Зразок 15.21

АКТ про відмову від підписання матеріалів ревізії м. Житомир “__”___________200х_р. Головний контролер-ревізор КРУ у ________________ області ______________________, в присутності _________________ (обов’язково працівника підприємства) ознайомив керівника підприємства ________________________________ з загальним актом ревізії діяльності за період із __________ по _________. Підписати акт ________________ відмовився без будь-яких мотивів чи заперечень. Один примірник загального акту йому залишено під розписку. Ревізор ______________ Л.А. Лоза (підпис) Присутній ______________ К.А. Кісельова (підпис)

У випадку відмови директора підписати акт ревізії, ревізор пропонує керівнику підприємства протягом п’яти діб надіслати свої заперечення на адресу посадової особи, яка призначила ревізію. Може статися й так, що директор відхилить таку пропозицію. Однак, за наявності акту про відмову підписати загальний акт останній у разі розгляду матеріалів ревізії правоохоронними органами вважається підписаним незалежно від наявності заперечень.

Не пізніше п’яти робочих днів з дня підписання акту головний бухгалтер або директор повинні подати органам КРУ з приводу зауважень письмові пояснення чи заперечення. Якщо протягом цього терміну пояснення чи зауваження не надійдуть, то контрольно-ревізійний підрозділ має право здійснити відповідні заходи щодо реалізації матеріалів ревізії або перевірки (передати матеріали до правоохоронних органів, винести рішення про фінансові санкції та адміністративні штрафи тощо).

Всі суперечності по акту дозволяється вирішувати та уточнювати на місці ревізії. Обґрунтовані заперечення та зауваження повинні бути враховані ревізором. У відповідних випадках вносяться належні поправки до акту ревізії.

Якщо до друку акту посадовими особами надано пояснення, які докорінно змінюють зміст виявлених порушень, то ревізор зобов’язаний внести їх до акту, але за умови документального підтвердження
таких пояснень.

Після підписання акту ревізії ревізор готує проект обов’язкових вказівок щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Матеріали ревізії після підписання акту ревізії розглядаються та приймаються від ревізорів керівником відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби. У разі необхідності може бути призначено повторну ревізію.

Законодавством України передбачено основні вимоги щодо оформлення акту ревізії, зокрема, повинна дотримуватись об’єктивність, зрозумілість і вичерпність опису виявлених актів і даних; не допускається включення до акту ревізії різного роду висновків, пропозицій та непідтверджених даних про діяльність об’єкта, що ревізується.

Акт ревізії готується і пишеться не для ревізорів та фахівців, а керівників різних рівнів, працівників правоохоронних органів, матеріально відповідальних осіб та інших зацікавлених в результатах ревізії осіб. Тому правильне тлумачення фактів, які викладаються в акті ревізії, має велике значення.

У загальному вигляді вимоги, які пред’являються до складання ревізорських документів, можна сформулювати так:

а) відповідність ревізорського документа тому нормативному акту, яким передбачено його складання, як за назвою і формою, так і за змістом;

б) логічність, стислість і зрозумілість ревізорського документу. Всі питання в документі повинні викладатися послідовно, так, щоб кожне нове речення випливало з попереднього або було логічно пов’язане з ним, щоб не зустрічались несподівані документи, висновки, які не відповідають тексту. В документі необхідно уникати зайвих слів;

в) чіткість тексту і однозначність суджень забезпечать одноманітність розуміння змісту документа;

г) грамотність і культура оформлення ревізорського документа. Документ повинен бути написаний грамотно не тільки в загальноприйнятому розумінні з дотриманням правил граматики і синтаксису, але й економічно і юридично грамотно, тобто відповідно до сучасних досягнень обліку, фінансів, статистики, економіки і права. Виявлені порушення описуються в акті ревізії просто, дохідливо, без зайвого застосування спеціальної термінології. Неприпустимим є вживання таких виразів, як “недбалість”, “дільці” тощо, скорочення слів, наприклад, замість “дебет рахунку” писати “Д-т рахунку”, замість “прибутковий касовий ордер” –“ПКО” і т.д. Якість документа визначається також тим, наскільки розбірливо і акуратно він написаний, правильно і впорядковано розміщений в ньому текст.

