Закон розведення Оствальда

Зв¢язок між ступенем дисоціації, концентрацією розчину і константою електролітичної дисоціації встановлює закон розведення Оствальда.

Для його виведення запишемо рівняння електролітичної дисоціації слабкого бінарного електроліту KtAn, у якому символом Kt позначений катіон, а An – аніон:

KtAn Û Kt⁺ + An^–.

Позначимо вихідну молярну концентрацію електроліту через С (моль/л), тоді концентрація тієї частини електроліту, яка піддалася дисоціації, з урахуванням ступеня дисоціації дорівнює aC. Як видно з рівняння реакції, утворюються однакові кількості йонів обох знаків, причому, їх концентрації дорівнюють концентрації продисоційованої частини електроліту:

[Kt⁺] = [An^–] = aC,

а концентрація недисоційованих молекул:

[KtAn] = C – aC = C(1 – a).

Підставляючи значення концентрацій у вираз константи дисоціації, одержимо:

(6.3)

Рівнянням (6.3) математично виражений закон розведення Оствальда.

У тому випадку, коли електроліт дуже слабкий, ступінь дисоціації має невелике значення (a––>0), яким можна знехтувати, тоді знаменник у рівнянні (6.3) прирівнюється до одиниці (1– a)~1, а закон розведення набирає вигляду:

К = a² C, (6.4)

звідки ступінь дисоціації

. (6.5)

Рівняння (6.5) дає можливість сформулювати закон розведення Оствальда:

у міру розведення розчину (тобто зменшення концентрації електроліту) ступінь його електролітичної дисоціації підвищується.

Дата добавления: 2014-01-04