Пожежі можна гасити різними вогнегасними речовинами. Традиційно під час гасіння пожеж найбільш широко використовується вода

Засоби та способи гасіння пожежі

Пожежу можна локалізувати і загасити за рахунок дії на неї таких основних факторів або їх комбінацій: охолодження, ізоляції, розбавлення, інгібірування реакцій горіння.

Вода гасить пожежі в основному за рахунок ефекту охолодження. Вода має питому теплоємність рідини С_р=4,19 кДж/(кг*К), питому теплоємність пару в діапазоні від 100 до 1000 ^оС С_п=2кДж/(кг*К), теплоту пароутворення 2260 кДж/кг.

За рахунок високих значень цих фізико-хімічних показників вода має великий охолоджуючий ефект. Тому за допомогою води можна гасити пожежі класу А, а також (з певними обмеженнями) пожежі класу В – горючих рідин, які мають температуру спалаху більше 100 ^оС.

Попадаючи на поверхню, що горить, вода інтенсивно охолоджує її до значень менших температури займання (різко зменшується швидкість випаровування горючих рідин, термодеструкції деревини, не утворюється горюче середовище) і, таким чином, припиняє горіння. За допомогою води також можна погасити пожежі водорозчинних горючих рідин (пожежі підкласу В 2) за рахунок розбавлення цих рідин до концентрацій за яких займання неможливе.

Перевагами води перед іншими вогнегасними речовинами є її доступність та низька ціна, а недоліком те, що не всі класи пожеж можна погасити за допомогою води при використанні традиційних засобів гасіння (суцільні та грубодисперсно розпилені струмені,

пожежі підкласу В 1- водорозчинні горючі рідини з низькими температурами спалаху (наприклад, бензин),

пожежі класу С), пожежі електрообладнання під напругою, а також пожежі класу Д.

Крім того необхідно підтримувати температуру води вище нуля градусів, щоб вона не замерзла.

Останнім часом воду при гасінні пожеж використовують у тонко дисперсному виді (діаметр крапель менше 0,1мм). Такий тонко розпилений струмінь води у зоні полум’яного горіння швидко випаровується, одночасно проходить інтенсивне охолодження полум’яної зони горіння і утворюється значний об’єм пару, що розбавляє зону горіння, знижуючи в ній концентрацію кисню.

А для більшості вуглеводневих горючих речовин, які зустрічаються на пожежі, дифузійне горіння неможливе у разі зниження концентрації кисню нижче 14-15 %. Таким чином за допомогою тонко розпиленої води можна гасити не тільки пожежі класу А, а, за певних умов, і пожежі класів В і С.

Для гасіння пожеж також дуже широко використовується піна. Піну одержують із розчинів піноутворювачів за допомогою піногенераторів – пристроїв, які дають змогу отримати піну низької, середньої та високої кратності.

Кратність піни – це співвідношення об’єму піни до об’єму розчину, з якого піна утворюється. Піна низької кратності – з кратністю до 20, піна середньої кратності – з кратністю від 21 до 200, піна високої кратності – з кратністю більше 200.

Для виробництва піноутворювачів використовують поверхнево-активні речовини (ПАР) відповідної будови. Як ПАР використовують:

- первинні алкілсульфати загальної формули /ROSO₃Me/, де Ме – натрій, амоній, триетаноламін; R – вуглеводневий радикал від С₈ до С₁₆;

- вторинні алкілсульфати загальної формули /СН₃(СН₂)_7-11(СН₃₎СНОSО₃Ме;

- етоксіалкілсульфати натрію /СН₃(СН₂)_9-12(ОСН₂СН₃)_3-4ОSО₃Nа;

гідроксіалкілсульфати натрію, оксиетильовані первинні і вторинні спирти і інші ПАР, розчини яких генерують піну на сітках піногенераторів.

ПАР знижують поверхневий натяг води (σ =72,5 мН/м) до значень від 25 мН/м до 35 мН/м.

Зниження поверхневого натягу дозволяє не тільки отримувати піну, але і краще змочувати розчинами піноутворювачів тверді поверхні.

З допомогою піни пожежі гасяться за рахунок ефектів ізоляції і охолодження. Піна, покриваючи поверхню, з однієї сторони ізолює її від доступу кисню до неї (гасіння пожеж класу А), або ізолює поверхню рідин від випаровування, через шар піни різко зменшується просочення пару, над піною не утворюється горюче середовище (гасіння пожеж класу В). Ізоляція супроводжується одночасним охолодженням.

Є піноутворювачі загального призначення, з розчинів яких отримують піну низької, середньої і високої кратності для гасіння пожеж класів А і В.

Є піноутворювачі спеціального призначення з низькою температурою замерзання (мінус 18 ^оС і нижче), для використання з морською водою, плівкоутворювальні або, як їх ще називають “піноутворювачі типу “легка вода””. Найбільш цікавими є плівкоутворювальні піноутворювачі. Їх виготовляють із фторованих ПАР, у яких атоми водню у вуглеводневому ланцюгу замінені на атоми фтору. Розчини таких ПАР мають значення поверхневого натягу не більше 17-18 мН/м. Якщо крапля такого розчину потрапляє на поверхню горючої рідини то вона розпливається по поверхні у виді плівки товщиною декілька мікрон. Така плівка має здатність самовідновлюватись при її механічному пошкодженні, тобто, якщо на поверхні горючої рідини ми механічно розженемо плівку, звільнивши поверхню від плівки, то після припинення механічної дії плівка на поверхні самовідновиться.