Визначення в акті повинні мати лаконічний характер і бути тактовними. Не потрібно вживати терміни, які носять характер юридичної кваліфікації дій посадових осіб: “розтрата”, “привласнення”, “злочин”, “зловживання”, “антидержавна практика”, “злочинна діяльність”, “халатність”, “винний”, “привласнення”, “допущено навмисне”, “безгосподарність”, “злочин”, “зловживання”, “розкрав кошти”, “сфабрикував”, “шахрай”. Адже винність у привласненні, зловживанні може бути встановлена тільки судом.

В акті ревізії ревізори не повинні кваліфікувати, оцінювати дії окремих посадових осіб, зокрема, “розкрав кошти”, “привласнив державне майно”, “сфабрикував”, “злочинець”, “шахрай” тощо.

Подібний стиль викладення акту ревізії є неправильним, так як заздалегідь передбачає кваліфікацію протизаконних дій, перешкоджає оформленню матеріалів ревізії та прийняттю рішень по них. Необхідно пам’ятати, що оцінку дій винних осіб дає орган підприємства, на якому проводилась ревізія, а також правоохоронні органи. Ревізор, посилаючись на відповідні документи, в акті повинен зафіксувати лише факти, на підставі яких можна було б зробити відповідні висновки.

При написанні акту ревізор повинен користуватися наступною термінологією: “недостача”, “лишок”, “перевитрата”, “матеріальна шкода”, із зазначенням їх розмірів і обставин, за яких вони виникли; “порушення закону, наказу, інструкції”, з поясненням, який пункт або стаття закону, наказу, інструкції порушено.

Недостача – це невідповідність фактичної наявності активів даним бухгалтерського обліку, що може виникнути через природний убуток, помилки, допущені працівником або обліковим апаратом, а також в результаті привласнення працівником довірених йому активів

Ревізор повинен з’ясувати причини недостачі, встановити осіб, винних в її утворенні, та застосувати заходи щодо покриття нанесеної шкоди. За недостачу довірених працівнику активів (понад встановлених граничних норм втрат) передбачено матеріальну відповідальність.

Лишок – перевищення фактичної наявності грошових коштів, матеріальних запасів у порівнянні з бухгалтерським обліком. Перевитрата – перевищення витрачання грошових коштів і матеріальних витрат у порівнянні з встановленим планом (нормативом)

Перевитрати збільшують витрати виробництва та собівартість продукції і визначаються співставленням планових (нормативних) і звітних даних.

Під матеріальною шкодою слід розуміти зменшення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом та мають певну економічну цінність і виражаються в грошовому вимірнику.

Акт повинен бути чисто та чітко написаний чорнилами або віддрукований. Будь-які помарки та необумовлені виправлення не допускаються.

В актах ревізії діяльності суб’єктів підприємництва, складених контролюючими органами, перевіряючі допускають такі недоліки:

– не посилаються на методи, якими користувались при перевірці, не відображають послідовно, якими способами та прийомами були виявлені результати перевірки даних бухгалтерського обліку;

– відривають окремі документи від бухгалтерського обліку всіх операцій господарської діяльності, односторонньо висвітлюють окремі елементи зловживань;

– не дають цифрової аргументації даним бухгалтерського обліку;

– підбирають матеріал не в повному обсязі з фактів зловживання, а тільки окремі документи, відриваючи їх від даних бухгалтерських регістрів;

– викладають дані, які не мають документального відображення в бухгалтерському обліку;

– не складають конкретних висновків з фактів зловживання;

– описують дані, які не мають відношення до виявленого факту порушення;

– поверхово використовують методи, прийоми та способи перевірки даних бухгалтерського обліку;

– не в повному обсязі виконують свої функції, а саме: не проводять інвентаризації запасів, в той час як це є основою встановлення фактів недостач та лишків, а також виявлення приховувань прибутків від оподаткування;

– не звертають увагу керівників підприємств, що ревізуються, на необхідність того, щоб дані бухгалтерського обліку відповідали чинному законодавству.

