Дихальний центр

Регулювання дихання

ФІЗІОЛОГІЯ ДИХАННЯ

Додавання антифрикційних і розпушуючих речовин

Жири і жироподібні речовини вводяться у вигляді ефірного розчину, яким обприскують гранули при безперервному їх помішуванні, після чого ефіру дають випаруватися. Порошкоподібні ковзні речовини знаходять велике застосування, оскільки жирові речовини відбиваються на розчинності і хімічній стійкості таблеток. Вони вводяться для опудрювання грануляту. Після додавання антифрикційних речовин, якщо це необхідно, в гранулят вводять розпушуючі речовини для поліпшення розпадаємості таблеток в шлунку і кишковику.

Зв'язуючі, ковзні і розпушуючі речовини в сукупності називаються допоміжними речовинами. Загальна кількість допоміжних речовин в таблетках не повинна перевищувати 20%.

Регулювання дихання здійснюється переважно рефлекторним шляхом, який передбачає наявність трьох складових елементів: 1) рецепторів, що сприймають інформацію, і аферентних шляхів, що передають її до нервових центрів; 2) нервових центрів; 3) ефекторів - шляхів передачі команд від центрів і самих об'єктів, що підлягають регулюванню.

Дихальний центр розташований у ділянці стовбура мозку. В обох половинах довгастого мозку є не менше двох скупчень нейронів, що проявляють свою активність у момент здійснення вдиху або видиху - дорсальне і вентральне ядра. Якщо збудження нейрона збігається із вдихом, то такий нейрон належить до інспіраторних, якщо із видихом — до експіраторних. Нейрони цих ядер широко контактують з ретикулярною формацією мозкового стовбура.

Дорсальне ядро містить нейрони, що збуджуються під час інспірації. У ньому можна виділити два основні типи нейронів: І-нейрони, які збуджуються тільки під час вдиху; I β-нейрони, що збуджуються одночасно з Іі під час паузи останніх. І-нейрони є типовими інспіраторними нейронами. Нервові імпульси від них передаються на мотонейрони діафрагми, що розташовані в спинному мозку (3-й і 4-й шийні сегменти). Одночасно із цим збудження І-нейронів передається до I-нейронів. Однак вони не передають свої імпульси до мотонейронів діафрагми і їх збудження гальмує активність І-нейронів.

Верхня частина вентрального ядра містить більше інспіраторних нейронів, а нижня - експіраторних. Ураховуючи це, вентральне ядро можна поділити на два відділи: інспіраторний і експіраторний. Велика частина нервових волокон від цих ядер йде до грудних сегментів спинного мозку, до мотонейронів міжребрових м'язів і м'язів живота (відповідно до м'язів, що забезпечують вдих чи видих). Лише 20-25% нервових волокон розгалужується у ділянці діафрагмальних ядер.

Крім названих бульбарних центрів у передній частині моста виявлено ще одне ядро, яке бере участь у регулюванні дихання. Це - пневмотаксичний центр, який, впливаючи на бульбарний відділ дихального центру, забезпечує регулювання зміни та тривалість вдиху і видиху.

Деякі автори вважають, що в нижніх відділах моста розташований ще й апнейстичний центр, імпульсація якого збуджує I-нейрони дорсального ядра.

Дата добавления: 2014-01-04