Облік витрат виробничих запасів

Первинними документами на відпуск запасів у виробництво є:

лімітно-забірні картки (ф. № М-8 та ф. № М-9),

вимоги (ф. №М-10 та ф. № М-11)

маршрутні картки.

У лімітно-забірній картці вказується ліміт видачи запасів від­повідного номенклатурного номера, а потім робиться запис про фактичний відпуск матеріалів з виведенням залишку невикориста­ного ліміту. Наприкінці місяца вона подається до бухгалтерії для обліку витрат запасів та закриття.

Однарозовий відпуск запасів здійснюється за вимогами. Маршрутні картки застосовуються на великих підприємствах з послідовною обробкою продукції, що випускається, у різних це­хах єдиного технологічного циклу.

У маршрутній картці, що від­кривається на кожну серію продукції, яка випускається, відобра­жаються матеріальні і трудові витрати на кожному етапі вироб­ництва.

Підставою для списання використаних у виробництві запасів служить відомість розподілу витрат запасів. Вона складаєть­ся за рахунками і статтями витрат завдяки даним, які містяться у видаткових документах.

За даними цієї відомості запаси списуються з Кредиту рахун­ка — 20 "Виробничі запаси" на Дебет рахунків: 23 "Виробницт­во", 91 "Загальновиробнчі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 949 "Інші витрати операційної діяльності".

В особливому порядку здійснюється облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, які у свою чергу поділяються власно на малоцінні та швидкозношувані предмети рахунок 22, які включаються до складу запасів (оборотних активів), та мало­цінні необоротні матеріальні активи рахунок 112, які включа­ються до складу необоротних активів. Різніца між ними полягає у строку їх корисного використання. Перші використовуються не більше одного року або операційного циклу та обліковуються на відповідних картках (ф. № МШ-2, ф. № МШ-6 та ф. № МШ-8 — акт про вибуття).

У свою чергу, облік надходження та вибуття перших здійснюється на підставі Положення (стандарту) бух­галтерського обліку № 9 "Запаси", а других — на підставі По­ложення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби". Таким чином, здійснюються і кореспондуючі записи на відповідних рахунках. Предмети, які входять до складу рахунка 22 кореспондують як запаси, а предмети, які входять до складу рахунка 112, кореспондують як основні засоби.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що пе­редані в експлуатацію, виключається зі складу активів з подаль­шою організацією оперативного кількісного обліку таких предме­тів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

[1] Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційно­го циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміні­стративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

[2] Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (вико­ристані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транс­портно-заготівельних витрат, яка належить до запасів, що вибули, визна­чається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках облі­ку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми за­лишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транс­портно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць

Дата добавления: 2014-01-04