У зв’язку з такими недоліками актів ревізій значно збільшуються строки проведення слідства та судово-бухгалтерської експертизи, марно витрачаються державні кошти.

Для того, щоб акт перевірки був доброякісним, аргументованим, послідовним, доступним працівникам правоохоронних органів необхідно:

– описувати методи перевірки тієї чи іншої групи документів;

– проводити при необхідності інвентаризацію фактичних залишків запасів;

– використовувати ті методи бухгалтерського обліку, які прийняті на об’єкті, що ревізується;

– проводити аналіз даних бухгалтерського обліку в цілому, рекомендувати вносити коригування даних бухгалтерського обліку;

– наводити в порівняльних таблицях дані бухгалтерського обліку підприємства, що ревізується, з даними, які отримані при перевірці;

– розрахунки, наведені в порівняльних таблицях, необхідно підтвердити нормативними документами;

– робити висновки тільки при встановленні розходжень між обліковими даними і даними перевірки.

З метою усунення зазначених недоліків та покращення якості ревізійних матеріалів необхідно:

– викладені в акті ревізії порушення підтверджувати тільки справжніми документами або належно оформленими виписками з цих документів, а також їх копіями;

– неправильне зберігання майна, техніки, незадовільний стан будівель, території підприємства підтверджувати фотознімками, підписаними відповідними робітниками підприємства, що ревізується;

– до актів ревізій додавати протизаконні розпорядження, записки на протизаконний відпуск та отримання запасів;

– довідки, які характеризують ділянку, що перевіряється, повинні підписувати керівники підприємств і ті особи, у підпорядкуванні яких знаходяться джерела, що стали підставою для складання довідки;

– порушення, які не можна підтвердити документами, підтверджувати проміжним актом;

– щоденно обробляти, формулювати та записувати виявлені факти порушень, недоліків та зловживань;

– в акті ревізії вказувати способи виявлення недостач, лишків, псування та безгосподарності, а також думки відповідальних за порушення осіб, а у висновках – точку зору ревізора з цих фактів;

– в актах більш чітко класифікувати причини виявлених порушень та вказати осіб, які відповідають за це;

– застосовувати друковані форми (бланки), що сприяє більш повному і точному дотриманню порядку проведення ревізій (друковані тексти роз’яснюють права і обов’язки різних осіб, які приймають участь в ревізії, дають можливість дотримуватися послідовності ревізорських дій), спрощує і прискорює процес ревізії.

За результатами ревізії керівник ревізійної групи розробляє висновки і пропозиції. Висновки повинні ґрунтуватися тільки на фактах, що викладені в акті про проведення ревізії, а пропозиції виходити з цих висновків.

Якщо в акті ревізії описуються лише факти виявлених порушень, то у висновках ревізора – його думка, сформована на всебічно проаналізованих фактах, судження про існуючі зв’язки між фактами, надана їх ревізорська оцінка. Саме думка, судження та оцінка фактів ревізором на підставі спеціальних бухгалтерських та ревізорських знань мають суттєве значення. Висновки ревізор складає самостійно, без будь-якого втручання і підписує їх тільки він. Однак висновки, за які ревізор несе відповідальність як посадова особа, повинен затверджувати керівник ревізійного органу або відомства, який дає їм остаточну оцінку.

Висновки не повинні повторювати зміст акту ревізії. В них дається оцінка основних порушень, встановлених ревізією, і описується, в чому конкретно полягає виявлене порушення. Висновки повинні бути цілком обґрунтовані діючими законами, інструкціями і постановами. Пропозиції по актах повинні бути розгорнутими, давати ясні та суттєві положення з виявлених недоліків із зазначенням строку їх виконання і конкретних виконавців (зразок 15.22).

Дата добавления: 2014-01-04