Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Працездатність водія та її вплив на безпеку руху




Працездатність водія — це його спроможність з найменшими затратами енергії безпечно керувати автомобілем без зниження темпу та якості протягом тривалого часу.

Внаслідок погіршення працездатності водія трапляється велика кількість ДТП. Основною причиною цього є стомлення: процес, що настає внаслідок тривалої напруженої діяльності. Фізіологічний ступінь стомлення полягає в сигналізації організму про те, що роботу треба припинити або знизити її інтенсивність. Однак не завжди це відчуття відповідає ступеню стомленості. Важка й напружена праця, але виконувана із задоволенням виснажує більше, ніж легка, але неприємна робота. Отже, для того щоб менше втомлюватись і не втрачати працездатності, водій повинен любити цю роботу, знати її тонкощі й виконувати із задоволенням.

Внаслідок втоми у водія розладнуються сформовані навички: він змінює позу, сідає глибше, сильніше нахиляє тулуб уперед або завалюється назад. Така поза ускладнює користування всіма органами керування. Стомлений водій невиправдано часто повертає рульове колесо, менш точно виконує прийоми керування, пропускає необхідні коригувальні дії. Все це разом зі зростанням часу реакції під час втоми призводить до створення водієм аварійних ситуацій або до неможливості уникнення аварійних ситуацій, які створюють інші водії.

Позитивні емоції під час водіння ТЗ підвищують відповідальність водія й безпеку руху, а негативні навпаки призводять до невпевненості, сумнівів і страху.

Справа в тому, що під час емоційного збудження мозок людини виявляється не готовим нормально працювати в складних умовах руху. У психічному апараті водія відбуваються збої: нейрони головного мозку надсилають м'язам рук і ніг помилкові сигнали. У такому стані водій у критичній ситуації замість педалі гальма може натиснути на педаль акселератора — наслідки такого збою очевидні. Тому сідати за кермо під впливом негативних емоцій небезпечно як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху. Перед поїздкою необхідно позбавлятися негативних емоцій, щоб не виплескувати їх на дорозі. Велика кількість ДТП з вини водіїв відбувається саме з причини їх негативного збудженого стану. Такі ДТП важко піддаються обліку, але досвід самих водіїв, що скоювали ДТП в емоційно збудженому стані, свідчить саме про це.

Одразу після потрапляння в ДТП водій забуває про емоційний стан, в якому він перебував до ДТП. Цей факт є зрозумілим, бо після ДТП людина перебуває в шоковому стані й не пам'ятає, як вона почувалася до ДТП. Під час важкої ДТП людина, що в неї потрапила, зазнає важкої психологічної травми, що залишається з нею на роки.

Деякі люди після цього навіть бояться виходити на вулицю, переходити проїзну частину, сідати в автомобіль. Такий стан у людини, що потрапила у важке ДТП, може тривати досить довго, й зазвичай потребує втручання лі-каря-психолога.

Отже, перед поїздкою негативних емоцій треба позбутися. Водії в різних країнах роблять це по-різному. У Китаї, наприклад, водії для зняття негативних емоцій б'ють опудало свого боса або полісмена дорожньо-пат­рульної служби, що встановлюється в спеціальній емоційно-розвантажувальній кімнаті.

Японські водії не можуть використовувати досвід своїх китайських колег, бо з дитинства вчаться поважати старших і своїх керівників, і тому вони у своїх емоційно-розвантажувальних кімнатах для зняття емоційного напруження б'ють посуд. Але японські водії мають багато переваг над іншими водіями світу завдяки особливій моделі соціального управління, що культивується в Японії, яка будується на міцному ідеологічному підґрунті та сягає коріннями в давнину. З дитинства японців привчають підкорятися інтересам групи. Старшому підкоряються як удома, так і в інших групах. Тому групова єдність в Японії дуже міцна. Лідер створює в групі атмосферу сімейних стосунків.

Управління японськими автотранспортними підприємствами суттєво відрізняється від управління європейськими чи американськими перш за все системою довічного найму. Керівництво автомобільних компаній сприяє "сімейному" найму робітників, коли на роботу приймають дітей та близьких родичів кадрових працівників. Здійснюється також наймання за рекомендацією, в цьому випадку за нового водія ручається хтось із водіїв фір­ми, які довго працюють. Поручник відповідає за рекомендованого.

Підвищення безпеки руху та ефективності виробництва в Японії обумовлене перш за все політикою "підприємство — рідний дім", яку вдало синтезують японські підприємці у всіх галузях виробництва, зокрема у сфері дорожнього руху. У всіх підрозділах автопідприємств японці створюють психологічно сумісні колективи, зважаючи на те, що в колі симпатичних людей та дружніх стосунків важко запізнюватись на роботу, порушувати техніку безпеки, дисципліну та погано працювати.

