Міжетнічні конфлікти

Не меншої, ніж міжкласові, а нерідкоще більшої гостроти можуть набувати міжетнічні (етнополітичні) конфлікти. Глибинні причини цих конфліктів кореняться в історії етнічних спільностей та відносин між ними, національній свідомості, психології, традиціях, ідеологічних стереотипах, які переходять з покоління в покоління. Найчастіше причиною міжетнічних конфліктів стає войовничий націоналізм. Він проявляється в тенденції до суверенізації великих і малих етнічних спільностей з метою створення незалежної державності. Однак прагнення тієї чи іншої етнічної спільності до самовизначення та утворення власної державності нерідко суперечить інтересам інших етнічних спільностей, зокрема щодо збереження єдності й територіальної цілісності поліетнічної за складом держави, що породжує міжетнічні конфлікти.

Спричиняє конфлікти й суперечність між формально проголошеним у державі принципом рівності всіх етнічних спільностей і фактичною їх нерівністю, пов'язаною з неоднаковими можливостями задоволення матеріальних, культурних і політичних потреб.

У кожній країні міжетнічні суперечності проявляються по-різному, неоднакові їх масштаби, гострота й наслідки. Проте за наявності таких відмінностей міжетнічні конфлікти мають деякі спільні риси, певну логіку свого розвитку, яка виявляється, зокрема, в порядку висунення вимог. Конфлікти часто починаються з постановки та обговорення проблеми національної мови, культури. В подальшому вимоги переходять, як правило, в політичну площину, переростаючи у статусні домагання. Нарешті, боротьба за особливий статус набуває форми територіальних претензій. Під час цієї боротьби відбувається оживлення архаїчних уявлень і вимог про історичну виправданість таких претензій. Спотворені архаїчні ідеї насичують конфлікт історичним змістом, який кожна з конфліктуючих сторін використовує для обгрунтування своєї позиції. Подібні історичні аргументи найчастіше неможливо ні підтвердити, ні заперечити.

Так, починаючись із безневинних, на перший погляд, закликів на захист мови, культури, продовжуючись під гаслами «збереження етнічної чистоти» тієї чи іншої спільності, відновлення «історичної справедливості» стосовно неї тощо, міжетнічні зіткнення нерідко переростають у широкомасштабні криваві конфлікти, під час яких вже не до мови й культури. Про таку логіку розгортання міжетнічних конфліктів свідчать не тільки численні історичні події, а й нинішній міжетнічний розбрат у колишніх радянських республіках та між ними, криваве роз'єднання Югославії, мало не щоденні міжетнічні зіткнення в низці африканських країн.

Оскільки міжетнічні спільності, як правило, компактно розселені на певних територіях, то нерідко суперечності й конфлікти між ними набувають міжрегіонального характеру.

Міжрегіональні конфлікти можуть виникати й через помилкову політику центральних властей щодо розвитку окремих регіонів, необгрунтовані прагнення регіональної еліти до набуття тим чи іншим регіоном особливого, привілейованого статусу в державі, через відмінності в політичних настроях населення регіонів, рівнях їхнього економічного розвитку тощо.

Головне завдання національної і регіональної політики держави полягає в тому, щоб своєчасно виявляти міжетнічні та міжрегіональні суперечності, робити все можливе для запобігання конфліктам, особливо у гострих, руйнівних формах.

1.2 Тероризм. Види тероризму

Історія сучасного тероризму сягає своїм корінням у глибину віків,однак «загадка» тероризму, його різні форми далекі від вирішення.
Історія переконливо доводить, що і представники влади, і кримінальні елементи в боротьбі за свої інтереси постійно зверталися до терористичних методів. Попередники нинішніх терористів заклали основи, починаючи з яких тероризм став приймати свого сучасного вигляду.
Необхідно знати, що будь-який терористичний акт містить у собі три елементи: терориста, його жертву (об'єкт нападу), а також осіб, які служать об'єктом впливу. Одна з головних цілей терористичного акту - психологічне від дії на індивідів, які не є безпосередньо жертвами цього злочинного діяння.

Атмосфера страху - необхідний елемент практично всіх різновидів тероризму.

В даний час як терористичні повинні розглядатися будь-які акти збройного захоплення об'єктів незалежно від того - були пред'явлені політичні вимоги або переслідувалися цілі кримінального характеру.

Тероризм на об'єкті, що охороняється - це акт незаконнного втручанняв його діяльність, політично і кримінально мотивований, спрямованийна усунення тих чи інших осіб, знищення чиєїсь власності, дестабілізацію обстановки, залякування урядів, соціальних груп, окремих людей, або на отримання матеріальних вигод. Ці дії можуть здійснюватись як на об'єкті, що охороняється, так іна прилеглій до нього території.

Сучасний тероризм виступає у формі: міжнародного тероризму
(терористичні акти, що мають міжнародний масштаб); внутрішньо політичного тероризму (терористичні дії, спрямовані проти уряду,будь-яких політичних угрупувань всередині країн, або мають мету дестабілізації внутрішньої обстановки); кримінального тероризму, переслідує чисто корисливі цілі.

1. Національний тероризм, який має на меті паралізувати діяльність центральних і місцевих органів влади і досягнути політичної чи економічної відокремленості.

2. Кримінальний тероризм.

Діапазон цілей, на досягнення яких він спрямований, дуже різноманітний. Кримінальний світ за допомогою терористичних актів намагається заважати проведенню відповідної політики в державі, розслідуванню і розгляду справ у суді, залякувати свідків, потерпілих, представників правоохоронних органів. Окремо слід виділити і тероризм в самому кримінальному середовищі - розбирання між різноманітними організованими угрупованнями. Цілей і тут задосить: розподіл сфер впливу, знищення конкурентів у легальному і нелегальному бізнесі, захоплення влади в кримінальному середовищі.

3. Релігійний тероризм пов'язаний або з боротьбою прихильників однієї релігії (або секти) в рамках спільної держави з прихильниками другої, або із спробою підірвати і повалити світську владу та встановити владу релігійну, або з тим і іншим одночасно.

4. Політичний тероризм, який здійснюється у вигляді вбивств державних і громадських діячів або представників влади з метою залякування влади.

5. Світоглядний тероризм. Фізичне знищення і залякування з метою впровадити свої погляди на якісь дії (наприклад аборти, вбивство лікарів, що здійснюють аборти).

До наведеної вище класифікації не входить державний терор.

1.3 Технологічний тероризм

Дата добавления: 2014-01-04