Індивідуальний та груповий ризик

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину, об’єкти техносфери та природне середовище.

Забезпечення техногенної та природної безпеки розглядається як основна складова цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, як одна з найважливіших функцій органів державної влади та суб`єктів господарювання. Сучасні тенденції зростання ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру обумовлюють необхідність розвитку єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій на засадах стабільного розвитку суспільства і сучасних принципах управління техногенною та природною безпекою. Одним із пріоритетних напрямів забезпечення безпечної життєдіяльності українського суспільства є посилення рівня превентивності державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Сучасні науково-методологічні підходи та досвід розвинених країн свідчать, що ефективна модель такого захисту має спиратися на управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Запровадження кількісних методів оцінки техногенних і природних ризиків є одним із стратегічних напрямів досягнення у державі прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища та об`єктів економіки.

Загальноприйнятою у світовій практиці мірою небезпеки для життєдіяльності населення, функціонування об`єктів економіки є ризик. Іншими словами, ризик - це відношення кількості тих чи інших несприятливих проявів небезпек до можливого числу за певний період часу (рік, місяць, годину і т. д.).

Тому, ризик визначається функцією двох змінних - ймовірності негативної події та розміру збитку від неї. Величина ризику (R) визначається за формулою:

R = n / N,

де n – кількість подій з небажаними наслідками;

N – максимально можлива кількість цих подій (кількість подій n та N обов’язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше – за рік).

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри індивідуального, групового та загального ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику - максимальну кількість подій у конкретній соціальній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою В групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу може складати один клас суб'єктів господарської діяльності тощо.

Щоб визначити індивідуальний ризик, наприклад, потрапити людині в аварію на транспорті необхідно число людей, які травмувалися 46 000, поділити на число тих, що можуть травмуватися за рік (46 млн.), тоді ризик (N - фактична частота небезпечності на транспорті) буде складати: 0,001 (46000: 46 000 000) або 1*10-3.

Завдання.

За даними статистичної звітності в Україні за 2007 рік від інфекційних та паразитарних хвороб померло 16 800 осіб. Знаючи загальну кількість населення країни у 2007 році (46,6 млн), розрахуйте ризик загибелі людини.

Отже, на 10 тис. населення могло загинути близько 4 осіб (3,6*10-4)

Дата добавления: 2014-01-04