Зовнішня політика України

Багатопартійність в Україні: класифікація сучасних політичних партій і об'єднань.

Історія багатопартійності в Україні сягає своїм корінням у другу
половину XIX ст., коли на хвилі революційного піднесення та
національного відродження почали утворюватися перші політичні
організації. Новітня історія багатопартійності в Україні вже пройшла у
своєму розвиткові кілька етапів: - - --

1 етап - "Зародження багатопартійності" (сер. 1988 - березень 1990
рр.). Першою формально задекларованою політичною партією стала,
створена у жовтні 1989 р. у м. Львові, Українська національна партія
(УІІГІ).

2 етап - "Вихід багатопартійності на державний рівень" (травень 1990
- серпень 1991 рр.). Утворилося понад 20 політичних партій та об'єднань.

3 етап - "Становлення багатопартійності" (з серпня 1991 р. і
продовжується в сучасних умовах).

Всі політичні партії можна віднести до трьох класичних політичних напрямів - лівого, правого та центристського.

28 квітня 2001 р. вступив у силу закон "Про політичні - партії в Україні".

Згідно Закону України "Про вибори народних депутатів", вибори до ВР будуть відбуватися за пропорціональною системою, тобто, за партійними списками. Цей закон викликав активізацію діяльності політичних партій.

Основні підвалини зовнішньополітичного курсу, як демократичного і миролюбного, були закладені Декларацією про державний суверенітет України (стати постійно нейтральною державою, не брати участі у військових блоках, дотримуватися трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти, не набувати ядерної зброї).

Відповідно до Статті 18 Конституції України зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовіпдного співрооїтництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизначеними принципами і нормами міжнародного права.

Основні пріорітетні напрямки.

а) Україно-російські стосунки.

Тривалий час відносини з Росією залишалися складними і суперечливими. Взаємовідносини ускладнювалися такими питаннями, як розподіл іноземних боргів, закордонного майна та активів СРСР-розподіл Чорноморського флоту, статус М.Севастополя, різні позиції щодо НАТО. З 1 травня 1997 р. Президенти Росії та України підписали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською Федерацією. У ньому у Статті 2 зафіксовано, що договірні сторони поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів. Договір заклав базу для вирішення всіх проблем у стосунках між Україною й Росією, надав цим стосункам нової якості.

Зараз можна стверджувати, що за минулі роки створено розгалужену організаційну службу російсько-українських відносин, забеспечено їх стійкий і динамічний розвиток, активні політичні й економічні зв'язки на всіх рівнях. Наприклад. Поїздка нового Президента В.Ющенка після інавгурації з визитом до Москви. Приїзд Президента Росії ВгПутіна з робочим визитом до Київа 19 березня 2005 р.

Далі. Велике значення для зміцнення дружби й взаєморозуміння між країнами мало проведення у 2002 р. Року України в Росії та у 2003 р. Року Росії в Україні.

Активно розвивається співпраця в газовій сфері, у реалізації українсько-російських проектів у машинобудуванні, авіабудуванні. Успішно виконується Програма співробітництва між країнами в галузі досліджень й використання космічного простору на 1998 - 2007 рр.

Загалом на початок 2005 р. укладено майже 300 обопільних угод щодо розвитку й удосконалення співробітництва країн у всіх сферах.

б) Європейський напрям.

Основна мета — вступ України до Євросоюзу. Ми вже пройшли значну частину цього шляху:

- У 1992 р. Президент України підписав Заключний Акт наради з
безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ);

- На самміті НБСЄ у листопаді 1999 р. Л.Кучма підписав Хартію
Європейської безпеки на XXI ст.;

- 9 листопада 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи;

- У 1996 р. Україна приєдналася до об'єднання держав Центр
Європейських ініціатив, мета якого - служити зміцненню
стабільності і безпеки у цьому регіоні;

- Підписано угоди, в яких закріплено відсутність будь-яких
територіальних претензій, з усіма європейськими сусідами
України;

- У 1998 р. набрали чинності Угода про. партнерство та
співробітництво між Україною та Європейським Союзом;

- У 2000 р. Указами Президента України затверджено Стратегічну
програму інтеграції України в ЄС.

Але цього було замало. Нас поки не збираються приймати до Свросоюзу. Чому? Що треба робити у сучасних умовах?

Під тиском різних обставин ("касетна справа", "кальчужна справа") Леонід Данилович переорієнтувався на Москву, яка уловила потрібний момент і підсунула Президенту - Єдиний економічний простір. Він на це клюнув і заявив, що Україна до вступу в ЄС не готова.

Новий Президент В.Ющенко виступав на сесії Перламентської асамблеї Європи (лютий 2005 р.) знову підкреслив стратегічний план України - вступ до Європейського Союзу. Але бюрократи об'єднаної Європи знову поставили перед країною бар'єр під назвою "План дій Україна-ЄС".

Крім загальних вимог - розвиток демократії, свобода слова, боротьба з корупцією, поставлені конкретні завдання: надання українській економіці ст-атусу риночної; створення -в перспективі- зони вільної торгівлі між Україною та ЄС; розвиток галузевих проектів; спрощення визов'ого режиму; збільшення квот на українські сталево-ливарні вироби.

На виконання цих завдань відводиться три роки.

