Стаття ЗО. Відповідальність за порушення законодавства в галузі туризму

Органи державної влади, органи місцевого самовря­дування, їх посадові та службові особи у випадках і в порядку, визначених законом, здійснюють контроль за додержанням вимог законодавства з питань туристичної діяльності, проводять перевірки якості надаваних (нада­них) туристичних послуг, додержання ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності та відповідно до закону накладають стягнення і вживають інших заходів за порушення законодавства в га­лузі туризму.

УКРАЇНИ ПРО ТУРИЗМ

КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

Лекція 6

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому складаються предметне поле і специфічні особливості німецької класичної філософії?

2. У чому сутність ліберальної теорії правової держави І. Канта?

3. У чому конкретно виявився діалектичний характер філософії Г. Гегеля?

4. Основні ідеї праці Г. Гегеля Філософія права».

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1971. – Т.3. – (Разделы: «Кант», «Гегель», «Фейербах»).

Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. – М., 1971. – Т.2.

Гегель Г.В.Ф. Наука логики // Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., 1974. – Т.1.

Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., 1990.

История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.

Кант И. Критика чистого разума // Соч.: В 6 т. – М., 1966. – Т.3.

Кант И. Метафизические начала учения о праве // Метафизика нравов // Соч.: В 6 т. – Т.4. – Ч.2. – М., 1965.

Кант И. Пролегоменты ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука. Основы метафизики нравственности // Соч.: В 6 т. – М., 1966. – Т.4.

Лазарев В.В., Рау И.А. Гегель и философские дискуссии его времени. – М., 1991.

Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. – М., 1990.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року. Розділ: Критика гегелівської діалектики і гегелівської філософії взагалі // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – 2-е вид. – Т.42.

Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ. – М., 1976.

Фейербах Л. Основніе положення философии будущего.. Избр.философ.произв.: В 2 т. – М., 1955. – Т.1.

Фейербах Л. Сущность християнства // Избр.философ.произв.: В 2 т. – М., 1955.

1 Кант И. Соч.: В 6 т. – М., 1996. – Т.4. – С.499 – 500.

Стаття 29. Органи, уповноважені на здійснення контролю за діяльністю в галузі туризму

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи (див. коментар ст. 13 Закону) здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства в ту­ристичній галузі. Юридичним результатом контрольної діяль­ності цих органів виступають контрольно-правові акти (рішення, постанови, подання, окремі ухвали, повідомлення тощо), які містять констатуючі факти, коли внаслідок перевірки встановлюються лише позитивні моменти. Коли ж виявляються пору­шення законності, то в цих актах відображаються правоохоронні приписи з усунення виявлених правопорушень. Проведення перевірок суб'єктів туристичної діяльності контролюючими органами повинне відбуватися при суворому дотриманні процесуальних норм, визначених відповідними законами. Усякі відхилення органів державної влади, органів місцевого самовря­дування, їх посадових та службових осіб від вимог законів, що регламентують їхню контрольну діяльність, є правопорушенням.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Серед великого масиву нормативних актів, які регулюють пи­тання проведення перевірок суб'єктів господарювання, зупини­мося більш детально на Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ор­ганізації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екс­курсійної діяльності, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприєм­ництва і Державної туристичної адміністрації України 14.11.2002 р. № 121/83.

Контроль за додержанням суб'єктами господарювання (далі — ліцензіати) ліцензійних умов здійснюють Державна туристична адміністрація України (на сьогодні – Державна служба туризму і курортів України), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (далі — місцеві органи виконавчої влади в галузі туризму), Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (і його територіальні органи) (далі — Держпідприємництво) як спеціально уповноважений орган з питань ліцензування (далі — органи контролю) у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться органами контролю згідно з річним планом перевірок, який затверджується наказом органу контролю.

Плани перевірок повинні бути узгоджені між органами контро­лю з урахуванням того, що планова перевірка ліцензіата прово­диться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюються органами контролю лише на підставі надходження у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Про проведення позапланової перевірки ліцензіат зазда­легідь не попереджується.

Для проведення перевірки органом контролю видаються на­каз про створення комісії, призначення голови та членів комісії і посвідчення для проведення перевірки за підписом керівника органу контролю (його заступника), яке засвідчується печат­кою органу контролю.

