Загальні відомості

Луганськ

Луганськ – 2010

Свято зустрічі зими

Літературний сценарій концерту

Сценарій літературно-музичної композиції

Сценарій дитячого новорічного свята

Таке визначення на титульному аркуші може бути, але трохи нижче назви, як доповнення та пояснення.

У лапки назва сценарію береться лише у окремих випадках, а зовсім не завжди, як вважає дехто.

Але ось наступний за назвою рядок – це вже визначення жанрового різновиду сценарію, наприклад:

Можливий варіант жанрового визначення сценарію може виглядати таким чином:

(свята, „капусника” тощо)

У визначенні жанру присутність слова сценарій є обов’язковою, а присутність слова літературний – можливою. Помилковим є визначення жанру такого типу:

Помилка тут полягає в тому, що сценарист створює не свято, а сценарій свята.

У нижньому „поверсі” титульного аркушу містяться відомості про характер роботи (учбовий, контрольний, курсовий сценарій) та відомості про автора, тобто вказується на якому факультеті, курсі, відділенні, спеціалізації навчається студент, як його прізвище, ім’я та по-батькові. Ця інформація розміщується у нижній третині паперового аркушу, справа.

Нижче розміщуються відомості, що стосуються викладача – його науковий ступінь і посада, ініціали (або ім’я та по-батькові) і прізвище.

Щодо послідовності написання прізвища та ініціалів (або імені та по-батькові), то прізвище виноситься на перше місце лише у таких випадках:

1. Коли прізвище стоїть у переліку за абеткою;

2. Коли прізвище автора стоїть у бібліографічному переліку;

3. Коли прізвище стоїть у документі;

В усіх інших випадках спочатку пишуть ініціали (або ім’я та по-батькові), а потім вже прізвище. В усній мові прізвище ніколи не ставлять на перше місце.

До „найнижчого поверху” тексту титульного аркуша відносяться рядки, в яких вказується назва міста та рік створення сценарію. Не рекомендується спільне визначення типу:

Рекомендується написання цієї інформації окремими рядками, а саме:

2010

Досить розповсюджене останнім часом вживання літер М поруч з назвою міста та Р поруч з датою (м. Луганськ, 2010 р.) ніякими правилами не передбачене. Це лише прикра традиція, додержуватись якої не слід.

Технологія зведення великопанельних будівель залежить від архитекту-рно-планувальніх рішень, конструктивних схем і призначення будівель. Основу будівель складають панелі стенів і перекриттів. У будівельній практиці знайшли вживання наступні великопанельні системи будівель:

- з поперечними стінами двох схем, що несуть: з вузьким кроком – до 4,2м і широкого кроку – до 9м;

- з подовжніми стінами, що несуть;

- - комбінована (змішана) система – з поперечними і подовжніми стінами, що несуть. В цьому випадку панелі перекриття спираються як по двох сторонах, так і на три або чотири.

А В

1 п 1

1

Мал. 6.1. Конструктивні схеми великопанельних будівель: А – з подовжніми стінами, що несуть; У – з поперечними стінами, що несуть. 1 – стіни, що несуть, ПП – панелі перекриттів.

Великопанельна будівля є просторовою системою, жорсткість і стійкість якої забезпечується взаємним расположе-нієм поперечних, подовжніх стенів і дисків перекриттів, об'єднаних в єдину просторову схему замонолічиванієм стиків.

Найбільшого поширення набули великопанельні житлові будинки, що блокуються з типових блоку-секцій: рядових, торцевих, кутових, поворотних, а також в різних їх комбінаціях. Поєднання блоку-секцій визначає конфігурацію великопанельних будівель в плані і по висоті.

Останнім часом розроблені компонувальні об'ємно-планувальні елементи (КОПЕ), які є носіями основних функціональних і композиційних якостей будинку. Кожна житлова секція складається з КОПЕ: сходово-ліфтового вузла і житлових об'ємно-планувальних елементів, які можуть розрізнятися по набору квартир.

Великопанельні будівлі будують заввишки до 25 поверхів. Ширіна традіци-онних блоку-секцій 12...14м, КОПЕ - до22м, а великопанельні будівлі інфраструктури до 50м. Це диктує необхідність ретельного підбору характеристик монтажних кранів і їх розставляння по ділянках і захваткам. Маса збірних залізобетонних елементів не перевищує 8т.

6.2. Загальна схема зведення великопанельних будівель.

Зведення великопанельних будівель – механізований процес збірки з елементів заводської готовності. Застосовуються вантажопідйомні механізми, що забезпечують процес монтажу будівель різної поверховості і конфігурації в плані. Переважно використовуються рейкові стріловидні крани баштові крани розрахункової вантажопідйомності, вильоту стріли і висоти підйому крюка. Залежно від проектних габаритів будівель, їх конфігурації (кількості секцій і поверховості) вони розбиваються на черзі монтажні ділянки і захватки, що обслуговуються одним або декількома монтажними кранами. Таке ділення сприяє раціональній організації праці, із застосуванням потокових методів виробництва робіт, двух-, трьох- і багатоциклічних технологій.

Важливе значення має раціональне розставляння монтажних кранів.

А Б

Дата добавления: 2014-01-04