Президент відмітив, що виконання цих завдань відкриває можливість
підписати з Україною європейські угоди о асоціації. А це вже більш вища
ступінь взаємовідносин між суспільством. Нажаль конкретних кроків для
переговорів про вступ до ЄС не названо. ~

І всеж таки команда Президента В.Ющенко розраховує подати заявку па иступ до ЄС у 2007 році, у разі успішного виконання Плана дій. Будемо мекати.

в) Відносини з провідною країною світу США.

Після проголошення незалежності України майже два з половиною роки політичні та економічні відносини з США блокувалися. Поліпшенню відносин сприяла реалізація Україною свого без'ядерного статусу. У січні 1994 р. у Москві було підписано угоду між Україною, Росією та США, згідно з якою Україна зобов'язувалася протягом 7 років вивезти до Росії для розкомплектування всі ядерні боєзаряди. Наприкінці 1994 р. був підписан Меморандум про гарантії безпеки України з боку Росії, США й Великобританії. У березні 1994 р. відбувся офіційний визит Президента України до США, під час якого було підписано низку вижливих економічних угод. Утравні 1995 р. відбувся візит в Україну президента СІМА Б.Клінтона.

В сучасних умовах США, Президент Буш підтримали демократичну революцію в Україні, про що було заявлено на короткій зустрічі.

Президента України В.Ющенко с Президентом США у лютому 2005 р. Намічено офіційний визит Президента України до США на 4 квітня 2005 р.

г) Україна і Співдружність Незалежних Держав.

СНД була створена 8 грудня 1991 р. До її складу увійшло 11 республік, причому Україна - на правах асоційованого члена (вона не визнала всіх пунктів угоди).

Уряд Б.Єльцина сподівався зберегти за Москвою становище керівного центру на всій території колишнього СРСР за допомогою механізму Співдружності. Україна виступила проти перетворення СНД на наддержавну структуру, на суб'єкт міжнародного права.

Нажаль, за час існування СНД значних економічних і політичних результатів у його діяльності не досягнуто. Керівництво України робить наголос на утворення зони вільної торгівлі та зони єдиного економічного простору, про що активно велися переговори у 2004 р. Разом з тим Україна прагне до розширення співробітництва між країнами СНД на двосторонніх основах. Про це буде повідомлено на лекції.

д) Стосунки з НА ТО.

У зв'язку зі змінами у формуванні системи колективної безпеки в Сиропі подальше дотримання Україною позаблокової політики стало безперспективним. Виходячи з цього Україна пішла на поглиблення співробітництва з НАТО.

У 1997 р. було підписано Хартію про особливе партнерство України і 1 ІД ГО. Прийнятий документ передбачав запровадження механізму консультацій з політичних питань і питань, що' стосувалися безпеки, включаючи безпеку України, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій. На основі цього у Києві було засновано Центр інформації та документації НАТО, Україна заснувала військову місію зв'язку при НАТО в Брюселі.

П'ятирічний термін співпраці України з НАТО на основі Хартії засвідчив необхідність переходу на нові, більш глибокі форми співробітництва. Саме тому у травні 2002 р. на засіданні Ради національної безпеки і оборони України було схвалено проект Стратегії відносин з НАТО, кінцевою метою якої у майбутньому мало стати приєднання до НАТО.

У лютому 2005 р. в Давосе відбулося засідання комісії "Україна -1ІДТО", де виступив Президент України В.Ющенко, який підтвердив курс на вступ до НАТО. Вся справа у тому, як мабуть відомо студентам, що для того, щоб стати членом Європейського Союзу, люба країна повинна вступити до НАТО. Така процедура.

А чи хочуть самі українці до НАТО. В ході опитування суспільної думки проведенного Інститутом соціології в Києві," виявилося, що 48% українців виступили проти членства України в НАТО, і тільки.15% - за. Коментуя ці цифри, директор фонду "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів відмічає, що дві третини українців не знайомі з тим, що таке ЄС і МАТО сьогодні.

Далі Ілько Кучерів підкреслює: "Противники НАТО знаходяться в полоні стереотипів холодні війни і брежневської пропаганди".

З цього приводу кореспондент газети "Вечерний Донецк" за 26 лютого 2000 р. Миколай Колеснік пише:

О том, что зто так, свидетельствуют лозунги, под которьіми прогрессивная социалистка Наталия Витренко и ее сторонники организуют митинги протеста по всей У крайнє. Но где же бьши витренковцьі два-три года тому назад, когда Леонид Кучма провозгласил вступленяе в ЕС? Почему тогда молчали обьединенньїе зсдеки и только теперь готовьі лечь костьми на дорогу, ведущую в Европу? Все противники вступления Украиньї в ЕС ратуют за более тесное сотрудничество с Россией (против зтого не вьіступает и команда Ющенко), но умалчивают, что та же Россия сиой зкспорт на 50 процентов сориентировала на Европейский союз.

Таким чином, вирішення цієї проблеми зовнішньоекономічного курсу вимагає великої роботи.

Питання для обговорення на семінарських заняттях «Україна в умовах розбудови незалежності».

1. Розбудова української державності в умовах незалежності: успіхи,
труднощі. Прийняття нової Конституції.

2. Соціально - економічні проблеми в Україні.

3. Соціально - політичні рухи і політичні партії України в сучасних
умовах.

4. Україна на международній арені.

Дата добавления: 2014-01-04