Персонал автопідприємства починає кожний день з фізичних вправ та співу гімну фірми (кожна фірма має свій гімн). Після цього всі працівники незалежно від займаної посади разом декламують заповіді (у кожної фірми різні), розвішені на стінах усіх підрозділів. Вони присвячені безпечній, добросовісній і наполегливій праці, підпорядкуванню, вдячності та ін. Після цього начальники підрозділів закликають водіїв до наполегливої праці про­тягом зміни, налаштовують їх на високопродуктивну працю (своєрідний гіпноз у позитивному розумінні цього терміна). Наслідками цього дійства є зменшення ДТП, підвищення продуктивності праці та зміцнення дисципліни. І це, на нашу думку, є яскравим прикладом дуже вдалого використання всієї потужності неформальних інститутів управління, яка ще й досі остаточно не вивчена психологами та юристами. Така практика, безперечно, має бути ретельно проаналізована в контексті контр-аварійної підготовки вітчизняних водіїв.

Дуже цікавою й корисною для наших умов є практика просування працівників по службових сходинах, яку застосовують японці. Просування залежить не від якості знань, вмінь, рівня освіти, а тільки від віку претендента та стажу його роботи на автопідприємстві. Тим самим на більшості фірм зовсім немає таких негативних явищ, як підсиджування та кар'єризм, які завдають суттєвої шкоди іміджу будь-якої організації та ефективності її робо­ти. Крім того, це само собою витісняє корупцію, тобто навіть виключає саму можливість її виникнення. А хіба не цього прагне досягти світове співтовариство й спонукає нас до цього?

На автопідприємствах Японії добре зарекомендувала себе така система залучення працівників до управління виробництвом, як "гуртки контролю якості". Їх головою може бути бригадир або майстер. Чисельність учасників таких гуртків — від 7 до 10 осіб. Гуртки займаються пошуком браку в роботі водіїв, порушень ними правил дорожнього руху та їх усуненням, удосконаленням технологічного процесу, розробкою раціоналізаторських про­позицій, зниженням виробничих витрат, підвищенням кваліфікації, технікою безпеки, трудовою дисципліною, організацією праці та іншими питаннями. Вони функціонують у позаробочий час. Кожен працівник доповідає про зроблену ним роботу. Звіти обговорюються, вносяться відповідні зауваження та корективи. Це дуже ефективно впливає на появу нових ідей, раціоналізаторських пропозицій та вирішення складних проблем щодо безпеки дорожнього руху. Періодично проводяться засідання гуртків якості на рівні підрозділів, організацій та галузей, регіональні та загальнонаціональні з'їзди "гуртків контролю якості". Таким чином, усі працівники японських фірм беруть участь в управлінні своїми компаніями, регіонами та країною в цілому. Це тільки одна з форм участі японців в управлінні, але вона найбільш показова в контексті цього розділу.

Отже, японці у своїх соціальних моделях ефективного управління сферою дорожнього руху орієнтуються на ідеологію та людську психологію. В Японії дуже розвинуті неформальні інституціональні системи, що стоять над формальними і діють набагато ефективніше за інші. В умовах Японії це дає позитивні результати. Непогано було б запровадити такі системи й у сфері дорожнього руху в нашій країні.

Ми не пропонуємо копіювати досвід китайців та японців у справі підвищення безпеки руху, зокрема у способах зняття негативних емоцій перед поїздкою. Для зняття цих емоцій іноді достатньо просто зробити декілька улюблених фізичних вправ, прийняти заспокійливу ванну і т. ін. Дуже допомагає в знятті негативних емоцій дихальна гімнастика індійських йогів. Вона не потребує багато часу та спеціальних умов, але є надзвичайно ефек­тивною та зручною для водія. Для швидкого зняття негативних емоцій і втоми, достатньо зупинитися в не дуже загазованому місці біля дороги та зробити декілька дихальних вправ. Робіть все те, що допомагає вам зняти негативні емоції та втому, але ніколи не сідайте за кермо в емоційно напруженому, хворобливому та втомленому стані.

Повертаючись до такого негативного явища як стомленість водія, необхідно зауважити, що на неї впливають не тільки характер інформації та ставлення до неї водія, а й її кількісні характеристики, що називаються інформаційним навантаженням. Велику частину такого навантаження на водія становить інтенсивність руху. За великої інтенсивності руху (понад 300 автомобілів/год) стомлення настає досить швидко. Однак в умовах монотонного руху, коли на дорозі тривалий час немає інших учасників дорожнього руху, за одноманітного ландшафту місцевості, через вимушену бездіяльність водій може швидше втомитися, ніж під час керування ТЗ в умовах інтенсивного руху в місті.

