КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
За затратами часу
За замовником За масштабом проведення За частотою проведення За метою · Фундаментальні · Прикладні · Комплексні · Одноразові · Повторні: Когорти, Панельні, Моніторингові 5. За способом забезпечення репрезентативності · Суцільні · Монографічні · Локальні · Вибіркові · Міжнародні · Регіональні · Загальнонаціональні · Галузеві · Держбюджетні · Госпрозрахункові · Довгострокові (від 3-х років) · Середньострокові (6 міс. - 3 роки) · Короткострокові (2-6 міс.) · Експрес-дослідження (до 2 міс.) 9. Пілотажні, пробні Етапи соціологічного дослідження 1. Підготовчий етап соціологічного дослідження Полягає в уточненні соціального замовлення, у визначенні мети та завдань конкретних соціологічних замовлень, умов і термінів його виконання, змісту і обсягів робіт. Цей етан дисциплінує соціолога, вимагає від нього підвищення культури робіт, відповідальності за проведення всього дослідження. Підготовчий етап містить цілий ряд під етапів і процедур. В якості підетапів виділяють наступні: 1) попереднє знайомство з об'єктом дослідження, вияв його специфіки; 2) розробка проекту програми соціологічного дослідження; 3) складання робочого плану і графіку викофнання робіт; 4) експертиза і обговорення програми (робочого плану) із замовником, а також корегування програми з врахуванням зауважень, її затвердження; 5) розробка методики дослідження; 6) побудова вибірки; 7) підготовка дослідницької групи (розподіл функцій, добір виконавців, їх інструктаж, навчання); 8) складання і затвердження кошторису робіт. 2. Основний етап соціологічного дослідження Основний етап — це етап збору соціальної інформації, який включає цілий ряд підетапів і процедур:
1) організацію умов виконання польових робіт відповідно до завдання методики (інструктаж та підготовка виконавців, підготовка приміщень, технічних засобів); 2) складання графіку проведення польових робіт; 3) встановлення контакту з особами, які увійшли у вибіркову сукупність; 4) збір первинної інформації, її аналіз; 5) контроль за ходом виконання вимог методики, за роботою виконавців, інтерв'юерів, анкетерів. Етап збору первинної соціологічної інформації найскладніший (особливо із соціально-психологічної точки зору). Головна його особливість - безпосередній контакт дослідника з респондентами (тими, хто підлягає опитуванню). У ході робіт дослідницька група повинна дотримуватися основних принципів поведінки таких, як об'єктивність, коректність, не нав’язування. Збір соціологічної інформації здійснюється тільки у підрозділах, які включені у вибіркову сукупність. Проведенню опитування повинна передувати роз’яснюючи робота серед респондентів, яку необхідно доручати найбільш комунікабельним, з педагогічними здібностями дослідникам. Респондентам наголошують на цілях і завданнях опитування, можливих результатах та характер їх використання; висловлюється прохання до співпраці і участі в дослідженні. 3. Завершальний етап соціологічного дослідження Включає обробку і аналіз інформації, а саме: 1) первинну обробку даних, їх кодування та занесення на машинні носії; 2) статистичну (машинну) обробку даних (обчислення коефіцієнтів надійності, достовірності інформації тощо); 3) логічний аналіз отриманих даних (інтерпретація фактів, їх кількісний та якісний аналіз, побудова висновків); 4) складання підсумкового звіту; 5) репрезентація звіта замовнику; 6) формування напрямків впровадження результатів дослідження. Отримані результати зображуються графічно: в схемах, гістограмах, діаграмах та ін.
