Народжуваність

Головною причиною припинення зростання населення є зниження народжуваності. Адже передумовою природного відтворення чисельності населення є рівень народжуваності, що становить у середньому трохи більше 2 дітей на подружню пару, або 2,5 – 2,1 дитини на одну жінку. Зниження народжуваності до рівня, що не забезпечував простого відтворення населення, відбулося ще в другій половині 60-х років.

Зниження народжуваності в Україні відбивало загальні тенденції її змін у світі, зумовлені складним впливом політичних, економічних, соціально-психологічних, біологічних та інших факторів. Число дітей у сім’ї відображує не тільки матеріальні умови буття, але й увесь спосіб життя, приналежність до певної системи культурних цінностей, складовою частиною якої є наявність певної кількості дітей. У минулому діти були потрібні батькам батькам як майбутні помічники у праці, захистники роду, годувальники у старості. В ході суспільного прогресу зазначені ролі поступово перейшли до суспільних інститутів. Для задоволення ж емоційних потреб батькам вистачає однієї або двох людей. Ось у загальних рисах схема так званого демографічного переходу від високої, неконтрольованої, до низької народжуваності. В Україні цей перехід відбувся ще в 30 роки. У перше повоєнне десятиріччя на рівень народжуваності сильний негативний вплив справили значні втрати чоловічого населення під час війни. З кінця 60-х і аж до 90-х років народжуваність не зазнавала істотних змін, а її коливання протягом 1983-1986 р були пов’язані із запровадженням державних заходів по підтримці материнства й сім’ї.

Соціально-економічна криза 90-х років призвела до зниження народжуваності до рівня, який, можливо, є навіть нижчим на той, що забезпечує задоволення емоційних потреб у материнстві і батьківстві. Середнє сумарне число народжених дітей у розрахунку на 1 жінку в 1995р. становило 1,4. Загальне зниження народжуваності супроводжується скороченням дітородного циклу жінки. Якщо у 1970р. до досягнення віку 30 років жінки народжували в середньому 74% дітей, то у 1995р. – більше 80%. Характерною рисою народжуваності в Україні є збільшення питомої ваги дітей, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, - від 8,3% у 1980р. до 13,2% у 1995р. До 1993 р. частка зазначених народжень у сільській місцевості стабільно перевищувала міський показник (12,4 і 12,0% відповідно у 1992р.), але у 1993р. ситуація кардинально змінилася: 12,8% у сільській і 13,1% у міській місцевості. Висока частка народжених у незареєстрованому шлюбі свідчить як про толерантне ставлення суспільства до нешлюбних стосунків, так і про використання певною частиною жінок матеріальних переваг, які надаються одиноким матерям згідно з Законом України “Про державну допомогу сім’ям із дітьми”.

Дата добавления: 2014-01-04