Розглянемо окремо кожен з виділених типів принципів управління

Часткові принципи управління.

Скоротити дію стихійного чинника можна шляхом постійного соціологічного вивчення тенденцій і закономірностей проходження суспільних процесів та їх впливу на соціальне управління. Володіння інформацією про дії зовнішніх соціальних умов та факторів на систему управління дозволить виробити науковий підхід до управління, заснований на об'єктивних закономірностях.

Оскільки управління складається з двох основних чинників - стихійного і свідомого управління - науковий рівень управління досягається за рахунок скорочення дій стихійного фактора.

Принципи становлять основну управління. Вони відображають сутність реальних процесів управління, що підкоряються певним законам. Вони так само об'єктивні, як і закони, які в них відображаються. Принципи управління відрізняються високою стабільністю в часі. Однак це не виключає гнучкості їх застосування в різних конкретних умовах. Принципи управління - найбільш свідома форма використання об'єктивних законів суспільства в практиці управління.

Принципи управління - це найбільш важливі закономірності, фундаментальні засади, на яких засновані організація, функціонування або розвиток систем управління.

Сутність принципів соціального управління

Соціологічний підхід до принципів управління передбачає виділення серед них чотирьох основних типів принципів:

1) загальні методологічні принципи управління соціальними процесами;

2) специфічні методологічні принципи управління, виведені з соціології;

3) організаційні принципи соціального управління;

До загальних методологічних принципів відносяться: конкретно-історичний підхід; системність; комплексність; поєднання загальнолюдських цінностей, потреб та інтересів з державними і груповими; соціальний детермінізм; взаємозв'язок і взаємозумовленість управлінського впливу і керованих процесів; саморух, саморозвиток, саморегулювання керуючої і керованих систем; орієнтація на прогресивну перспективу.

Специфічними методологічними принципами управління є: об'єктивність; адресність та конкретність; наступність;
єдність соціальних цілей, завдань і засобів; науковість.

Організаційні принципи управління: принцип демократичного централізму, що дозволяє поєднувати планове централізоване управління з широкою демократією; принцип основної ланки, відшукання з безлічі завдань основного завдання, вирішення якої дозволяє вирішити весь комплекс питань управління; територіально-галузевий принцип, згідно з яким в управлінні необхідно поєднувати адміністративно-територіальний підхід з галузевим; принцип єдності господарського та політичного керівництва; принцип плановості; принцип забезпечення єдності матеріального і морального стимулювання праці; принцип економічності та ефективності управління; принцип єдиноначальності і колегіальності; принцип єдності вимог (по горизонталі й вертикалі); принцип оптимальності (оптимальне поєднання централізації і децентралізації; оптимальне поєднання різних стилів управління - демократичного, ліберального та авторитарного; оптимальне поєднання формальних і неформальних функцій тощо);
принцип реальної ефективності та домінування соціального ефекту.

Часткові принципи: принципи господарського розрахунку; принципи формування потоків інформації; принципи організації заробітної плати; принципи створення виробничих колективів (добровільності, компетентності, професіоналізму, оперативності і т.д.); принципи формування управлінських штатів.

Дата добавления: 2014-01-04