Технологія зведення підземної частини ККД

Г

В

Ділянка№1Ділянка№2

Ділянки № 2 и 3

Багатосекційна будівля

Важкої конфігурації

Рис.6.2

Схеми розбиття будівель на ділянки і захватки і розставляння монтажних кранів. А, Би – малосекційні будівлі; У, Г - багатосекційні будівлі; 1.10 – номери захваток (секцій) Для кожного типа будівлі здійснюється оптимальний підбір монтажних кранів по технічних параметрах і економічних показниках.

Черговість виконання технологічних процесов можна представити у вигляді технологічної моделі будівництва ККД.

Рис 6.3. Технологічна модель будівництва великопанельного будинку (ККД).

Технологічні процеси

Послідовність виконання процесів

1.Влаштування основи і фундаментів   2.Монтаж зовнішніх і внутрішніх панелей.   3. Влаштування покрівлі, мансарди   4 Герметизація швів із зовнішньої сторони   5. Монтаж дверних блоків. Перегородок..   6. Монтаж металоконструкцій (огородження)   7. Конопатка швів   8. Зароблення шпонок, технологічні отвори і тд. бетонні работи.   9.Спеціальні роботи 1 етап.     10. Плитні роботи.   11. Влаштування підлог.   12. Малярні роботи.   13. Спеціальні роботи 2 етап     14. Благоустрій.

(по отдельной модели)

Загальний технологічний процес зведення підземної частини складається з наступних технологічних комплексів:

- розробка котлованів (траншей) і підготовка підстав;

- пристрій фундаментів;

- монтаж збірних конструкцій підвалу.

У великопанельних будівлях, залежно від передаваних навантажень на підставу, що несе здібності грунту і гидрогеологичеських умов застосовують наступних типів фундаментів:

- стрічкові, із збірних залізобетонних плит і блоків;

- свайні, з монолітним або збірно-монолітним ростверком;

- безростверковиє свайні фундаменти;

- плиткові, у вигляді суцільної (монолітною або збірною) плити.

Найбільш широко вживана конструкція – стрічкові фундаменти із збірних залізобетонних опорних плит і блоків, які можуть укла-диваться у вигляді безперервних або переривистих стрічок. Окрім опорних еля-ментів, такі фундаменти включають фундаментні стінні блоки.

Надфундаментная частина великопанельних будівель вмонтовується з цо-кольних панелей зовнішніх і внутрішніх стенів і панелей перекриттів.

Монтаж опорних плит і фундаментних блоків стенів виконується по захваткам. Їх вмонтовують послідовними горизонтальними рядами по всій захватке. На захватке монтаж починають з укладання кутових і маякових блоків, розташованих по ним осям секцій або на пересіченнях подовжніх і поперечних осей стенів будівлі. Фундаментні плити укладають на вирівняну піщану подушку завтовшки не менше 50мм. Від правильності їх положення відносно разбівочних осей і відміток залежатиме точність монтажу останніх плит і блоків, тому виробляється їх ретельне вивіряння. Проміжні плити і блоки встановлюють по шнуру, натягнутому між маяковими блоками або плитами. Заповнення проміжків між опорними плитами виробляється бетоном, піском або місцевим грунтом. Напрям монтажу плит і блоків – уздовж стрічки на кран. Для пристрою введень комунікацій у фундаментних стінах між блоками залишають отвори або отвори.

Вмонтовувані плити і блоки є стійкими елементами і вре-менного їх кріплення не потрібний. Проте, для створення просторової жорсткості збірного фундаменту стінні блоки укладають не просто горизонтальними рядами, а з перев'язкою вертикальних швів як по стіні, що зводиться, так і на місцях пересічення подовжніх і поперечних стін. Розмір прив'язки – не менше 0,4 висоти стінного фундаментного блоку. По верху опорних плит і між рядами блоків можуть влаштовуватися армовані шви (завтовшки 30.50мм) або залізобетонні пояси (100.150мм).

Інші типи фундаментів виконуються по типових технологіях.

Дата добавления: 2014-01-04