Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні

Самостійна робота

План

Країни Європи

Розділ ІІ РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ

1. Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні.

2. ФРН.

· Географічне положення.

· Населення і міста.

· Особливості сучасного розвитку господарства країни.

· Промисловість. Сільське господарство. Інфраструктура.

3. Велика Британія.

· Особливості ЕГП, його впливна розвиток країни.

· Населення, міста.

· Характерні риси розвитку економіки індустрiальної держави.

· Значення зовнішніх економічних зв’язків.

4. Франція.

· Особливості ЕГП.

· Населення і міста.

· Провідні галузі господарства.

1. Італія.

· Особливості ЕГП країни, вплив його на розвиток господарства. Населення, міста.

· Галузева структура господарства країни, її територіальні відмінності.

2. Держави-сусіди України.

· Особливості ЕГП країн.

· Населення, демографічні проблеми.

· Сучасний стан економіки країн.

· Галузева структура господарства, їх територіальні відмінності.

· Зв’язки країн-сусідів з Україною.

Західноєвропейський регіон, який зазвичай відокремлюють в окремий суб´єкт світової економіки, об´єднує майже 25 промислово розвинених країн, кожна з яких має власний соціально-економічний та науково-технічний потенціал. Сьогоднішня частка Західної Європи у світовому сукупному ВВП становить 28 %. У ній проживає 7 % населення світу. Утворення у 1957 р. спільного ринку та Європейської асоціації вільної торгівлі (1962 р.), підписання між ними угод про вільну торгівлю промисловими товарами, а у травні 1992 р. — угоди про Європейський економічний простір (ЄЕП) започаткували формування у Західній Європі зони вільної торгівлі та регіонального економічного комплексу. ЄЕП об´єднує 19 західноєвропейських держав, встановлює тут свободу руху товарів, послуг, капіталу та людей. Ринок нараховує 380 млн. споживачів. На нього припадає майже половина світової торгівлі. Все більша інтернаціоналізація виробництва, існуючий механізм економічної співпраці забезпечують західноєвропейському регіону важливу роль у світовій політиці та економіці.

Усі країни Західної Європи належать до групи індустріальних розвинених країн з переважно однотипною економікою. Вони характеризуються досить високим рівнем розвитку, посідаючи за ВВП на душу населення з 2 по 44 місця серед країн світу. За рівнем економічного розвитку, за характером структури економіки та її масштабами західноєвропейські країни діляться на декілька груп. В основному економічну потужність регіону забезпечують чотири найрозвиненіші країни — ФРН, Франція, Великобританія та Італія, що входять у «Велику вісімку» і зосереджують 50 % населення та 70 % ВВП Західної Європи. Саме ці держави значною мірою зумовлюють загальні тенденції економічного та соціально-політичного розвитку всього регіону.

Інші держави належать до групи малих промислово розвинених країн. Особливе місце цих країн у регіоні та світі визначається високим рівнем спеціалізації на виробництві технічно складної, високоякісної продукції.

Населення. У Західній Європі спостерігається тенденція «старіння» нації, що виявляється в зниженні природного приросту населення та подовженні тривалості життя. У статевій структурі переважають жінки. Більшість Народів розмовляє мовами індоєвропейської сім'ї, що охоплює такі основні мовні групи: германську (західна підгрупа — німці, англійці, голландці, фламандці, австрійці, швейцарці і північна підгрупа — норвежці, шведи, ісландці, данці), романську (італійці, французи, іспанці, португальці), грецьку (греки).

Найбільше міських жителів — у Великій Британії та Німеччині (до 90%), найменше — у Португалії (50%).

У Західній Європі утворилися великі міські агломерації — Паризька, Лондонська, Рейнсько-Рурська та мегалополіси — Паризький, Південноанглійський. Проте нині відбувається відтік міських жителів до найближчих приміських селищ, що зумовлено погіршенням екологічного стану великих міст, масовою автомобілізацією, скупченням великої кількості населення в центральних районах міст, бажанням мати власний будинок. У Західній Європі населення сповідує здебільшого християнську релігію: у Південній Європі переважає католицизм, у Північній — протестантство, а в Середній Європі співвідношення католиків і протестантів є майже однаковим.

Розміщене населення досить нерівномірно: найгустіше (більше як 300 чол. на 1 км2) заселені Південно-Східна Англія, Нідерланди, Бельгія, Північна Франція, Рур та прирейнська частина Німеччини. Це пояснюється вигодами їх географічного положення, високою концентрацією елементів інфраструктури, промислових об'єктів і міст. Північна Європа має найнижчу концентрацію населення через суворі природні умови (подекуди густота населення не перевищує 2-3 чоловіки на 1 км2).

Міське населення значно перевищує сільське: 3/4 людей проживає у містах (мал. 46, 47). Але в різних країнах цей показник не однаковий. У Великобританії, Німеччині, Швеції міські жителі становлять 80 %, у Португалії - 50 %.

