонерного товариства. Вона показує вартість майна акціонерного товариства, що підлягає реалізації, у фактичних цінах після розрахунку з кредиторами, яка припадає на одну акцію.

Ринкова вартість (або курсова вартість) – ціна, за якою акції продаються і купуються на ринку; саме за цією ціною акції котируються на вторинному ринку цінних паперів. Якщо ринкова вартість акцій є більшою за номінальну, це означає, що інвестори погоджуються сплатити більше грошей за акції певного товариства.

Дата добавления: 2014-01-04