Підакцизні товари

Діюча система акцизного оподаткування виділяє три групи підакцизних товарів:

- першу групу становлять підакцизні товари (продукція), які можуть використовуватися тільки в режимі особистого й фактично, кінцевого споживання (делікатесні види продуктів харчування, тютюнові вироби, напої);

друга група підакцизних товарів (продукції) охоплює предмети, які призначені для виробничого споживання (наприклад, запасні частини, деталі тощо);

до третьої групи підакцизних товарів можна віднести різновиди товарів (продукції), які залежно від конкретних цілей, завдань можуть використовуватися у режимі як особистого споживання, так і виробничого (нафтопродукти, спирт тощо).

Переліки підакцизних товарів в Україні встановлюються окремими законами. Ними згруповані певні типи підакцизних товарів: спирт етиловий і алкогольний напої; тютюнові вироби; транспортні засоби; деякі товари (продукція).

Перелік підакцизних товарів і ставки встановлюються Верховною Радою України. Підакцизні товари — це високорентабельні або монопольні товари (наприклад, горілка та сіль були підакцизними товарами завжди і в усіх країнах світу): алкогольні напої, ікра осетрових і лососевих риб; відеотехніка, телевізори кольорового зображення, тютюнові вироби, шкіряні і хутряні вироби, автомашини тощо.

Платниками акцизного збору є:

— суб'єкти підприємницької діяльності — резиденти і нерезиденти, які здійснюють діяльність через постійні представництва, розташовані на території України, які виробляють підакцизні товари;

—суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, юридичні особи — резиденти та нерезиденти, міжнародні організації, які ввозять на митну територію України підакцизні товари, замовники, за дорученням яких за межами митної території України виготовлені з давальницької сировини підакцизні товари;

—фізичні особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства, що ввозять або пересилають на підакцизну територію України підакцизні товари, а також ті особи підприємці, які реалізують на митній території України підакцизні товари за відсутності документів, що підтверджують сплату акцизних зборів (митної декларації, платіжних документів тощо);

—платники акцизного збору, визначені Законом України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15 вересня 1995 р.

У цьому ж Законі введено поняття податкового агента, який не є платником акцизного збору, але уповноважений нараховувати і справляти акцизний збір і вносити його в бюджет, відповідати за невиконання цих повноважень.

Ставки акцизного збору єдині на всій території України і встановлюються Верховною Радою України.

Ставки встановлюються: а) у відсотках до обороту реалізації, обміну товару; б) у твердих сумах до одиниці реалізованого товару.

Класифікація ставок акцизного збору може здійснюватися за різними підставами:

1) залежно від характеру й різновиду підакцизних товарів (продукції):

а) однакові - ставки акцизу, застосовувані щодо товарів, різновиди яких несуттєво відрізняються за якістю й рівнем цін (сіль, цукор тощо);

б) диференційовані - ставки акцизу, які використовуються при оподаткуванні товарів, що істотно розрізняються на окремі групи за фізичними характеристиками (вага, міцність), якістю й іншими ознаками (вина, тканини тощо);

в) средньоскладні - ставки акцизу для однорідних підакцизних товарів, ціни на які можуть бути диференційовані за сортами (чай, кава, тютюн тощо);

2) залежно від методу встановлення:

а) тверді (специфічні) - ставки акцизного збору, що встановлюють величину податку, яка підлягає сплаті, залежно від фізичних показників виміру бази оподаткування й кількісних показників обороту підакцизних товарів (обсяг, маса, потужність тощо);

б) процентні (адвалорні) - ставки акцизного збору, що встановлюють суму акцизу, яка підлягає сплаті, виходячи з податкової бази, що вимірюється вартісними показниками.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" вніс до законів, які регулюють відносини при оподаткуванні акцизним збором, зміни на ставки акцизного збору на етиловий спирт та алкогольні напої, встановив річну плату за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, плодового та алкогольних напоїв.

Цим же Законом встановлені ставки акцизного збору на тютюнові вироби (доповнення і зміни до Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби") та ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" (зміни і доповнення до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" 1996 р.) та ставки на пиво, бензин, дизельне пальне (зміни до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) 1996 p.).

Пільг по акцизному збору обмаль. Декрет Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" передбачає два види звільнень:

1) акцизний збір не справляється при реалізації продукції за межі митної території за іноземну валюту за наявності підтверджуючих документів. З імпортованих підакцизних товарів акцизний збір не справляється тоді, коли з цих товарів не справляється податок з доданої вартості у зв'язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, товарів на митних складах.

2) Не оподатковується оборот від реалізації легкових автомобіілів спеціального призначення для інвалідів, які закуповують органи соціального забезпечення, а також автомобілів спеціального призначення, перелік їх визначається Кабінетом Міністрів України.

Акцизний збір справляється в двох формах — грошима і акцизними марками. Акцизна марка (введена в Україні з 1996 р.) — це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яка свідчить сплату акцизного збору, а також: легальність ввезення та продажу цих виробів на території країни. Виключне право на виготовлення марок акцизного збору має Банкнотно-монетний двір Національного банку України (Постанова КМУ від 27 серпня 1997 р. «Про виготовлення бланків цінних паперів і документів суворої звітності»). Із 1 липня 2003 р. введені марки акцизного збору нового зразка із голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Продаж марок акцизного збору українським виробникам алкогольних напоїв проводиться на підставі: довідок про сплату суми акцизного збору, яка розрахована за ставками на готову продукцію; заявки-розрахунку кількості марок акцизного збору, що може отримати суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до сплаченої суми акцизного збору.

Підприємцям первинного виноробства перед відпуском етилового спирту для переробки видається податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), на суму акцизного збору, нарахованого на спирт, на строк не більше 180 днів. Обов'язки погашення податкового векселя, авальованого банком, лежать тільки на підприємствах первинного виноробства. За користування податковим векселем, авальованим банком, не нараховуються відсотки та інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

Усі платники акцизного збору мають не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, надати податковому органу за місцем реєстрації Розрахунок акцизного збору згідно з Наказом ДПАУ від 19 березня 2001 р. № 111 (Положення про порядок нарахування, строків сплати і надання Розрахунку акцизного збору. Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 березня 2001 р. № 111). Податковий орган може і не прийняти цей Розрахунок, але відмова в прийнятті не продовжує строку сплати і не звільняє від відповідальності за несплату податку своєчасно. Податок платник мусить внести, а відмову податківців можна оскаржити в суді.

Акцизний збір схожий з непрямим податком на додану вартість, але є і суттєва різниця між ними:

1) акциз — це податок на товар, а податок на додану вартість — це податок на грошовий оборот від реалізації товару чи надання послуги;

2) податок на додану вартість включається у вартість усіх товарів і послуг, а акциз тільки у вартість монопольних або високорентабельних товарів. Тому підакцизні товари споживають забезпечені громадяни і сплачують акцизний збір, включений у вартість цих товарів, а податок на додану вартість сплачують усі громадяни, оскільки він включається у вартість усіх товарів, робіт і послуг (який би дохід не мав громадянин, він не може обійтись без комунальних послуг, а сплачуючи їх, він сплачує і податок на додану вартість);

3) акцизний збір справляється один раз з початку реалізації чи ввезення підакцизного товару, а податок на додану вартість є багатоступеневим.

Дата добавления: 2014-01-04