Тип заняття : Лекційне. ТЕМА : Методика проведення занять по ліпленню

ТЕМА: Методика проведення занять по ліпленню.

Навчально-методична карта заняття № 27-28

Назва та № спеціальності 501010201 «Початкова освіта»

Рівень підготовки БАЗОВА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

ДИСЦИПЛІНА: Методика навчання образотворчому мистецтву.

Мета заняття: Познайомити з особливостями методики проведення занять по ліпленню; організацією уроків ліплення; специфікою ліплення з натури, по пам’яті, за уявою; способами і прийомами ліплення.

Розвивати мислення, пам'ять, увагу.

Виховувати інтерес до методики образотворчого мистецтва.

Забезпечення заняття:

* наочно-демонстраційний матеріал

Альбоми-посібники «Образотворче мистецтво 1,2,3,4 класи», таблиці з ліплення. Роздатковий матеріал

* ТЗН

Мультимедійний проектор

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

Васьков Ю.В. Педагогічні технології, досвід.-Х.,2000

Кузин В.С. Изобразительное искусство и методики его преподавания в начальных классах.

Конышева Н.М. Лепка в начальных классах.

Додаткова

Кеензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии.-М.,2000.

Додаткова

Трач С.К. Образотворче мистецтво.

Лекція.

Тема. Методика проведення занять з ліплення в школі.

1. Значення уроків ліплення у початкових класах. Особливості занять ліплення в початкових класах. Основні завдання, які учитель розв’язує на уроках ліплення:

2. Організація занять по ліпленню.Організація практичної роботи дітей.

3. Ліплення з натури, з пам’яті, за уявою.

Заняття скульптурою, як і іншими видами обра­зотворчого мистецтва, виховують естетичний і художній смак, закладають основу для діяльності в самих різноманітних суспільних і виробничих сферах. Давно відомо, що людина з розвиненим художнім смаком, творчими навичками виготовляє продукцію більш високої якості.

У процесі залучення дітей до художньої творчості, ліплення і скульптура займають своє особливе місце. В них може фокусуватись здатність дітей образно мислити і образно передавати побачене.

Ліплення розглядається як один із різновидів скульптурної техніки, пов’язаної з обробкою м’якого матеріалу – спеціальних сортів глини, пластиліну, воску. Урок ліплення є одним із типів уроку образотворчого мистецтва у початкових класах. Ліплення визначається як вид образотворчої діяльності, спрямований на відтворення предметного світу в обсяжних пластичних формах. За змістом і зовнішніми характеристиками виразності результатів воно, здебільшого, може бути уподібнене скульптурі малих форм та народно – художнім промислам. У процесі зазначеної діяльності учні виготовляють як предмети побуту, головним чином посуд, так і відтворюють образи фруктів, овочів, ягід, тварин, птахів, людини тощо. Крім того, ця продукція може мати вигляд як окремих предметів, так і нескладних натюрмортів, сюжетних композицій. За стилем відтворення образів, вони, здебільшого, можуть бути віднесені до декоративного мистецтва, але із специфічними проявами дитячої діяльності

Слід відмітити і ту обставину, що робота гуртківців, їх художня продукція досить часто знаходять своє реальне практичне застосування в оформленні.

Щоб робота в гуртку проходила успішно і давала найбільший ефект, керівник повинен враховувати специфіку гурткової роботи, розуміти її відмінність від шкільних занять. Ця специфіка визначається передусім добровільністю занять.

Перед тим, як говорити про розвиток здібностей до скульптури, необхідно розібратися в тому, що ми розуміємо під здібністю до ваяння.

Відомо, що під здібностями розуміється можливість індивідуума успішно виконувати ту чи іншу діяльність. Скульптор повинен мати ряд спеціальних здібностей. Перш за все це почуття глибини форми, цілісне сприймання форми, почуття відношення форм, почуття пластики.

Скульптор повинен мати добре розвинене почуття композиції. Скульптура трьохмірна, скульптурна композиція є поєднання окремих частин в єдине ціле, вміння об’єднати ці частини характерне для скульптора.

Першим критерієм оцінки здібностей дитини є оригінальність виконання.

Другим, не менше суттєвим критерієм являється здібність до оволодіння матеріалом, тобто здібність розуміти, глибоко засвоїти пояснення керівника, бути спостережливими. Третім важливим фактором є яскраво виражена здіб­ність до власної скульптурної творчості.

На заняттях по ліпленню учні повинні отримати за­гальні відомості про особливості скульптури як виду образотворчого мистецтва, як виду скульптури, ліплення. Вони повинні знати специфіку виготовлення керамічних виробів, ліплення з натури, по пам'яті і за уявленням, тематичної скульптури: простих предметів побуту, тварин і фігури людини. Крім того, учні повинні навчитися ліпити з глини і пластиліну з натури вазу, тварин і птахів, одягнену фігуру людини.

Учні засвоюють, що слово "скульптура" спочатку означало висікання, вирубання фігур із твердих матеріалів.

