Митні процедури та порядок формування митної вартості

Лекція 5. Загальні засади експортно-імпортної діяльності

1. Митні процедури та порядок формування митної вартості

2. Документальне забезпечення експортно-імпортних операцій

3. Обмеження строків розрахунків за експортно-імпортними операціями

Для сучасного світового ринку характерна багатоманітність цін, викликана відповідною економічною політикою компаній, зовнішньоторговельними операціями держав, торгово-політичними та валютними факторами.

Найчастіше в міжнародних угодах застосовується поняття світової ціни.

Під світовими цінами розуміють ціни великих комерційних угод, які укладаються в найголовніших центрах світової торгівлі, що передбачають окремі, не пов'язані експортні та імпортні операції.

При цьому платежі повинні здійснюватись у вільноконвертованій валюті.

Крім світових, розрізняють наступні види цін.

1. Довідкові ціни. До них відносяться ціни оптової та зовнішньої торгівлі, що публікуються в газетах, журналах, спеціальних бюлетенях, експортних прейскурантах. Вони, як правило, відображають загальний напрям їх динаміки за попередній період. Довідкові ціни можна використовувати при укладанні контрактів на строкову поставку невеликих партій товарів.

Перевага віддається:

> цінам пропозиції великих підприємств на дану продукцію;

> цінам фактичних угод, тобто вже реалізованих зовнішньоторговельних операцій на даному підприємстві.

Вибір цих цін пояснюється передусім їх доступністю, але це не завжди та ціна, яка дозволить отримати максимальну вигоду при реалізації міжнародної торгової угоди.

Використовуючи ціни пропозицій великих фірм, необхідно пам'ятати, що за час переговорів можливе їх зниження на 7-15 %. Друга їх перевага та відмінність від цін, що наводяться в прейскурантах та каталогах фірм, полягає в тому, що вони орієнтовані на певного покупця та їх публікації носять менш регулярний характер. Недоліком даного виду цін є те, що вони менш представницькі, ніж ціни фактичних угод інших учасників зовнішньоторговельної діяльності, так як по суті носять характер довідкових цін.

2. Розрахункові ціни. Застосовуються значно рідше, а саме у випадку відсутності необхідної цінової інформації, на підставі якої можна обґрунтувати зовнішньоторговельну ціну за конкретною угодою. Серед цін, що використовуються, перевага надається розрахунковим на основі індексів оптових цін. Невикористання даного виду цін – це не небажання їх використовувати, а відсутність необхідної вихідної інформації для розрахунків, яка іноді недосяжна для учасників міжнародного бізнесу, через що при визначенні цін на товари народного споживання на практиці вони зазвичай не застосовуються.

При необхідності визначення ціни даного виду доцільніше віддавати перевагу таким цінам, як експортно-імпортні, що обчислюються на основі даних зовнішньоторговельної (митної) вартості. Робиться це шляхом поділу сумарної вартості товару на його кількість. Таким чином, отримують показник питомої вартості товару. Подібні розрахунки можна робити як в цілому за експортом та імпортом конкретної країни, так і за географічною ознакою. Ці дані є більш показовими, ніж довідкові ціни – вони відображають не ціни фактично здійснених угод, а експорт та імпорт, що здійснюється у відповідний проміжок часу.

3. Ціни статистики зовнішньої торгівлі. Вони відображають ціни реальних угод в міжнародній торгівлі. Визначаються шляхом ділення вартості експорту чи імпорту окремих товарів на їх кількість. Особливість цих цін полягає в тому, що вони показують вартість не конкретних товарів, а однорідних з різними технічними характеристиками і якістю (наприклад, легкові автомобілі різних марок, нафтопродукти тощо). Вони досить правильно характеризують динаміку зовнішньоторговельних цін окремих країн та світових цін.

4. Біржові котирування. Вони відображають реальні ціни угод на біржі. Однак, з врахуванням наявності спекулятивних операцій на біржі, зміни біржових котирувань можуть не відображати дійсних тенденцій в зміні цін.

5. Ціни аукціонів. Характеризують реальні ціни укладених угод на аукціонах, на яких відбувається почерговий продаж реальних товарів на підставі конкурсу.