Протягом поїздки водієві доводиться працювати в різноманітних умовах, у тому числі в потоках неоднакової інтенсивності, тому йому потрібно бути готовим до зміни емоційної напруженості. Небезпечним може стати неспо­діване зростання складності дорожніх умов (наприклад, під час виїзду з тихого провулку на напружений за інтенсивністю руху проспект міста). Якщо водій внутрішньо заздалегідь підготувався до таких змін, то емоційна напруженість зміниться не так істотно, як у випадку його непідготовленості, і ймовірність скоєння ним ДТП буде зведена до мінімуму.

Втомлений водій може уникнути помилок навіть у разі несподіваного ускладнення дорожньої обстановки, якщо примусить себе бути уважним. Для цього необхідне вольове зусилля, завдяки якому протягом певного часу працездатність зберігається на належному рівні. Однак зловживати цим не слід, бо будь-яке вольове зусилля вимагає додаткових витрат енергії, що призводить до ще більшої стомленості й частіших помилок під час керування ТЗ. Тому, відчуваючи стомлення, необхідно не боротися з ним зусиллям волі, а змінити рід діяльності або просто перепочити. Не зайвим буде під час втоми зупинити ТЗ і випити чашку кави в придорожньому кафе чи вийти з машини й зробити декілька фізичних вправ.

Після відпочинку або тимчасової зміни роду діяльності втома зазвичай минає. У противному випадку можна констатувати перевтомлення, причиною якого може бути недостатній сон уночі протягом декількох днів. Перевтомлення супроводжується підвищеною дратівливістю, сонливістю вдень і поганим сном уночі, загальною слабкістю, головним болем, погіршенням пам'яті та апетиту. За появи ознак перевтомлення сідати за кермо не можна, натомість слід звернутися до лікаря.

Розрізняють розумове та психічне перевтомлювання. У молодих водіїв тривале водіння в умовах інтенсивного руху може викликати неврози, що виникають зазвичай під час поєднання розумового перевтомлювання з вели­ким психічним навантаженням, великим почуттям відповідальності та ін. Психічна перевтома притаманна водіям, які мають багато додаткових справ і душевних хвилювань.

Після повноцінного відпочинку працездатність поновлюється або навіть підвищується.

Стомленість швидше настає у водіїв, що зазнали тяжких захворювань, операцій тощо. Порівняно незначне та неістотне навантаження може викликати у них головний біль, задишку, серцебиття, пітливість, відчуття слабкості, швидку втрату працездатності та повільне її поновлення. Таким водіям необхідно відпочивати частіше, час відпочинку має бути тривалішим.

Навіть у фізично здорового водія під час довготривалої поїздки можуть виникати ознаки втомленості: важкість тіла, розсіяна увага, зміна частоти пульсу та артеріального тиску. Бажання змінити позу чи положення рук на рульовому колесі є першими ознаками стомленості. Вони не є небезпечними і легко усуваються короткочасним відпочинком. Характерними ознаками стом­лення є сонливість і засинання водія за кермом, що призводить до ДТП з тяжкими наслідками. Стомлений водій може протягом певного часу долати сонливість і надійно керувати автомобілем, але засинання може спіткати зне­нацька й призвести до виїзду на смугу зустрічного руху або в кювет. Тому за перших ознак засинання за кермом необхідно зупинитись і на короткий час заснути (достатньо 10—15 хв розслабитись і полежати стуливши очі) або виконати енергійні фізичні вправи. Згідно з чинними міжнародними нормативами, водій не повинен безперервно керувати автомобілем більше чотирьох годин. Після безперервного чотиригодинного керування автомобілем водій повинен відпочити протягом 15 хвилин, а після наступних чотирьох годин відпочинок має бути не меншим за 40 хв. Звичайно, ніхто не може примусити водія дотримуватись цих правил. Кожен водій повинен їх знати та виконувати самостійно, усвідомлюючи, що від цього залежить його особиста безпека та безпека інших учасників дорожнього руху.

Попередженню стомленості сприяють усунення зайвих рухів, раціональна організація робочого місця, правильна робоча поза, тренування. Раціонально організоване робоче місце дає змогу водієві не тільки зменшити кількість зайвих рухів, а й працювати в найефективнішій позі, що зменшує статичне напруження м'язів, а от-же, зменшує й стомленість.

Працездатність суттєво знижується у хворобливому стані, після вживання алкоголю або наркотичних речовин (у тому числі ліків), а також унаслідок сильного нервового збудження або пригніченого стану. Для зменшення впливу негативних емоцій перед виїздом у поїздку, особливо на велику відстань, водієві необхідно займатися відповідним аутотренінгом. Можна сісти або лягти в зручну позу і дати собі тверду установку не порушувати в дорозі правила дорожнього руху, не перевищувати швидкість, бути уважним і дисциплінованим, не піддавати зайвому ризику своє життя, життя пасажирів та інших учасників дорожнього руху. Впевненість у цьому допомагає зняти зайве напруження й втілюється в безаварійне водіння протягом всієї поїздки.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 4766; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.022 сек.