Плівкоутворювальні піноутворювачі ефективніші від піноутворювачів загального призначення при гасінні пожеж класу В, а головне, з допомогою їх можна гасити пожежі в резервуарах з нафтопродуктами з застосуванням підшарового способу гасіння. Цей спосіб гасіння заключається в тому, що піна низької кратності (5-7) із високонапірних піногенераторів подається під шар горючої рідини в нижню частину резервуару, спливає на поверхню, плівка розпливається по поверхні, ізолює її від кисню повітря, зменшує пароутворення і припиняє горіння. Системами пожежогасіння з використанням підшарового способу гасіння забезпечується резервуарний парк нафтопереробних заводів, нафтогонів, великих складів нафтопродуктів.

Розчини піноутворювачів необхідно також, як і воду, зберігати при плюсових значеннях температури.

Вогнегасними речовинами, які можна застосовувати при гасінні пожеж як при плюсових, так і при мінусових значеннях температури є газові вогнегасні речовини і вогнегасні порошки.

До газових вогнегасних речовин відносяться інертні розріджувачі - азот, аргон, вуглекислий газ, які гасять пожежі в результаті розбавлення горючого об’єму і зменшення концентрації кисню в ньому до значень, за яких горіння припиняється, і фреони, галони, які гасять пожежі в результаті інгібірування (переривання) ланцюгових реакцій горіння у газовій фазі.

Газові вогнегасні речовини (фреони) ефективні при застосуванні в закритих об’ємах, на відкритому повітрі вони менш ефективні, як і при гасінні тліючих матеріалів (дерево, папір), тому що такі матеріали повторно спалахують після припинення подавання газових вогнегасних речовин.

Фреони, які руйнують озоновий шар Землі, (CF₃Br, C₂F₄Br₂), заборонені до використання, їх замінюють на озонобезпечні, наприклад, CF₃CHFCF₃, які більш дорогі, ніж озононебезпечні і менш ефективні.

Вогнегасні порошки можна зберігати і використовувати при температурах від мінус 50 ^оС до плюс 50 ^оС, а деякі марки порошків і при температурах до 100 ^оС.

Вогнегасні порошки поділяються на багатоцільові, такі що гасять пожежі класів А, В, С і цільові, такі що гасять пожежі класу Д.

Вогнегасні порошки багатоцільового призначення виробляються із амонійних солей фосфорної кислоти, в основному із амофосу, який використовується в сільському господарстві як мінеральне добриво. Основою порошків, які гасять пожежі горючих рідин і газів, є бікарбонат натрію (харчова сода), калій хлористий, калій сірчанокислий, які також використовуються в сільському господарстві як мінеральні добрива.

Вогнегасні порошки гасять пожежі завдяки інгібіруванню ланцюгових реакцій горіння у газовій фазі (пожежі класів А, В, С) і утворенню на поверхні твердих горючих матеріалів тонкої плівки розплавлених солей, яка припиняє доступ кисню до матеріалу, що горить. Матеріал охолоджується до температур, за яких горіння неможливе (пожежі класу А).

Інгібірування ланцюгових реакцій горіння у газовій фазі відбувається за тисячні частки секунди, тому при попаданні порошку у полум’я, полум’яне горіння миттєво припиняється і температура в зоні горіння за декілька секунд падає від значень 800 – 1100 ^оС до 100 – 200 ^оС, що дає змогу більш безпечно продовжувати гасіння пожежі.

Головною умовою ефективного гасіння пожеж вогнегасними порошками є створення вогнегасної концентрації порошку в об’ємі полум’я, тому застосування порошків при гасінні пожеж найбільш ефективно на початку розвитку пожежі, коли об’єм полум’я не дуже великий і підручні засоби порошкового пожежогасіння (переносні вогнегасники) дають змогу створити вогнегасну концентрацію порошку в об’ємі полум’я і ефективно загасити пожежу.

В разі гасіння пожежі на площині подають порошок з навітряної сторони і, створюючи вогнегасну концентрацію порошку по всьому фронту подавання, “відганяють” полум’я до самої віддаленої точки і гасять пожежу. Коли пожежа приймає великі розміри (підвали, горища, виробничі цехи, великі за площею розливи горючих рідин), то необхідно застосовувати більш потужну техніку, наприклад, автомобілі порошкового пожежогасіння, або застосовувати комбінований спосіб гасіння – з допомогою порошку знижують температуру в зоні горіння, а водою або піною досягають повного гасіння пожежі.

Застосовувати порошок можна на різних пожежах, як на відкритому повітрі, так і в приміщеннях, але необхідно слідкувати, щоб у приміщеннях не було людей, тому, що хоч порошки і виробляються із нешкідливих для здоров’я людей солей, але людина може задихнутись у порошковій хмарі.

Після використання порошку на пожежі залишки його можна видалити з різних поверхонь або приладів пилососом, змиванням водою, протиранням вологими ганчірками.

Серед первинних засобів пожежогасіння найбільш ефективними є переносні порошкові вогнегасники з зарядом порошку від 1 до 10 кг. За допомогою таких вогнегасників можна швидко, за час, менший 10 с, загасити пожежу в квартирі (телевізор, праска, газова плита тощо), в автомобілі, гаражі, на транспорті. Вогнегасники заряджаються тільки багатоцільовими вогнегасними порошками, тому їх можна використовувати у разі гасіння твердих, рідких і газоподібних горючих речовин.

В Україні вогнегасний порошок багатоцільового призначення марок П-2АП і П-2АПМ виробляється Костянтинівським державним хімічним заводом (м. Костянтинівна, Донецька область). На підприємствах добровільного пожежного товариства України виготовляються порошкові вогнегасники і налагоджено їх сервісне обслуговування.

Для зменшення кількості пожеж, кількості загиблих людей на пожежах, необхідно виконувати правила пожежної безпеки як у побуті, так і на виробництві.

Дата добавления: 2014-01-04