Дотримання розглянутих етапів і процедур соціологічного дослідження є важливою умовою отримання достовірного знання про соціальні явища та процеси. 2. Програма та робочий план соціологічного дослідження. Програма соціологічного дослідження - це документ, що містить методологічні та процедурні передумови наукового пошуку, в якому викладаються основні завдання дослідження, методика й техніка збору та обробки соціологічної інформації. Програма соціологічного дослідження — це науковий документ, в якому містяться методологічні, методичні та процедурні основи дослідження соціального об'єкта. Програма, як правило, містить: 1) обґрунтування вибору теми з аналізом проблеми та конкретної проблемної ситуації; 2) визначення теоретичних і науково-практичних цілей та завдань дослідження; 3) обґрунтування вибору об'єкта і структурно-логічний (попередній) аналіз предмета дослідження; 4) інтерпретацію основних понять; 5) висунення і обґрунтування гіпотез. Гіпотеза в соціологічному дослідженні — це наукове припущення про структуру соціальних об'єктів, про характер і сутність зв'язків між соціальними явищами. 6) обґрунтування вибору дослідницьких процедур і методів збору первинної і вторинної соціологічної інформації. Дослідницькі процедури — це вивчення документів, проведення інтерв'ю, спостереження, анкетне опитування, соціометрія та інші; 7) короткий опис дослідницького інструментарію. Дослідницький інструментарій - це детальний опис інструкції проведення дослідження, зміст анкети (інтерв'ю, спостереження тощо); 8) проект обробки і аналізу інформації (в тому числі логічна програма машинної обробки інформації, якщо така планується); 9) проект результатів дослідження. Робочий план дослідження - визначення основних етапів і підетапів всієї роботи, характеризується розстановка виконавців (з врахуванням того, в якій послідовності процедура передбачає застосування тих або інших методик, здійснюється узгодження в часі різних дій, які виконуються членами дослідницької групи, і визначається елементарний сітковий графік руху всієї роботи). Робочий план соціологічного дослідження.
Перший розділ - підготовчий • Розробка програми дослідження • Підготовка інструментарію дослідження • Формування групи збору первинної інформації • Проведення пілотажного дослідження і т.п. Другий розділ - організаційно-методичний Даний розділ передбачає з'ясування таких питань: Що треба зробити?, Де?, Коли?, В які терміни? Третій розділ - обробка отриманої соціологічної інформації • Вибракування анкет, в яких немає відповідей на ключові питання • Кодування запитань • Введення інформації в ЕОМ • Обробка інформації, що дозволяє отримати зведені таблиці • Табуляграми, графіки, діаграми тощо Четвертий розділ - аналітичний • Підготовка звітів за результатами дослідження, що містять висновки, практичні рекомендації щодо розв'язання проблеми Об'єктом вивчення у соціологічному дослідженні є, як правило, сукупність людей, диференційованих за різними соціально-демографічними ознаками. Внаслідок цього дослідження є громіздкими, коштовними. Тому в соціології опитування здійснюють при допомозі вибіркового методу, який передбачає ряд процедур, спрямованих на формування досліджуваної сукупності соціального об'єкту із генеральної сукупності за певними критеріями. Генеральна сукупність - це соціальні об'єкти, які є предметом вивчення в межах, визначених програмою соціологічного дослідження і територіально-часовими межами. Якщо соціологічне дослідження охоплює всі без винятку соціальні об'єкти, що утворюють генеральну сукупність, тоді говорять про суцільне дослідження. Частина соціальних об'єктів генеральної сукупності, які виступають в якості об'єктів спостереження, називаються вибірковою сукупністю або вибіркою. Вибіркова сукупність є безпосереднім об'єктом вивчення в конкретному соціологічному дослідженні. Методи вибірки: 1. серійна вибірка 2. гніздова вибірка 3. цілеспрямована вибірка 4. стихійна вибірка 5. основна вибірка 6. квотна вибірка 3. Методи соціологічного дослідження. Методологія - сукупність процесів вироблення соціологами абстрактного образу проблемної ситуації, що вивчається.