При необхідності перевірки проводяться із залученням фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування, а також представників гро­мадських організацій, науково-дослідних установ, підприємств тощо (за їх згодою).

Орган контролю повідомляє ліцензіата про проведення планової перевірки письмово або телефонограмою не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дня проведення зазначеної пе­ревірки.

Термін проведення перевірки становить не більше п'яти ро­бочих днів, у разі великого обсягу робіт за рішенням керівника органу контролю термін перевірки може бути продовжено до десяти календарних днів.

Голова та члени комісії мають право:

—доступу на територію, у виробничі та інші приміщення ліцензіатів для їх обстеження і з'ясування питань, безпосередньо пов'язаних з перевіркою;

—ознайомлюватися з необхідними для проведення перевірки документами;

—отримувати копії (ксерокопії) необхідних для проведення перевірки документів;

—одержувати від ліцензіатів письмові пояснення з питань, що виникають під час перевірки.

Голова та члени комісії зобов'язані:

—керуватись у своїй роботі нормами законодавства;

—об'єктивно відображати стан справ щодо додержання ліцензіатами умов;

—забезпечувати додержання державної та інших, передбачених законодавством, таємниць.

Голова та_члени комісії у разі недодержання законодавства у сфері ліцензування несуть відповідальність згідно із законодавством.

Для проведення перевірки голова комісії повинен пред'явити керівнику ліцензіата посвідчення та документи, які засвідчують особи голови та членів комісії.

Комісія зазначає у журналі відвідання ліцензіата (за наявності) строки та мету перевірки, посаду і прізвище голови комісії. Указані дані засвідчуються підписом голови комісії.

Після цього комісія перевіряє облаштування службового приміщення ліцензіата згідно з вимогами ліцензійних умов.

Ліцензіат під час перевірки додержання ним ліцензійних умов забезпечує умови для її проведення та надає всі необхідні для пе­ревірки документи, визначені в цьому Порядку.

Акт перевірки складається у двох примірниках під час прове­дення перевірки за встановленою формою: один примірник акта перевірки видається керівникові (уповноваженому представнику) ліцензіата (юридичної особи) або самому ліцензіату (фізичній особі — суб'єкту підприємницької діяльності), який перевірявся, другий — зберігається органом контролю, який здійснив перевірку.

Усі примірники акта підписуються особами, які проводили перевірку. Керівник ліцензіата (юридичної особи) або його уповноважений представник особисто засвідчує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один примірник, ставить свій підпис, дату та печатку ліцензіата. Ліцензіат (фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності) засвідчує, що ознайомлений з актом перевірки і отримав один примірник, ставить свій підпис і дату. Для філій та інших відокремлених підрозділів без права юридичної особи уповноважений представник ліцензіата ставить свій підпис і дату.

У разі відмови ліцензіата підписати акт перевірки голова комісії робить відповідний запис про те, що ліцензіат з актом

ознайомлений і від підпису відмовився. Керівник ліцензіата або його уповноважений представник (юридична особа), ліцензіат (фізична особа — суб'єкт підприємницької діяль­ності) має право дати пояснення та викласти зауваження щодо змісту акта та проведення перевірки. Ці документи є не­від'ємною частиною акта.

Виявлені порушення, зафіксовані в акті перевірки, мають бути підтверджені посиланнями на конкретні пункти, розділи, статті чинних нормативно-правових актів. Довільне викладен­ня або трактування вимог нормативно-правових актів не допус­кається. Про результати перевірки орган контролю повідомляє Держтурадміністрації України.

У разі виявлення порушень орган контролю не пізніше деся­ти робочих днів від дати складення акта перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов видає розпорядження про усу­нення виявлених порушень ліцензійних умов або Держтур-адміністрація України приймає рішення про анулювання ліцензії.

Представництва Держпідприємництва направляють копію акта про невиконання розпорядження про усунення виявлених порушень ліцензійних умов до Держпідприємництва, який звертається до Держтурадміністрації України з пропозицією щодо анулювання ліцензії і повідомляє про це відповідне пред­ставництво.

Держпідприємництво та місцеві органи виконавчої влади в галузі туризму направляють до Держтурадміністрації України копію акта про невиконання розпорядження про усунення ви­явлених порушень ліцензійних умов з пропозицією щодо ану­лювання ліцензії.