Головною формою міського розселення є агломерації. Багато з них налічує понад 1 млн чоловік. Найпотужнішими агломераціями є:

· Лондонська (близько 13 млн чоловік)

· Паризька (понад 9 млн чоловік).

Є у регіоні також потужні мегалополіси. наприклад, Англійський і Прирейнський (останній охоплює території Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Франції). За кількістю великих міст та їх густотою Західна Європа випереджає Північну Америку. Але людність західноєвропейських міст нижча за північноамериканські, їх приміські зони менш розвинуті.

Господарство. У міжнародному поділі праці країни Західної Європи посідають провідні місця за обсягами промислового і сільськогосподарського виробництва, експорту, запасами золота і валюти, розвитком міжнародного туризму. Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія є власне серцевиною економічної могутності регіону. Серед них найбільш динамічно розвивається Німеччина. Чималий економічний потенціал також мають Нідерланди, Швеція,Іспанія. Високого рівня розвитку досягли галузі промисловості, які в більшості країн регіону розвиваються завдяки наявності висококваліфікованих науково-технічних трудових ресурсів.

Паливно-енергетичний комплекс базується на власних запасах вугілля у Німеччині, Великій Британії, Франції, нафти й газу — на шельфі Північного моря. Найбільшу кількість електроенергії виробляють ТЕС. На річках Скандинавії, Альп, Піренеїв працюють великі ГЕС. Західна Європа посідає провідне місце у світі за розвитком атомної енергетики. Багато АЕС побудовано у Франції, Великій Британії, Німеччині, Швеції, Бельгії. В Ісландії електроенергетика використовує геотермальні джерела.

Машинобудування є основою промисловості країн Західної Європи. На нього припадають третина продукції, що виробляється в регіоні, та дві третини його експорту. Розвиток галузі ґрунтується на висококваліфікованих трудових ресурсах, добре розвинутих науковій базі та інфраструктурі. Тому значні центри галузі розміщено у великих містах Німеччини, Великої Британії, Нідерландів. Західна Європа—один з найбільших виробників та експортерів верстатів, продукції електротехніки, електроніки, транспортного машинобудування. Такі підприємства, як «Рено» (Франція), «Фольксваген» (ФРН), «Фіат» (Італія), «Брітіш лейленд» (Велика Британія), «Вольво» (Швеція) відомі в усьому світі.

Чорна металургія розвинута у країнах, що мають власну сировину, -Німеччині, Великій Британії, Франції, Іспанії, Бельгії. За обсягами виплавки сталі Західна Європа посідає 1-ше місце в світі. Центрами цього виробництва є промислові райони Рур (Німеччина) і Лотарингія (Франція). В останні роки географія чорної металургії змістилася до морських портів, куди надходить імпортна залізна руда (Бремену в Німеччині, Торонто в Італії, Дюнкерк у Франції).

Кольорова металургія представлена виплавкою алюмінію та міді. Алюміній виплавляють у країнах, що мають сировину (боксити), — Франції, Італії, Греції та у країнах з розвинутою електроенергетикою у Норвегії, Австрії, Німеччині, Швейцарії. Виробництво міді зосереджено у Німеччині, Франції, Італії, Великій Британії, Бельгії.

Хімічна промисловість Західної Європи на cучасному етапі орієнтується переважно як на власні нафтопродукти та газ, так і на привізні, а також на кам'яне й буре вугілля, калійну і кам'яну солі. Найбільші центри нафтохімічної промисловості розташовані там, де відбувається нафтопереробка: у гирлах річок Темзи, Ельби, Рони, Сени, Рейну. Виробництво окремих видів продукції закріпилося за певними країнами регіону: пластмаси та фарби виробляють у Німеччині, хімічні добрива та соду — у Бельгії, синтетичний каучук — у Франції, фармацевтичні вироби — у Швейцарії, продукцію лісохімії - у Швеції та Норвегії.

Лісова та деревообробна промисловість зосереджена на півночі Західної Європи, зокрема у Швеції, Фінляндії.

Легка прoмисловість нині переміщується з відомих світових центрів текстильного та шкіряно-взуттєвого виробництва, що сформувалися у Великій Британії, Франції, Бельгії, до регіонів, де є притік дешевої робочої сили. Так, Італія за якістю пошиття взуття поступається у світі лише Китаю, а Португалія стала найбільшим виробником швейної продукції в Європі. Італія, крім того, — провідний виробник вовняних волокон і тканин. Найбільшу кількість хутрових виробів виготовляють у Німеччині, Греції; найкращі вироби з кришталю та скла — у Чехії, Німеччині, Великій Британії.

Сільське господарство має в основному сприятливі природні умови для розвитку.

Дата добавления: 2014-01-04