Цементація будівельних швів

Контроль якості цементаційних робіт.

Цементаційні роботи є схованими, тому контроль якості здійснюється безперервно на всіх станах виконання цементації. Спостереження виконується за допомогою автоматичної контрольно-вимірювальної апаратури. Результати фіксуються в технічній документації, аналізуються і при необхідності корегують технологічні параметри. Оперативний контроль здійснюється щозміни технічним персоналом, а результати вибірково надаються авторському нагляду або інспекції. Кожні 15…20 хв перевіряють щільність і в’язкість вихідного розчину, вміст піску і домішок, тонкість помолу і зерновий склад. Кожні 30 хв контролюють параметри розчину, що повернувся до розчинного вузла. В тілі завіси або зацементованому масиві проходять контрольні свердловини, сумарна довжини яких складає приблизно 10% загальної довжини робочих свердловин. Гідравлічні випробування контрольних свердловин здійснюють по ділянкам з тривалістю нагнітання при встановленому тискові не менше 10..15 хв з 2-х кратною зміною витрат. Тиск приймають на 20…255 менше кінцевого тиску. Цементацію вважають закінченою і якісною, якщо водопоглинання для 80% довжини контрольних свердловин дорівнює або близько до проектного. А для інших 20% перевищує його не більше, ніж в 2-рази. На складних ділянках бурять свердловини великого діаметру або проходь шурфи, здійснюють їх контроль безпосередньо оглядом.

Суцільність і щільність протифільтраційних завіс або укріплені масиву перевіряють фізичними способами:

- радіоактивним методом із застосування ізотопу каталогу.

- нейтронним каротажем, який базується на використанні випромінювання берилієм швидких нейтронів;

- електричним методом, суть якого полягає у вимірюванні опору грунту на ділянці свердловини до і після цементації;

- сейсмоакустичним методом, при якому якість роботи оцінюють за швидкістю розповсюдження пружних хвиль в масиві до і після цементації.

Після природного або штучного охолодження бетону виникає розкриття поздовжніх температурно-усадочних швів греблі і порушення монолітної конструкції. тому після зниження температури бетонної кладки до розрахункової здійснюють тампонаж цих швів, відновлюючи тим самим монолітність бетонної споруди в цілому. Якщо омонолічування здійснюють не при повністю закінченому температурно-усадочному процесі, передбачають повторну цементацію у зв’язку з можливим додатковим розкриттям швів. За розрахункову температуру омонолічування приймають встановлену середньо багаторічну температуру масиву. Омонолічування здійснюють до підіймання напору на споруду.

Цементація будівельних швів бетонних споруд здійснюється наступним чином:

Кожний будівельний шов розділений шпонками на окремі ділянки – цементаційні карти. Ширина карти зазвичай рівна ширині секції споруди, а висота – 18…20 м. Карти, що розташовані в межах одних і тих же відміток споруди, утворюють ярус цементації. Площа карт складає згідно виробничому досвіду 80…6000 м². Карти обладнують замкнутою трубкою цементаціонною системою з випусками для подачі розчину в порожнину шва (рис. 6.). Ця система включає підвідний і відвідний колектори, систему труб-споживачів з випусками і повітро-відвідну штрабу. Цементаційні випуски розміщують рівномірно по площині карти, приблизно один випуск на 3…6 м² площі шва. Найбільше розповсюдження отримали тарелагасні випуски однократної цементації (рис. 7.). При охолодженні бетону суміжних отворів або секцій і розкриття будівельного шва між ними кришка випуску від тарілки, утворюючи щілину, крізь яку тампонажний розчин поступає у шов. З інших систем однократної цементації можна відмітити лінійний випуск штрабу, який суміщає функції живильника і випуску (рис. 7.).

При пуску споруди на проміжних відмітках цементацію швів виконують дол. завершення температурно-усадочних деформацій бетону. У випадку додаткового розкриття швів здійснюють повторну цементацію (багаторазову). Для цього в бетон закладають цементаційну арматуру з випусками багаторазової дії, яка дозволяє промивати цементаційну систему кожного сеансу цементації (рис. 8.). Гумовий клапан цього випуску при нагнітанні стискується і відкриває доступ розчину в шов, а по закінченню цементації повертається у вихідне положення, що дозволяє промити всю цементаційну систему і в подальшому здійснювати повторне нагнітання розчину. Цементаційну арматуру монтують у блоці до вкладання бетонної суміші. Для відводу повітря і освітленого розчину з шва і далі за межі карти у верхній її частині влаштовують штраб звичайного трикутного профілю (рис. 6.).

Перед початком цементації здійснюють промивку цементаційної системи, шва і повітропровідної штраби до повного освітлення витікаючої з усіх ланок води.. Потім виконують гідравлічні випробування карти, за результатами якого визначають водопоглинання шва, технологічні парнями цементації – тиск нагнітання, консистенція і шкалу згущення розчину.

Випробування здійснюють при тиску 0,5…0,7 від допустимого, поступово збільшуючи східцями по 0,1…0,2 мПа.

Цементацію, як правило починають з розчину, В/Ц якого дорівнює 5, поступово згущаючи його до 0,6 і проводять при максимальному тиску гідравлічного випробування до отримання відмови в поглинанні.

При досягненні відмови здійснюють опри совку карти під граничним тиском протягом 10…20 хв. Цементація карти вважається закінченою, якщо при встановленому тиску нагнітання не спостерігається протягом 20 хв витікання розчину або зниження тиску більше ніж на 10%.

Цементацію швів при мінусових температурах масиву виконують з попереднім прогрівом бетону поблизу зацементованого шва зо допомогою закладної прогріваючої арматури за допомогою прокачування гарячих розчинів по цементаційній системі.

Рис. 6. Конструкції трубних цементаційних систем

а- в картах з горизонтальним штрабленням; б- в картах з вертикальним штрабленням; 1- виводи від повітропровідної штраби; 2- штраби у площині будівельного шва; 3- стояки; 4- споживачі; 5- шпонка по контуру карти цементації; 6- цементаційні випуски; 7- підвідний колектор; 8- відвідний колектор; 9-повітропровідна шахта.

Рис. 7. Цементаційні випуски однократної цементації

а- тогковий тарілагатий випуск; 1- стальна тарілка товщиною 2мм; 2- труби діаметром 12,7 мм; 3- металевий хомут довжиною 1,5 мм; 4- отвір, що просверлюється перед монтажем кришки; 5- кришка випуску товщиною 2мм; б- лінійний випуск; 1- трійник; 2- труба споживача; 3- штраба лінійного випуску; 4- будівельний шов; 5- залізобетонна кришка з анкерами; 6- обмазка цементаційним розчином.

Рис. 8. Тогковий випуск-клапан для повторної цементації

а, б – переріз і загальний вигляд: 1- скоба; 2- клапан з пористої гуми; 3- пружина; 4- балки; 5- фланець; 6- відвідний патрубок; 7- розчино провід; 8- струмененапрвляюча перегородка; в, г – послідовність монтажу розчино проводом і спосіб кріплення його до опалубки.

Контроль якості цементації швів.

Включає постійні спостереження за якісним виконанням комплексу цементаційних робіт. По завершенню робіт якість цементації оцінюється:

- візуальним оглядом (свердловини великого діаметру 1000…1200 мм);

- матодом ультразвукової дефектоскопії;

- заміром опору між електродами, які встановлені по обидва боки шва;

Наявність не зацементованих порожнин в шві фіксується приладом за зменшення швидкості ультразвукової хвилі і її амплітуди. При кондуктометричному способі – по різному збільшення опору між електродами.

Дата добавления: 2014-01-04