Державне регулювання економіки

З історії

Під час блокади Ленінграду через катастрофічну.нестачу продовольства хліб було важко дістати навіть в" обмін на золото, картини відомих художників І антикваріат. У цих умовах продукти харчування-ставали безцінними, їх синонімом було слово "життя", а золото було шматком металу і не більше того.

3. Формування ціни на основі рівня поточних цін. При застосуванні даного способу ціноутворення підприємство орієнтується на ціни інших підприємств на ринку. У результаті формування ціни на основі рівня поточних цін підприємство може прийняти рішення: встановити ціни на свою продукцію, аналогічні цінам конкурентів, вищі або нижчі за них. У даному випадку все залежить від економічного потенціалу підприємства та його частки на ринку.

Підприємства та інші суб'єкти підприємницької діяльності відіграють важливу роль у економічному розвитку країни в цілому та окремих її регіонів. Проте, ще одним важливим учасником ринкових відносин є держава.

Хто з Вас замислювався над тим, кого турбує утримання у належному стані шкіл, стадіонів, парків, музеїв, лікарень, радіо, телебачення, транспорту? Звідки на заводах знають, що саме їм виготовляти і для кого? Хто займається виготовленням життєво необхідних товарів і послуг, які або приносять невеликий прибуток, або, взагалі, можуть бути збитковими? Звідки надходять кошти для реалізації значних за вартістю проектів, які скуповуються через десятки-сотні років (наприклад, вивчення глибин Світового океану, генетичного коду людини, космічні дослідження, тощо)?

Ви, мабуть, звертали увагу, що Ваші батьки, якщо вони є приватними підприємцями або працюють бухгалтерами, постійно заклопотані питанням щодо правильності та своєчасності сплати податків і подання звітності до податкових органів. Кому це все потрібно, ким регулюються усі ці процеси?

Відповідь проста: це все можливо саме за участю держави.

Держава - основний інститут управління суспільством, який має повноваження керувати країною, тобто має владу. Остання представлена трьома гілками: законодавчою, виконавчою та судовою. Завдяки їх поєднанню держава за допомогою законів створює єдині "правила гри" для всіх учасників суспільного виробництва та господарської діяльності. Таким чином, держава намагається організувати життя суспільства як єдиного злагодженого механізму або, інакше кажучи, здійснює державне регулювання.

Регулювати (лат. - упорядкувати) означає вносити порядок у певну діяльність; налагоджувати правильну взаємодію частин системи.

Державне регулювання економіки - вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.

Державне регулювання економіки -- це свідомий і цілеспрямований вплив держави в особі її інститутів на всі соціально-економічні процеси, які відбуваються v національній економіці в цілому та на мікро - і макрорівнях.

Метою державного регулювання економіки є надання певної спрямованості господарським процесам, узгодженості дій суб'єктів національної економіки та досягнення бажаних результатів. Суб'єктом, державного регулювання економіки є держава в особі органів законодавчої, виконавчої та судової влади, громадські та політичні об'єднання, а також засоби масової інформації.

Ринок є налагодженим механізмом, якому притаманна саморегуляція. Але історія доводить, що однієї саморегуляції недостатньо для того, щоб долати складні економічні кризи. До того ж, економіка ніколи не розвивається рівномірно: їй властиві коливання різних видів і тривалості. Так, ділова активність суб'єктів господарювання і рівень життя суспільства можуть або знижуватися, або підвищуватися. Такі зміни мають назву циклічних коливань.

Виділяють циклічні коливання двох видів: короткотривалі (можуть тривати від декількох тижнів до декількох місяців і стосуються окремих галузей економіки або сфер діяльності) та довготривалі (можуть тривати протягом кількох років і навіть десятиліть). Короткотривалі коливання в цілому не здійснюють значного впливу на економіку країни, а довготривалі призводять до структурних негативних змін в економіці, тобто можуть суттєво змінити такі показники як рівень валового національного продукту (ВНП)" на душу населення, рівень заробітної плати, ціни на товари повсякденного попиту, зайнятість населення та безробіття, прибутки підприємств, інвестиційні процеси тощо.

Справді, такі серйозні проблеми економічного розвиту не можуть бути вирішені лише ринковим механізмом саморегулювання. Причому інколи цей механізм не тільки не здатний повернути економіку до стану рівноваги, але й може спричинити ще більші потрясіння. Отже, без регулюючої ролі держави у цьому випадку обійтися просто неможливо.

Ринкові відносини на сучасному етапі у більшості розвинених країн світу вже давно регулюються державою, щоправда, у допустимих межах.

Дата добавления: 2014-01-04