Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Формування поглиблених уявлень про систему




Для поглиблення знання про систему необхідне виявлення розгалуженої структури, ієрархії, формування уявлень про систему як про сукупність модулів, що пов’язані входами-виходами. А також виявлення усіх елементів та зв’язків, важливих для цілей розгляду, їх співвідношення до ієрархії системи, ранжирування елементів та зв’язків за важливістю.

Кроки VI. та VII. тісно пов’язані один із одним. Крок VI. – це межа пізнання „всерединіусередині” достатньо складної системи для особи, що оперує системою загалом. Глибші знання про систему будуть мати лише відповідальні за окремі її частини фахівці. Пізнання системи – це не просто відділення суттєвого від несуттєвого, але й більша увага до суттєвішого. Деталізація стосується й зовнішніх зв’язків системи із зовнішнім оточенням. Кроки VI. - VII. – це завершальні кроки цілісного вивчення системи. Подальші кроки розглядають вже окремі сторони системи, а тому важливо ще раз повернутися до розгляду утворюючих систему відношень та факторів, на роль кожного елементу та відношення до системи загалом, на розуміння того, чому вони повинні бути такими чи є такими з точки зору єдності системи.

Досліджується повільна, небажана зміна властивостей системи, її „старіння”, можливість заміни окремих складових, що не лише сповільнюють старіння, але й дозволяють покращити стан системи. Це можливості вдосконалення штучної системи, покращення характеристик її складових та додавання нових компонент, накопичення інформації для кращого її використання, перебудови структури системи, її розвитку.

Основні невизначеності системи досліджені на кроці V. Однак не детермінованість присутня й у системі, що не призначена для функціонування в умовах випадкового характеру входів та зв’язків. Врахування невизначеностей у системі реалізується декількома шляхами.

По-перше, можна оцінити „найгірші”, у певному смислі „гранично” можливі ситуації, й тоді робити висновки про поведінку системи взагалі – цей спосіб ґрунтується на використанні принципу гарантованого результату, тобто забезпечення потрібного рівня функціонування системи за найгірших умов.

По-друге, на базі інформації про стохастичні характеристики системи (математичне сподівання, дисперсія, моменти вищих порядків та інше) виявляються імовірнісні характеристики виходів системи. У цьому випадку отримують певним чином „усереднені” або інтервалові характеристики системи.

По-третє, достатньо надійну систему можна побудувати й з ненадійних елементів шляхом дублювання та інших прийомів – математично оцінити такий підхід можна шляхом застосування результатів теорії надійності.

Дослідження невизначеностей трансформується у дослідження чутливості найважливіших властивостей системи, тобто ступеня впливу зміни потоків на входах системи на зміну її виходів, структури системи та властивостей її елементів.

Дослідження функцій та процесів у системі з метою керування ними. Формування керування та процедур прийняття рішень. Формування системи керування.

Для цілеспрямованих систем цей крок має важливе значення. Основні керуючі фактори вже розглянуті на кроці III. Для ефективного керування та вивчення його впливу на функції та властивості системи необхідне глибоке знання системи. Тому аналіз керування реалізується лише на цьому кроці після всебічного розгляду системи. Єдиний розгляд всіх цілеспрямованих втручань у поведінку системи є по суті аналізом системи керування, що є елементом системи, але чітко відрізняється з точки зору основної функції – керування.

З’ясовується, де, коли та як (в яких елементах системи, в який час, в яких процесах, стрибках, логічних переходах) система керування діє на основну систему, наскільки це ефективно, прийнятно та якісно реалізовано. При розгляді керування у системі повинні бути досліджені можливості переведення входів та деяких параметрів у керовані, визначені припустимі межі значень керування та способи їх реалізації.

Використанням кроків VI. - IX. реалізується поглиблене дослідження системи. Далі згідно цієї методології надходить моделювання системи. Деякі з властивостей системи вивчають на моделях й на кроках VI. - IX., однак про створення моделі системи можна вести мову лише тоді, коли система повністю досліджена.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 296; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.