Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті (або на водному об'єкті), спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) -об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Техногенна безпека – система заходів запобігання і реагування на техногенні небезпеки та процес забезпечення контролю критеріїв безпеки і умов безпечної експлуатації промислового підприємства (об’єкта).

Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Потенційно небезпечні хімічні речовини та біологічні препарати - хімічні речовини та біологічні препарати природного та штучного похо­дження, що їх виготовляють на території України чи отримують з-за кордону для використання у господарстві та побуті, які негативно впли­вають на життя та здоров'я людей, тварин і рослин, а також довкілля.

Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, негативно впливають на людей, сільськогосподарських тварин, рослини та викликають у них ураження різного ступеня.

Сильнодіючі отруйні речовини можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сульфатна й нітратна кислоти, фтористий гідроген та ін.) і можуть утворюватись при пожежах на підприємствах (чадний газ, оксиди нітрогену та сульфуру, хлористий водень).

Аварія з викидом (розливом) хімічних речовин - аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що супроводжується викидом (розливом) небезпечних хімічних речовин, яка може призвести до загибелі чи хі­мічному ураженні людей.

Об'єкти господарювання, на яких використовуються сильнодіючі от­руйні речовини, є потенційними джерелами техногенної небезпеки.

При аваріях або зруйнуванні цих об'єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодію­чими отруйними речовинами.

До хімічно небезпечних об'єктів (підприємств) належать:

· заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують силь­нодіючі отруйні речовини;

· заводи (або їх комплекси) з переробки нафтопродуктів;

· виробництва інших галузей промисловості, які використовують сильнодіючі отруйні речовини;

· підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, во­донапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак;

· залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення сильнодіючих отруйних речовин;

· транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.

· склади і бази, на яких містяться запаси речовин для дезінфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки;

· склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського госпо­дарства.

Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об'єктах можуть бути:

· поломка деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;

· несправності у системі контролю і забезпечення безпеки вироб­ництва;

· порушення герметичності зварних швів;

· організаційні і людські помилки;

· пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного проце­су, що може призвести до виникнення вибухонебезпечної ситуації;

· зовнішня дія сил природного характеру;

· акти саботажу або диверсій обслуговуючого персоналу або сто­ронніх осіб.

Існує можливість виникнення значних аварій, якщо наявне виті­кання (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. При­чиною цього може бути:

· заповнення резервуарів для зберігання понад норму при помилках у роботі персоналу і вихід з ладу систем контролю рівня заповнення;

· пошкодження вагона-цистерни з хімічно небезпечними речови­нами або ємностей для їх зберігання внаслідок виходу з ладу систем контролю тиску;

· розрив шлангових з'єднань у системі розвантаження;

· витікання хімічно небезпечних речовин із насосів, труб.

Усього в Україні працює понад 1800 об'єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності хі­мічно небезпечні речовини, в т. ч. сильнодіючі отруйні речовини (хлор, аміак тощо).

Ці об'єкти розподілені за ступенями хімічної небезпеки:

· 1 ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зара­ження від кожного з них мешкає більше 75 тис. чоловік) - 75 об'єктів;

· 2 ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зара­ження від кожного з них мешкає від 46 до 75 тис. чоловік) - 60 об'єктів;

· 3 ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного заражен­ня від кожного з них мешкає менше 46 тис. чоловік) - понад 1100 об'єктів;

· 4 ступінь хімічної небезпеки (зони можливого хімічного зараження від кожного з них не виходить за межі об'єкта) - понад 500 об'єктів.

Всього в зонах можливого хімічного зараження від цих об'єктів мешкає близько 20 млн чоловік.

Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.

За токсичною дією на організм людини СДОР класифікуються на:

· задушливі (хлор, фосген);

· загальноотруйні (оксид вуглецю, синильна кислота);

· задушливо загальноотруйні (оксиди азоту, сірчистий ангідрид);

· нейротропні (сірководень);

· задушливо-нейротропні (аміак);

· порушуючи обмін речовин (діоксан);

· бойові отруйні речовини: нервово-паралітичні (зарин), шкірно­наривні (іприт), подразнюючі (Сі-ес), психохімічні.

Для зменшення негативних наслідків від аварії на хімічно небез­печних об'єктах необхідно провести прогнозування та оцінку впливу сильнодіючих отруйних речовин на довкілля та людей.

Оцінка хімічного стану в першу чергу включає: встановлення кор­донів розповсюдження хімічної хмари, розміру і площі зони уражен­ня, визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта та часу дії, ураження сильнодіючими отруйними речовинами.

Масштаби зараження сильнодіючими отруйними речовинами, в залежності від фізичних властивостей і агрегатного стану, мають бути розраховані по первинній та вторинній хмарах. Первинна хмара - це хмара сильнодіючих отруйних речовин, що утворена в результаті миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частини ємності, в якій зна­ходиться сильнодіюча отруйна речовина при її руйнуванні. Вторинна хмара - це хмара сильнодіючих отруйних речовин, що утворюється в результаті випаровування розлитої речовини з підстилаючої поверхні.

Залежно від кількості сильнодіючих отруйних речовин, їх фізич­них, токсичних властивостей, швидкості вітру, рельєфу місцевості,

температури повітря може утворюватись зона зараження на значній території.

Зоною хімічного зараження називається територія, що включає міс­це безпосереднього розливу (викиду) сильнодіючих отруйних речо­вин і територія, над якою розповсюдилися пари отруйних речовин в уражаючих концентраціях. Вона характеризується параметрами гли­бини, ширини, площі.

За результатами оцінки хімічної обстановки робляться висновки і намічаються необхідні заходи по організації оповіщення робітників, службовців, населення прилеглих районів, розробляються заходи в організації евакуації людей, надання медичної допомоги, проведення дегазації, санітарної обробки.

У випадку передавання сигналу чи мовної інформації «хімічна небезпека» про хімічну аварію населення і персонал об'єкту повинні:

· використовувати засоби індивідуального захисту і сховище в ре­жимі повної ізоляції;

· застосувати антидоти і засоби обробки шкіри;

· зачинити вікна і двері, взяти найнеобхідніше і виходити із зони можливого зараження в напрямі перпендикулярному вітру, викорис­товувати ватно-марлеві пов'язки. В разі неможливості виходу зали­шитись вдома або перебувати в іншому приміщенні, загерметизувавши його - після виходу із зони зараження зняти одяг і провести санітарну обробку гарячою водою з миючими засобами.

Дата добавления: 2014-01-04