Формування загальних уявлень про систему

При формуванні загальних уявлень про систему виявляють призначення, мету, головні цілі, функції та властивості системи.

Необхідно виявити основні результати діяльності (виходи) системи, визначити їх тип: інформаційні, матеріальні, енергетичні; поставити їм у відповідність певні поняття (вихід підприємства – продукція. (яка?)); вихід системи проектування – документація (що саме? Які описання, креслення?); вихід системи керування – сигнали (для чого, у якому вигляді?).

Необхідно виявити основні складові компоненти системи та їх функції; зрозуміти єдність цих складових у межах системи.

Це є попереднє ознайомлення із внутрішнім змістом системи та виявлення складових системи, їх значення у системі. Таку інформацію представляють у вигляді структурних схем, на яких виявляється характер руху потоків у системі (паралельний, послідовний) та взаємодія між складовими. Результатом цього етапу є структурна схема системи в тому чи іншому представленні залежно від мети дослідження та домовленостей, що вживаються в цій предметній області. Особливу увагу звертають на виявлення утворюючих систему відношень та факторів, тобто того, що у першу чергу робить систему системою, на виявлення основних процесів у системі, їх значення, умов перебігу, етапності, стрибків, змін стану та інших особливостей у функціонуванні системи, визначення основних керуючих факторів.

Вивчається динаміка найважливіших змін у системі, перебіг подій, вводяться параметри стану, аналізуються фактори, що змінюють значення цих параметрів та забезпечують перебіг процесів, умов початку та завершення процесів. Вивчається керованість процесів та їх вплив на здійснення системою своїх основних функцій, класифікуються основні керуючі дії, їх тип, джерела та ступінь впливу на систему.

Виявляються основні елементи оточення системи, характер зв’язків системи із елементами оточення.

Досліджуються зовнішні дії на систему (входи системи), їх тип (інформаційні, матеріальні, енергетичні), ступінь впливу на систему, основні характеристики. Фіксуються межі того, що вважається системою, виявляються елементи оточення, на котрі спрямовані вихідні дії системи. Досліджується еволюція системи, шлях її формування, що у багатьох випадках полегшує розуміння структури та особливостей її функціонування. У результаті втримується чіткіше уявлення про основні функції системи, її залежність, вразливість чи невразливість від зовнішнього оточення.

Виявляються невизначеності та випадковості у ситуаціях впливу їх на систему. Цей крок виконується у випадку, коли дія невизначеності та випадковості у процесі функціонування є значною.

Після виконання п. V. загальні уявлення про систему вже будуть сформованими. Отриманої інформації достатньо, якщо досліджуються системи, з котрими надалі не передбачається безпосередніх стосунків. Якщо ж систему необхідно глибше вивчити, покращити, керувати нею, то необхідним є поглиблене вивчення.

Дата добавления: 2014-01-04