У разі усунення виявлених перевіркою порушень ліцензійних умов протягом десяти робочих днів, якщо це підтверджено документально і не потребує здійснення додатко­вої перевірки, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний його виконати в установлений у розпорядженні строк і в письмовій формі повідомити про це орган контролю.

У разі невиконання ліцензіатом розпорядження про усу­нення порушень ліцензійних умов чи ненадання ним повідо­млення, орган контролю складає акт про невиконання розпоря­дження про усунення порушення ліцензійних умов, який є підставою для анулювання ліцензії.

Держтурадміністрація України на підставі акта про невико­нання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов приймає рішення щодо анулювання ліцензії згідно з чин­ним законодавством.

Підставами для анулювання ліцензії є:

—заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

—акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов протягом терміну дії ліцензії;

—рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

—нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

—акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

—акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній чи фізичній особі для провадження туристичної діяльності;

—акт про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;

—акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

—неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов;

—акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Держтурадміністрація України приймає рішення про анулю­вання ліцензії протягом десяти робочих днів від дати встанов­лення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надси­лається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Рішення про анулювання ліцензії вручається ліцензіату осо­бисто під розпис або надсилається рекомендованим листом.

Копія рішення про анулювання ліцензії надсилається Дер­жавній податковій інспекції за місцем реєстрації ліцензіата.

Рішення про анулювання ліцензії реєструється у відповідно­му журналі обліку, сторінки якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою, в якому ставиться дата та підпис ліцензіата про отримання рішення про анулювання ліцензії.

Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про встановлення факту неподання в установлений строк пові­домлення про зміну даних, зазначених у документах, що додава­лися до заяви про видачу ліцензії; акта про виявлення недо­стовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господа­рювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для прова­дження господарської діяльності; акта про невиконання розпоря­дження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата (фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності), ке­рівника ліцензіата (юридичної особи) або його представників.

У разі неявки ліцензіата або його представників питання про анулювання ліцензії розглядається без їхньої участі.

Питання про анулювання ліцензії у разі повторного пору­шення ліцензіатом ліцензійних умов протягом терміну дії ліцензії розглядається за наявності таких документів:

—акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

—акт попередньої перевірки про порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

—розпорядження про усунення виявлених порушень ліцензійних умов;

—накази, на підставі яких здійснювались перевірки.

Усі матеріали перевірки ліцензіата (посвідчення, акти, роз­порядження тощо) долучаються до ліцензійної справи ліцен­зіата.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через де­сять днів від дня його прийняття.

Запис про підставу, дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься органом ліцензування до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

У разі анулювання ліцензії на підставі акта про повторне пору­шення ліцензіатом ліцензійних умов; акта про встановлення фак­ту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про ви­дачу ліцензії; акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення виявлених порушень ліцензійних умов — суб'єкт господарювання може отримати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності не раніше ніж через рік від дати прий­няття органом ліцензування рішення про анулювання поперед­ньої ліцензії.

Якщо ліцензіат протягом десяти днів з дня прийняття Держ-турадміністрацією України рішення про анулювання ліцензії по­дає скаргу до експертно-апеляційної ради при Держпідприєм-ництві, то дія цього рішення зупиняється до прийняття відпо­відного рішення Держпідприємництва.

Експертно-апеляційна рада інформує Держтурадміністрацію України про отримання такої скарги та про результати її розгляду.

Рішення експертно-апеляційної ради щодо скарги ліцензіата є підставою для видачі Держпідприємництвом розпорядження про усунення виявлених порушень законодавства у сфері ліцензуван­ня, допущених Держтурадміністрацією України.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено в су­довому порядку.

Якщо на момент перевірки суб'єкт господарювання здійсню­вав діяльність, яка підлягає ліцензуванню, без ліцензії, органом контролю складається відповідний акт.

Акт перевірки щодо здійснення діяльності без ліцензії на­дається органу, на який згідно з чинним законодавством покла­дено функції контролю за наявністю ліцензій та застосування фінансових санкцій.

До суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у ви­гляді штрафів у розмірах, установлених законодавством.

Дата добавления: 2014-01-04