Додатково до вказаних цін, що публікуються, доцільно використовувати ціни фактичних угод інших підприємств, так як вони є детальним критерієм для визначення рівня ціни в контракті. Отримати ні відомості найчастіше досить складно, тому що ціна угоди є комерційною таємницею підприємства. Співставлення ж їх з довідковими цінами дає можливість вірніше визначити рівень ціни в контракті, що дозволяє також виявити найбільш типовий розмір їх відхилень одне від одного.

6. Ціни фактичних, угод і контрактів.

Інформація про ціни на ідентичні та подібні товари у провідних країнах-експортерах, яка формується на підставі даних митних документів, прайс-листів, каталогів торговельних підприємств та інших довідників, міститься в базі даних цінової інформації Державної митної служби України.

Отримані в результаті всіх конкурентних матеріалів ціни, перш ніж використовувати їх для визначення цін пропозицій та угод, необхідно приводити до єдиних комерційних умов придбання товару, враховуючи при цьому по можливості найбільш розповсюджені в комерційному світі такі поправки, як місце доставки, кількість, строк доставки, умови платежу, сезонність.

В міжнародній торгівлі, при регулюванні відносин між продавцем і покупцем в договорах купівлі-продажу, особливе місце відводиться обговоренню транспортних питань. Міжнародна торговельна практика розробила різні типи базисних умов поставок.

Ціни, що спочатку оголошуються постачальниками, є попередніми і, як правило, в ході переговорів з покупцями підлягають коригуванню за рахунок цінових знижок.

Існує приблизно 40 видів знижок, за допомогою яких визначається сприятлива ціна як для постачальника, так і для покупця. Розглянемо найбільш поширені види знижок:

Бонусні. Н адаються великим постійним клієнтам – оптовим покупцям, які клали контракт на поставку товару не за рахунок одиничної годи, а протягом певного періоду. Є заохочувальними, причому збумовлений в контракті обсяг разової поставки товару досягає |приблизно 5-7 % річного обороту

Тимчасові. Надаються покупцям продукції масового попиту. Дуже часто виробництво та реалізація цієї продукції носить циклічний характер, обумовлений їх сезонністю, тому і знижки є тимчасовими.

Дилерські. Надаються оптовим та роздрібним торговельним підприємствам, агентам, посередникам. Ці знижки призначені для покриття дилерських витрат з перепродажу товарів та організацій відповідного сервісу, а також забезпечення їм належного рівня прибутку та рентабельності.

Закриті. Надаються на продукцію, що обертається в замкнених економічним одиницях, наприклад, у внутрішньофірмових поставках або у внутрішній торгівлі замкнених міжнародних угрупувань, а також на товари, що постачаються за спеціальними міжурядовими угодами.

Кількісні. Розмір змінюється в залежності від величини або серійності замовлення. При поставках товарів масового попиту в значному обсязі розмір їх відносно невеликий, а для товарів, то виробляється малими – серіями або за індивідуальними замовленнями, розмір знижки значно зростає.

"Сконто". Надаються за оплату готівкою або за дострокове здійснення платежів в порівнянні з контрактом. Можуть складати 3-5 % суми угоди.

Спеціальні. Надаються покупцям, з якими фірма має тривалі зв'язки та інші форми особливих відносин. Розміри цих знижок представляють комерційну таємницю та можуть бути визначені тільки оціночним шляхом (частіше за всього їх розмір досягає 5-8 %)

В світовій торгівлі цінові знижки досить поширені, їх загальний рівень досягає 50 % від первісних цін, а по окремих видах товарів та послуг можуть бути і вище.

Правильний порядок формування цін – один з основних факторів, що забезпечують фінансову стабільність підприємства, яке здійснює ЗЕД. При формуванні ціни передусім потрібно знати, підлягає чи ні оподаткуванню митом, ПДВ, митним та акцизним збором даний вид товару.

Єдиний митний тариф України – це систематизоване зведення ставок мита, яким оподатковуються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі її території.

При експорті та імпорті товарів слід розрізняти їх контрактну, фактурну, митну та облікову вартість.

Контрактна вартість — це продажна вартість експортних товарів у валюті контракту відповідно до базисних умов поставки.

При перетині митного кордону України подається вантажна митна декларація, в якій вказується фактурна вартість товару.

Фактурна вартість – це вартість, зазначена в супровідних документах.