Методика дослідження - сукупність способів встановлення конкретних соціальних чинників і засобів отримання і обробки первинної соціологічної інформації. Метод - спосіб одержання теоретичної або емпіричної інформації в процесі соціологічного дослідження (отримання нових знань про об 'єкт вивчення). Аналіз документів - сукупність методологічних принципів, які застосовуються для одержання з документальних джерел соціологічної інформації, необхідної для вирішення дослідницьких завдань (вивчення проблемної ситуації, всебічного аналізу об'єкта, максимально повної і глибокої інтерпретації одержаних даних). Метод опитування - один із способів отримання первинної соціологічної інформації шляхом постановки в усній чи письмовій формі питань до окремої людини або більш чи менш широкої групи людей. Дуже важливий метод емпіричного соціологічного дослідження, особливо в процесі вивчення громадської думки, коли важливо отримати інформацію про оцінки і міркування певної групи людей. Анкетне опитування - один з основних методів опитування, який застосовується в соціологічних дослідженнях. Анкета соціологічна - основний інструментарій збору вихідного матеріалу у масових широкомасштабних соціологічних опитуваннях. Анкетер - особа, яка здійснює збір соціологічної інформації методом анкетного опитування респондентів. Респондент - особа, що бере участь в емпіричному соціологічному дослідженні як джерело усної чи письмової інформації, відповідаючи на запитання, поставлені в соціологічній анкеті чи в бланку інтерв'ю тощо. За предметним змістом запитання анкети поділяють на: Запитання про факти, за допомогою яких отримують інформацію про соціальні явища, про стан справ в колективі, про поведінку і дії самого респондента, його вік, стать, освіту, соціальне становище і т. д.; Запитання про знання, мета яких - з'ясувати, що знає і що може повідомити респондент. Як правило, це запитання, які мають мету виявити рівень поінформованості респондента і його знань в певній галузі. Такі запитання можуть містити завдання, експериментальні та ігрові ситуації; Запитання про думку респондента, вони мають на меті зафіксувати факти, побажання, очікування, плани на майбутнє і можуть торкатися будь-яких проблем і особистості самого респондента; Запитання про мотиви, мають викликати суб'єктивне уявлення людини про мотиви своєї діяльності. За своєю логічною природою запитання класифікуються: Основні запитання, відповіді на які є основою побудови висновків про явища, що вивчаються. Саме вони становлять більшу частину анкети; Запитання-фільтри ставляться для того, щоб відсіяти некомпетентних осіб при опитуванні з проблем дослідження або ж для того, щоб виділити частину респондентів із всього масиву за мовною ознакою; Контрольні запитання служать для перевірки стійкості, правдивості і несуперечливості відповідей, визначення їх достовірності і щирості. Контрольні запитання, зазвичай, розташовуються в анкеті на деякій відстані як від основного, так і один від одного. Різновидом контролю може бути повторне запитання із збереженням тих же умов - на увесь обсяг вибірки (панельне опитування) або на 5-10 відсотків осіб, вже опитаних раніше. За характером відповідей на поставлені запитання вони розподіляються на такі види: Відкриті запитання передбачають вільну форму відповіді: «Скажіть, будь ласка, що могло б сприяти підвищенню Вашого інтересу до політики?»; Запитання закритого типу: «Чим Ви займаєтесь у вільний час? Просимо відповісти на ті із нижче перерахованих варіантів, які співпадають з Вашою думкою: 1) відвідую рідних і знайомих; 2) зустрічаюся з друзями; 3) слухаю радіо; 4) читаю книгу; 5) займаюсь рукоділлям»; Запитання напівзакритого типу засноване на додаванні до стиску відповідей фрази: «Вкажіть інші види занять». Запитання дає можливість не лише вказати варіанти відповідей, які наводяться в анкеті, але й висловити щось своє; Запитання меню пропонує респонденту вибрати будь-яке поєднання варіантів запропонованих відповідей; Запитання шкали - відповідь на це запитання дається у вигляді шкали, в якій необхідно відмітити той або інший показник; Дихотомічні запитання: «Чивірите Ви у гороскопи й стрологічні прогнози?» Відповідь: «Так-ні». За типом дослідницьких завдань опитування бувають: Стандартизоване - націлене на одержання статистичної інформації; Фокусоване - збираються дані за умов конкретної ситуації; Глибинне - спрямоване на одержання пошукової інформації; Експертне - опитування спеціалістів з проблеми, що вивчається. Соціометричний метод - це метод опитування, націлений на виявлення міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії і неприязні серед членів групи (наприклад, студентської групи). Соціометричне опитування може проводитися як у формі роздавального анкетування на місці, так і у формі своєрідної анкети - інтерв’ю. В першому випадку дослідник просто роздає респондентам анкети, контролює їх заповнення, а потім збирає їх. У другому випадку дослідник зачитує питальник респондентам, кожний з яких на чистому аркуші паперу, нумеруючи черговість запитань, відразу ж відповідає на них. Інтерв'ю - це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтєрв’юра