Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Гідроароматичні сполуки, їх будова та значення




Алкалоїди.

Глікозиди, дубильні речовини, ефірні олії, пігменти.

Фенольні сполуки, їх склад, властивості і значення.

Гідроароматичні сполуки, їх будова та значення.

ТЕМА: РОСЛИННІ РЕЧОВИНИ ВТОРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ.

ЛЕКЦІЯ 10.

В рослинах, поряд з білками, нуклеїновими кислотами, вуглеводами, ліпідами і вітамінами містяться різні речовини, які зазвичай називаються речовинами вторинного походження. Вони часто відіграють важливу роль в обміні речовин у рослинах.

Більшість із цих речовини, наприклад, деякі органічні кислоти, утворюючись в рослинах, зразу ж використовуються рослинною клітиною для участі в різноманітних синтетичних процесах, вони в рослинах у великій кількості не накопичуються і являються проміжним продуктом обміну речовин.

Деякі з цих речовин, накопичуючись в рослинах в великій кількості (фенольні сполуки, ефірні олії, каучук) обумовлюють тим самим специфіку їх обміну.

В рослинах міститься велика кількість речовин вторинного походження, до них належать:

- гідроароматичні сполуки, які зустрічаються в рослинах у вільному вигляді, а також у вигляді ефірів;

- фенольні сполуки, це велика і широко розповсюджена група сполук, яка відіграє важливу роль в обміні речовин і має велике практичне значення;

- глікозиди - речовини, які визначають смак і аромат плодів і овочів;

- дубильні речовини – поліоксифенольні сполуки з молекулярною масою 500...3000.

- ефірні олії – жиророзчинні леткі речовини, які обумовлюють аромат плодів і овочів;

- пігменти – глікозиди фенольних сполук з двома ароматичними кільцями, тобто вони відносяться до флавоноїдів – водорозчинних пігментів.

Гідроароматичні сполуки – це група циклічних сполук, які широко представлені в рослинах. Джерелом утворення гідроароматичних сполук являються фосфорильовані цукри. В рослинному організмі може проходити циклізація молекули глюкози з утворенням інозиту – сполуки, яка має таку ж саму емпіричну формулу що і глюкоза С6Н12О6, але являє собою циклічний шестиатомний спирт – похідні гексагідробензолу. Інозит міститься у рослинах у вигляді ізомерів і їх метилірованих похідних, серед яких найбільш поширений міо-інозит. Міо-інозит утворюється в рослинах і у дріжджів із глюкозо-6-фосфату, легко проходить перетворення інозиту в глюкоронову і галактуронову кислоти.

До гідроароматичних сполук відносяться речовини, які містять іонове кільце і являються основною частиною каротину.

Найбільш відомою природною гідроароматичною сполукою є хінна кислота, яка знайдена в багатьох рослинах. Хінна кислота знайдена в сливах, яблуках, винограді, журавлині, плодах айви, агруса. Вона з великою легкістю може використовуватися мікро організмами для утворення фенольних сполук. Вміст хінної кислоти в рослинах сильно залежить від пори року.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1000; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.