Фактурна вартість відображається у вантажній митній декларації в іноземній та національній валюті за курсом НБУ на дату її поданя до митного органу.

Ключовий момент процедури митного оформлення товару, який є об'єктом експортно-імпортних операцій – визначення митної вартості.

Митна вартість імпортного товару – це фактурна вартість товару, визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату імпорту.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та/або у разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості, яка міститься в базі даних цінової інформації Державної митної служби, митна вартість визначається на підставі цін на ідентичні товари, які діють у провідних країнах-експортерах.

Митна вартість імпортованих товарів визначається шляхом перерахунку скоригованої фактурної вартості по документах постачальника за курсом НБУ на дату подання ввізної вантажної митної декларації.

При визначенні митної вартості в розрахунок береться вартість товарів з урахуванням витрат на його транспортування до митного кордону України.

Митна вартість може бути визначена різними методами:

1). За ціною угоди з імпортованими товарами. Застосовується при визначенні митної вартості товарів, що ввозяться на територію України відповідно до зовнішньоторговельних угод продажу, та мають вартісну оцінку (тобто розрахунки за придбаний товар здійснюються за допомогою грошових платежів);

2). За ціною угоди з ідентичними товарами. Сутність полягає в тому, що для визначення митної вартості товарів, що ввозяться, за базу приймається вартість угоди з ідентичними товарами, митна вартість яких була визначена декларантом за методом (1) і прийнята митним органом.

3). За ціною угоди з однорідними товарами. Базується на тих же принципах, що і попередній метод (2). При цьому обов'язковою умовою є те, що митна вартість порівнювальних товарів була визначена за методом (1). Різниця в даних методах полягає у понятті ідентичних та однорідних товарів.

4). На основі відрахування вартості. Митна оцінка за даним методом базується на ціні одиниці товару, за якою оцінюються товари (ідентичні або однорідні), які продаються найбільшою партією на території України не пізніше 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, учаснику угоди, який не є взаємопов'язаною з продавцем особою.

5). Визначення митної вартості шляхом додавання вартостей. За даним методом розглядаються витрати на виробництво ввезених товарів, та на цій основі розраховується їх вартість. Для визначення митної вартості потрібна інформація про витрати виробництва товарів, що оцінюються, які можна отримати тільки за межами України.

6). Резервний. За основу для розрахунку береться світова ціна на товари, що ввозяться (тобто, як правило, біржова ціна, ціна на світовому ринку).

Країни, які застосовують дану систему оцінки, основним методом визначення митної вартості вважають перший метод.

Митна вартість експортного товару – це фактурна вартість в перерахунку за курсом НБУ на дату подання вантажної митної декларації з урахуванням транспортних витрат до митної території України.

Це сума, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону держави (тобто коли виконано всі належні формальності щодо ввезення товару в країну чи його вивезення з неї).

До митної вартості товару включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також наступні фактичні витрати (якщо їх не враховано в рахунку-фактурі):

> витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, переміщення та страхування до пункту перетину митного кордону;

> комісійні та брокерські витрати на час проведення митного та інших видів оформлення в інших державах на шляху перевезення товару;

> плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що відноситься до цього товару і має бути оплачена імпортером або експортером прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).

Особливість визначення митної вартості товарів, що плануються експортувати на підставі договорів, відмінних від купівлі-продажу або обміну, полягає в необхідності документального підтвердження витрат, на величину яких необхідно здійснити коригування сум фактурної вартості (транспортування, страхування тощо).

Облікова вартість імпортного товару складається з фактурної вартості, витрат в іноземній валюті з доставки товару, сплачених митного збору, мита та акцизного збору.

По імпортних товарах, що реалізуються за готівку, до облікової вартості включаються товарна націнка в сумі торгової надбавки підприємства-імпортера, податку на додану вартість, сплаченого при розмитненні, і податку на додану вартість на торгову націнку. Імпортні товари, по яких при розмитненні були застосовані пільги з ПДВ і які в подальшому використовуються не за первісне визначеним призначенням, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, виходячи з їх вартості з урахуванням ПДВ, але не нижче митної вартості, перерахованої за курсом НБУ на дату надання вантажної митної декларації.

Дата добавления: 2014-01-04