Ваучеринка все-таки краще таємницею ваучери

Прадавні мореплавці резонно говорили: для корабля, який не знає, у який порт він іде, ніякий вітер не буде попутним. А ми — знаємо? Вітри дують із усіх боків, а нам тільки б вітрила розпустити, як павині хвости, і весь пафос практично всіх відомих по іменам лідерів фракцій і ДО° — у свисток.

Парадоксальна ідея: ворогуючі народи обмінюються лідерами, які зі своїми дітьми й родинами й самими шановними прихильниками і їх родинами живуть у чужих столицях по рік-півтора. Певен: поки вони будуть там жити й очолювати ворогуючі країни, ним не загрожує напад своїх, жоден волось із їхніх голів не впаде, і народи помиряться. Спробуємо?

Іноді мені здається, що корінь національних протиріч не між народами, а між суфіксами й закінченнями. Насправді, може, проблема між «дзе», «ович», «швили», «лиев», «аян», «чук», «ов», «ава» і є головна?

Дивна роль у нашому суспільстві дісталася соціологам: вони не стільки виявляють суспільну думку, скільки формують або коректують його перед голосуванням, оскільки зовсім не враховують соціально-психологічний феномен народу. Приклад: якщо ми довідаємося, що рейтинг ім'ярек підтягується до рейтингу Єльцина, ми терміново кидаємося при голосуванні не на допомогу Єльцину, а ПРОТИ суперника. У підсумку не стільки перемагає один лідер, скільки програє іншої.

Агов ви — на Олімпі! - як ви все набридли й нам, і самим собі!

• Мудрий Монтень розповів таку історію: «Афинянам належало зробити вибір між двома будівельниками, що пропонували свої послуги для якогось великого спорудження. Один, більш дотепний, виступив із чудової, заздалегідь обміркованою мовою про те, яким слід бути цьому спорудженню, і майже схилив народ на свою сторону...» Тут я перерву цитату з Монтеня, щоб дати можливість читачеві насолодитися цією історією до кінця. Якими доводами — запитую вас — залучив на свою сторону народ другий кандидат? - спробуйте собі представити. Насолодилися варіантами? Тепер продовжую Монтеня: «...Перший майже схилив народ на свою сторону. Інший кандидат обмежився такими словами: «Чоловіки афиняне, що він сказав, то я й зроблю!» От і я звертаюся до вас, мої дорогі співгромадяни-«афиняне», уже зовсім офигевшие від безлічі солодких слів, обіцянок і проектів, чи не час сказати спасибі тим, хто почав хоч щось реальне робити й має намір робити далі?

• Вічний двигун (перпетуум-мобіле) соціальної несправедливості: люди використовують владу, щоб побільшати своє багатство, після чого використовують багатство, щоб одержати ще більшу владу, за допомогою якої ще більше побільшати багатство...

• У нас чомусь прийняте не там ставити крапки, говорячи: ініціатива карна. Крапка. Рано? Адже є розумний кінець у цієї думки: ініціатива КАРНА ВИКОНАННЯМ. От тепер — крапка. Тоді вже давайте домовимося про процедуру: критикуючи — пропонуй. Пропонуючи, дай приклад виконання. А то рассвистались без усякого заходу...

Безсоння на економічні теми

• Зміст приватизації полягає в реалізації принципу: головне не перемога, а участь у поділі нагород.

Дата добавления: 2014-01-04