Головною особливістю скульптури являється її об’ємність, яка дозволяє спостерігати її з усіх сторін. Скульптура буває круглою, рельєфом, горельєфом, барельєфом. За призначенням скульптура поділяється на 5 видів: монументальну, монументально-декоративну, станкову, медальєрну і побутову.

За жанрами скульптура поділяється на: портретний, побутовий, історичний, анімалістичний.

Ліплення - це процес створення скульптурного зображення із м’якого пластичного матеріалу способом добавлення до на початку взятого об’єму невеликих кусочків пластичного матеріалу, витягування, придавлення і т.п.

Зображувальні задачі уроків ліплення.

Освітнє і виховне значення уроків ліплення велике, особливо помітна роль занять в розумовому і естетичному розвитку учнів. Такі заняття, при правильній їх організації, розвивають розумові здібності учнів, розширюють їх художній і політехнічний кругозір, допомагають формуванню творчого відношення до оточуючого світу.

Розвиток творчих здібностей, самостійності учнів, є однією з головних задач школи, і розв’язувати їх потрібно на кожному уроці тими засобами, які найбільше підходять для тої чи іншої роботи.

Вчителю початкових класів необхідно враховувати специфіку занять, які характерні для будь-якого уроку ліплення: планування трудових дій, розвиток виконавчих умінь, розширення політехнічного кругозору.

Уроки ліплення є розділом програми образотворчого мистецтва.

Основні завдання які учитель розв’язує на уроках ліплення:

1) розвиток творчих здібностей учнів;

2) естетичне виховання;

3) виховання працелюбності;

4) розвиток уміння спостерігати за предметами навколишнього середовища;

5) художнє навчання дітей, розвиток інтересу до мистецтва;

6) розвиток образотворчих умінь і навичок.

Одна з головних задач уроків ліплення – розвиток творчого мислення учнів. Тому необхідно передусім турбуватися, щоб у процесі роботи розвивались певні якості особистості та розумові здібності. Крім того на уроках ліплення велике значення має наявність у учнів здібностей вміння сприймати дійсність і конструювати художній образ; уяву; критичність, гнучкість та оригінальність мислення, художньої інтуіції; самостійності та активності. Творчий розвиток особистості на уроках ліплення - це засвоєння нею необхідних художніх навичок і прийомів, розвиток фантазії та уяви, тобто усвідомлення сутності явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності особистості моральним та естетичним вимогам, що вироблені людською культурою.

2. Для організації занять по ліпленню необхідна наявність обладнання, інструментів і матеріалів.

1. Скульптурний станок, дощечка.

2. Каркас – схема з дроту фігури або голови, яку необхідно виліпити.

3.Стеки для ліплення.

Матеріал:

1.Глина (сіро-біла).

2.Пластилін.

Основа скульптури - плінт - важлива частина ком­позиції.

Способи ліплення: розкачування глини в різних напрямках, скачування між долонями.

Конструктивний спосіб ліплення - скульптура ство­рюється з окремих частин. Кожна частина виготовляється з окремого шматка, а потім її скріплюють.

Пластичний - коли скульптура ліпиться з одного шматка глини. Із загальної маси відтягують частини.

Комбінований - найбільш простий. Частини виробу ліпляться раніше. Із цілого шматка глини виліплюються головні частини виробу і з’єднують їх для подальшого продовження роботи. Н-д, ліпиться тулуб і хвіст лисиці, а окремо її лапи і т.п.

Прийоми ліплення:

1 .Скочування - простий прийом обробки пластичного матеріалу для придання йому кулеподібної форми з гладенькою поверхнею. Шматок кладеться між долонями і трохи притискуючи руками, круговими рухами скочується в кулю. Час від часу його повертають другою стороною і перевіряють правильність форми.

Для отримання яйцеподібного тіла і циліндричних стовпчиків застосовують 2. розкочування. Шматок, покладений між долонями, прямолінійними рухами розкочується, отримуючи циліндричну форму.

3.Сплескання - прийом рівномірного здавлення шмат­ка для отримання даної форми. Кульку здавлюють долонями або пальцями, вона отримує форму диску.

4. Вдавлювання - невеликі заглиблення поверхні передають вдавленням - натиском пальців.

5. Прищеплювання - використовується для ліплення дрібних деталей. Він здійснюється сильним затиском пальців тієї частини великої форми, де створюється нова деталь.

6.Відтягування - коли зажати деяку частину матеріалу і потягнути, то можна сформувати якусь частину предмету.

Молодший шкільний вік має свою специфіку. Організовуючи заняття з ліплення необхідно враховувати вікові особливості дітей, не порушуючи їх органічного природнього розвитку.

У 7-9 літньому віці зорова пам’ять дітей вже відносно розвинута і попереджує інші можливості в ліпленні об^’єму зображень. Тому не рекомендується робити різкий поворот в сторону оволодіння професійними навичками. Даному віку притаманна безперечна віра в істинність всього чому вчать. Діти довірливі, добре виконують вказівки вчителя, що дозволяє їм швидко оволодівати елементами мистецтва скульптури.

Дата добавления: 2014-01-04