Соціально - економічна суть податків, їх функції та елементи

Передумови виникнення і розвитку податків.

Тема 7. Податки і податкова система держави

1. Передумови виникнення і розвитку податків.

2. Соціально - економічна суть податків, їх функції та елементи.

3. Сутність та структура податкової системи держави. Принципи її побудови.

4. Система податкових органів в Україні та їх функції.

5. Права, обов’язки та відповідальність платників податків в Україні.

Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави і на сьогоднішній день є основними джерелами доходів держави.

Проблемами оподаткування займалися економісти, філософи, державні діячі різних історичних епох.

Ф. Аквінський (ХІІІ ст.) визначав податки як дозволену форму здирництва.

Ш. Монтескю (ХVІІ-ХVІІІ ст.) вважав, що визначення частки яку забирають у підлеглих і тої частки яку лишають їм є найважчим завжанням.

А. Сміт (засновник теорії оподаткування) – казав, що податки для тих хто їх виплачує є ознака свободи, а не рабства.

Перший дослідник економічної сутності податків Д. Рикардо відзначав, що: податки складають ту частку продукту та праці країни, яка надходить у розпорядження уряду, вони завжди сплачуються, у кінцевому розрахунку, з капіталу або доходу держави".

Отже, податки, які мобілізуються державою:

- Мають примусовий характер;

- Стягуються для покриття державних витрат;

- Не потребують прямого або спеціального еквівалента;

- Передбачають наявність у країні окремих господарств, включаючи приватні.

В умовах ринкової економіки податки поряд з відсотковими ставками за кредит виступають основними регуляторами процесів виробництва, розподілу, обміну та споживання.

Податки - це обов’язкові нормативні платежі, які вносяться до державного чи місцевого бюджетів та державних цільових фондів згідно чинного податкового законодавства.

Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.

За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків, з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

У фінансовій термінології застосовують п’ять термінів, що відображають платежі державі:

§ плата;

§ відрахування і внески;

§ податок;

§ збір.

Плата передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою. Розмір плати залежить від кількості ресурсів, які використовуються, а надходження плати саме державі визначається державною власністю на ці ресурси.

Відрахування і внески передбачають цільове призначення платежів. Воно може бути частковим (відрахування) або повним (внески), тобто саме витрачання коштів у повному обсязі проводиться тільки за цільовим призначенням.

На відміну від плати, відрахувань і внесків податки не мають ні конкретного еквівалентного обміну, ні конкретного еквівалентного призначення.

На відміну від податків, які мають характер регулярних надходжень, збори є платежами разового, випадкового і незначного за розмірами характеру.

Податки безпосередньо пов’язані з розподільчою функцією фінансів, виступаючи методами централізації ВВП у бюджеті та державних цільових фондах для забезпечення загальних суспільних потреб.

Крім фіскальної податки виконують економічну або регулюючу функцію - впливаючи на економічні і соціальні процеси в державі.

Також податки здійснюють стимулюючу функцію.

Кожен податок можна розглядати за таким сімома елементами:

1. суб’єкт або платник податку;

2. об’єкт оподаткування - це предмет, який оподатковується тим чи іншим

податком (майно, дохід, прибуток).

3. одиниця оподаткування - це одиниця виміру об’єкта оподаткування;

4. джерело сплати податків (дохід, прибуток, собівартість продукції).

5. податкова ставка - це законодавчо встановлений

розмір податку на одиницю оподаткування.

Виділяють два підходи до встановлення податкових ставок:

1. універсальний (коли для всіх платників встановлюється одна єдина ставка).

2. диференційований (для різних платників різні ставки): мито, акциз.

За побудовою ставки бувають:

§ тверді (встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування).

§ відсоткові (ставки у відсотках до об’єкта оподаткування який має грошовий вираз).

В свою чергу відсоткові ставки поділяються на три види:

1. пропорційні ставки (незалежно від розміру об’єкта оподаткування);

2. прогресивні - це ставки, які зростають у міру збільшення об’єкта оподаткування;

3. регресивні - ставки, які зменшуються в міру збільшення об’єкта оподаткування.

6. податкові пільги

7. звітний податковий період - це період, протягом якого платник податку зобов’язаний провести нарахування та утримання відповідного податку.

Податки можна класифікувати за:

1. залежно від рівня державної структури:

§ загальнодержавні (ті, які встановлюються державними органами влади);

§ місцеві (органами місцевого самоврядування).

2. залежно від форми оподаткування:

§ прямі (встановлюються безпосередньо на дохід або майно платника);

§ непрямі (встановлюються у вигляді надбавки до ціни товарів і сплачуються споживачами,- ПДВ, мито).

3. залежно від економічного змісту об’єкта оподаткування:

§ податки на доходи;

§ податки на споживання (непрямі податки)

§ податки на майно (за землю, на нерухомість).

4. залежно від платника:

§ з юридичних осіб;

§ з фізичних осіб;

§ змішані (з юридичних і фізичних осіб).

Дата добавления: 2014-01-04