з респондентом. Вільне Інтерв'ю, коли, як правило, немає плану і завчасно сформульованих запитань. Його проводять не інтєрв’юри, а соціологи, які самі визначають тему бесіди, формулюють запитання, їх послідовність, уточнюють тему і т. д. Таке інтерв’ю є незамінним методом на ранніх розвідувальних стадіях дослідження. Глибинне інтерв’ю має на меті отримати інформацію, яка засвідчує не лише наявність того чи іншого соціального факту, явища, але й пояснює причини їх появи. Стандартизоване інтерв'ю, коли формулювання запитань, їх порядок, кількість і перелік можливих альтернативних відповідей, їх кодування і форма запису передбачаються заздалегідь і суворо фіксуються у своїй одноманітності. Цей вид інтерв'ю найбільш поширений, найчастіше його застосовують при переписі населення. За процедурою проведення виділяють такі типи інтерв'ю: · Панельне (повторне) інтерв’ю - спрямоване на вивчення трансформації відносин і думок якоїсь групи людей протягом певного проміжку часу (від декількох місяців до двох років); · Групове інтерв’юю запланована бесіда в колі сім'ї, групи студентів, виробничої бригади, в процесі якої дослідник прагне викликати дискусію; · Багаторазове інтерв’юю один із варіантів повторного інтерв'ю для всебічного і глибокого вивчення особистості респондента протягом тривалого проміжку часу. Фокус-група - метод сфокусованого групового інтерв’ю, що має спільні риси з деякими варіантами опитування, скажімо - з груповим інтерв’ю. Проте фокусоване групове інтерв'ю є не просто чергуванням запитань інтєрв 'юра і відповідей респондентів, а є свого роду дискусією. Респонденти мають бііьше свободи тут у виборі форми вираження своїх почуттів і думок щодо заданої теми. Застосування цього методу стимулює виникнення нових запитань, а предмет розмови може набувати несподіваних обрисів (у цьому виявляється гнучкість методу). Особливістю методу є те, що дискусія має фокусований характер: тема дискусії, логіка і форма (кількість яких має не перевищувати десять) визначаються заздалегідь і фіксуються в інструкції ведучому. Спостереження можна в першому наближенні визначити як планомірне цілеспрямоване сприйняття явищ, результати якого в тій або іншій формі фіксуються дослідником і потім перевіряються. При цьому збирається і фіксується за допомогою технічних приладів (кінокамера, фотоапарат, магнітофон, телевізійна та інша техніка) лише та інформація, яка може бути використана для опису, а потім і пояснення проблемної ситуації, яка досліджується. Включене спостереження (спостереження зсередини), коли спостерігач стає повноправним учасником групи, яку він спостерігає. Невключене (неформалізоване) спостереження - це спостереження ззовні, коли дослідник не стає рівноправним учасником спостережної групи. Невключене спостереження значно простіше, але воно дає в деякому сенсі більш поверхову інформацію, ніж включене. В ньому відсутній ефект самоспостереження дослідника. Нестандартизоване спостереження, у якого немає чіткого плану дій, приписуваних ззовні. Стандартизоване спостереження, у якого є чітко фіксовані приписи відносно предмета і процедури спостереження. Можлива також класифікація спостереження, виходячи з тих або інших особливостей його організації: · Лабораторне спостереження, коли об'єктом спостереження є більш або менш наближена до реальності модель; · Польове спостереження, коли об'єктом спостереження є реальний соціальний процес, той або інший аспект соціальної дійсності; · Систематичні спостереження, які проводяться за заздалегідь суворо розробленим планом вивчення об'єкта протягом певного часу; · Несистематичні спостереження (короткочасові), коли вони проводяться іншими способами (із документів, за допомогою опитувань і т. д.). Кожний вид (тип) спостереження має свої позитивні і негативні сторони. Експеримент - це загальнонауковий метод одержання в контрольованих і керованих умовах нового знання. Розрізняють натурний (лабораторний, польовий) і уявний (модельний) експерименти. Кожний з них має позитивні і негативні сторони. Більшість?іатур-них соціологічних експериментів здійснюється на малих групах і має багато спільного з соціально-психологічними експериментами. Уявні соціологічні експерименти розповсюджені досить широко. Практично вони присутні в кожному соціологічному дослідженні, де є методи статистичного аналізу. Уявні експерименти є основними при моделюванні соціальних процесів на ЕОМ. За специфікою поставленого завдання експерименти поділяються на - Науково-дослідні, в ході яких перевіряється гіпотеза, яка містить нові відомості наукового знання; - Практичні, які мають на меті запровадження корисної новизни в масових масштабах. За характером: логічної структури доказу гіпотези розрізняють експерименти: - Паралельні, і: яких існують як експериментальна, так і контрольна група і в яких доказ здійснюється на порівнянні стану двох об'єктів (експериментального і контрольного) в один і той же час. - Послідовні, в яких контрольна група, як самостійно існуючий, розташований поруч з експериментальною групою об'єкт, відсутня.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 475; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |