Альбоми

Естамп.

Плакат.

Загальна характеристика образотворчих видань.

План

3. Художня репродукція.

5. Художня листівка.

7. Прикладна графіка.

1. Образотворчі документи виокремлюють за характером знакових засобів фіксації та передання інформації. За цією ознакою їх відносять до класу іконічних – документів, що містять переважно зображення творів живопису чи фотографії.

Образотворчий документ містить інформацію, виражену за допомогою зображення певного об'єкта (одного чи кількох), тобто відображає дійсність в наочних образах, що їх сприймає зір, і які, як правило, точно відтворюють реальність. Завдяки методам узагальнення, типізації, уяві художника, образотворчі документи здатні естетично розкривати події, переживання, стосунки людей, утілювати суспільні ідеї.

Зображувальний матеріал містить на кілька порядків більше інформації, ніж текст, що займає той самий простір на сторінці, і набагато ефективніше впливає на почуття людини. Швидкість сприйняття зображувальної інформації також на багато разів вища, ніж швидкість сприйняття тексту. Це пов’язано з особливостями візуального сприйняття інформації людиною. Зорові образи у формі графічних об’єктів сприймаються повністю і безпосередньо заносяться в довготривалу пам'ять, без проміжного перетворення в поняття, як це відбувається з текстом.

Створення типології образотворчих видань перебуває в стадії розробки. В українському стандарті ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» образотворче видання визначається як «видання живописних, графічних, скульптурних творів мистецтва, спеціальних чи художніх фотографій та інших графічних робіт, креслень, діаграм, схем тощо». Така дефініція розгорнута, перераховує об’єкти, що відображаються в образотворчих виданнях, а не розкриває сутності явища. Крім того, вона неточна, тому що в образотворчих виданнях публікуються, в основному, не самі твори мистецтва та інші оригінальні образотворчі документи, а їх відображення у творах друку.

У російському стандарті ГОСТ 7.60-2003 «Издания. Основные виды. Термины и определения» образотворче видання («изоиздание») визначають як «видання, більшу частину обсягу якого посідає зображення», з приміткою: «Під зображенням розуміється відтворення живописного, графічного, скульптурного твору, спеціальної чи художньої фотографії та графічних робіт». Така дефініція здається більш придатною, але вирішальним чинником для визначення типологічних характеристик образотворчих видань є не обсяг, що його займає у виданні зображення, а його домінуючу функція.

Основними ознаками, за якими класифікують образотворчі видання, є:

спосіб зображення об'єкта;

матеріальна конструкція;

особливості виготовлення друкарської форми;

цільове призначення.

За способом зображення об'єкта розрізняють фотовидання, альбоми, атласи креслень (науково-технічні, архітектурні) і видання художньо-образного характеру.

За матеріальною конструкцією розрізняють блочні, аркушеві, карткові образотворчі видання.

До блочних належать:

- альбоми з мистецтва, що містять репродукції творів живопису, графіки, скульптури, архітектури, прикладного і народного мистецтва чи оригінальні авторські форми (гравюри, офорти, літографії, монотипії тощо);

- фотоальбоми: документальні, історичні, портретно-біографічні, пам’ятні, з кіно- і театрального мистецтва та оригінальні видові, репортажні, публіцистичні;

- науково-технічні альбоми: медичні, природничо-наукові, робочих креслень тощо;

- видання неальбомного типу з образотворчого мистецтва, що містять значний обсяг інформації;

До аркушевих образотворчих видань належать плакати, афіші, репродукції, естампи. Карткову форму мають листівки, календарики, календарні стінки.

За особливостями виготовлення друкарської форми розрізняють естампи, форму для друку яку виготовляє сам художник (станкова друкарська форма), і репродуктивні образотворчі видання, форму для яких виготовляють поліграфічним методом.

До образотворчих видань належать всі види друкарської прикладної графіки (етикетки, торгові марки, табель-календарі, видавничі знаки тощо).

За цільовим призначенням образотворчі видання поділяють на нормативно-інструктивні, наукові, виробничо-практичні, навчальні, громадсько-політичні, науково-популярні, рекламні.

Нормативно-інструктивні образотворчі видання ознайомлюють з нормативно-правовими документами, що діють у різних сферах людської діяльності. До них відносять плакати і наочні посібники, що містять відомості про норми, стандарти, правила, які регламентують практичну діяльність.

Наукові образотворчі видання – це альбомні видання з мистецтва, комплексні видання оригінальної графіки, атласи для науково-дослідних цілей. Вони містять узагальнюючі матеріали, що характеризують рівень розвитку науки та мистецтва.

Виробничі (практичні) образотворчі видання – це плакати і наочні посібники, призначення яких – інформування про найраціональніші форми роботи в різних сферах суспільної діяльності, пропагування безпеки й охорони праці.

Навчальні образотворчі видання виконують освітню і виховну функції в різних системах і на різних рівнях навчання. Це плакати і наочні посібники для дошкільної, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти.

Громадсько-політичними образотворчими виданнями є плакати, наочні посібники, образотворчі листівки, художні репродукції громадсько-політичного характеру.

Науково-популярні образотворчі видання – це основна маса художніх репродукцій, естампів, образотворчих листівок та альбомів.

Рекламні образотворчі видання – це плакати, буклети, альбоми, афіші, призначення яких – привернути увагу споживача (покупця, глядача) до нових видів товарів, послуг, різних видовищних і культурно-масових заходів.

У бібліотеці образотворчі видання створюють фонд образотворчих видань, який є частиною бібліотечних фондів і представлений естампами, художніми репродукціями, образотворчими плакатами, листівками та альбомами творів образотворчого мистецтва, гравюрами, фотознімками тощо.

2. Плакат (латин. placatum – оголошення, афіша) – аркушеве образотворче видання, що містить малюнок, фотографію, монтаж або яке-небудь спеціальне зображення з невеликим текстом пояснення. Випускають у формі одного чи кількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, віддрукованих з одного чи обох боків аркуша, призначають для експонування.

Плакат є різновидом графіки, твором мистецтва, лаконічним, помітним (кольоровим) зображенням з коротким текстом, на великому аркуші паперу. Сучасний плакат є зазвичай поліграфічним чи комп’ютерним відтворенням створеного художником оригіналу. Особливий вид плаката – фотоплакат, створений фотографічним способом. Він містить фотомонтаж, побудований винятково на фотографічному матеріалі. Комбінований плакат використовує фотографію, малюнок, друковану видання і весь підручний ілюстративний матеріал.

За цільовим призначенням плакати поділяються на такі різновиди:

- громадсько - політичні (висвітлюють важливі події політичного, економічного, культурного життя країни);

- нормативно-інструктивні, до яких належать:

1) плакати, що містять роз’яснення стандартів, технічних умов, нормативів;

2) плакати з охорони праці і техніки безпеки:

- виробничо-практичні (популяризують прогресивні методи роботи в різних галузях промисловості, сільського господарства, охорони здоров’я, освіти, культури);

- науково-популярні (присвячені історії, філософії, економіці, призначені для лекційної роботи, на допомогу бібліотечним, музейним працівникам тощо);

- навчальні (виконують функції навчально-наочних посібників на всіх рівнях навчання);

- рекламні (плакати торговельні та рекламні плакати з мистецтва: оголошення про виставки присвячені майстрам живопису, архітектури, декоративно-прикладного і народного мистецтва, плакати з музики, естради, цирку, театрального і кіномистецтва). Різновидом рекламного образотворчого видання є афіша – рекламне чи довідкове аркушеве видання, що повідомляє про певний культурний захід і призначене для розклеювання.

За знаковою природою інформації плакати поділяють на образотворчі (складаються з напису і зображення) і текстові (містять лише художньо виконаний текст).

За технікою відтворення фотоплакати бувають:

- друковані – видані масовим тиражем за допомогою літографічних чи офсетних машин;

- трафаретно-шовкографські – тиражовані ручним способом за допомогою трафаретів із картону чи матриць на шовковій або нейлоновій сітці;

- мальовані від руки – в одному чи кількох примірниках;

- світлові – статичні чи динамічні, що поєднують світло з зображенням, або тільки шрифтові з використанням кольорового тону і аргону чи звичайних електричних ламп;

- об’ємні – складні за конструкцією побудови, поширені в торговельній рекламі.

За засобами виконання оригіналу художником (графічним чи живописним) плакати бувають площинними, об’ємно-просторовими чи комбінованими, одноколірними чи багатоколірними. Всі перераховані різновиди плакатів випускають різними форматами, найпоширенішим є формат 60 х 90 і похідні від нього.

Плакати випускають:

- як окремі видання;

- як випуск серійного видання із зазначенням приналежності до тієї чи іншої серії;

- як комплектне видання – добірка плакатів, поєднаних загальною темою і скріплених в одну видавничу обкладинку (манжетку) чи папку із загальними вихідними відомостями.

Серійні видання є характерними для виробничих образотворчих плакатів; комплектами випускають майже всі їх різновиди.

3. Художня репродукція – аркушеве видання, що відтворює твір образотворчого мистецтва (картину, малюнок тощо) чи художню фотографію. Цільове призначення художньої репродукції – популяризація кращих творів українського і зарубіжного мистецтва серед широких кіл споживачів, розвиток естетичного смаку.

Художня репродукція – це відтиск зображення, одержаний в результаті репродукування – процесу поліграфічного відтворення фотознімків, картин, малюнків фотомеханічними чи іншими способами.

Художню репродукцію друкують у формі аркушів, листівок чи їх комплектів кольоровим офсетом на коленкорі (паперовому палітурному матеріалі, просоченому крохмалем чи фарбником), вона досить точно передає особливості оригіналу.

Особливо цінними є факсимільні репродукції, що з максимальною точністю відтворюють специфіку твору, що репродукується.

Художня фотографія – це тиражований фотоетюд. Вона базується на документальній основі (знімок конкретного явища), підноситься до образної характеристики за рахунок вибору ракурсу, композиції, емоційно-смислового застосування особливостей фототехніки. Розрізняють художні фотографії архітектурних і скульптурних пам’ятників, краєвиди визначних місць, фотографії видатних діячів науки, культури, мистецтва, фотографії кольорів, рослин, тварин тощо.

4. Естамп (фр. estampe – відбиток, відтиск) – аркушеве образотворче видання, що є відтисненням твору образотворчого мистецтва з друкованої форми, виготовленої художником. Рівноцінні відтиски зображень друкують із гравюри (фр. dravure - вирізувати) – друкарського відтворення малюнка, вирізаного чи випаленого на металевій або дерев’яній дошці, камені тощо.

За читацьким призначенням естамп – це масове видання, розраховане на всі категорії читачів, хоча його випускають невеликим тиражем.

За технікою виконання розрізняють такі різновиди естампів: ксилографія (гравюра на дереві);

ліногравюра (гравюра на лінолеумі);

офорт (фр. eauforte – азотна кислота) – вид заглибленої гравюри на металі;

літографія – є способом плоского друку з каменя чи металевої пластини.

Естампи належать до творів друкованої графіки, вони є оригінальними творами образотворчого мистецтва, незалежно від кількості відбитків. Естампи виходять як окремими аркушами, так і в комплектах.

5. Листівка – це карткове образотворче видання встановленого формату, один бік якої є репродукцією, малюком або фотографією, а інший може бути використаний для письма чи тексту, що пояснює зображення. Листівки є картковими, окремими чи серійними, комплектними виданнями. Цей вид образотворчих видань, що виник як засіб пересилання повідомлень (листівка – відкритий лист), з часом перетворився на масовий засіб комунікації, естетичного виховання й образного пізнання навколишнього світу.

За цільовим призначенням розрізняють такі види листівок:

- громадсько-політичні листівки присвячені суспільно-політичній тематиці, містять портрети політичних діячів або художньо-образні твори;

- науково-популярні листівки поділяються на два різновиди:

1. листівки, що репродукують і пропагують твори мистецтва (репродукції живописних і графічних творів, ілюстрації до літературно-художніх творів, відтворення скульптур або архітектурних об’єктів);

2. відтворюють науково-пізнавальні зображення, які пояснюють суть суспільних і природних явищ.

- листівки для дозвілля – сувенірні, вітальні, видові, пам’ятні (що відображають види місцевості, історичні, архітектурні пам’ятники, скульптури, інтер’єри будівель тощо). Вітальні листівки, як правило, видають до пам’ятних дат, великим тиражами. Видові листівки містять види міст та визначних місць України і зарубіжних країн, архітектурні, скульптурні пам'ятки, меморіальні споруди й ансамблі, шедеври палацово-паркової архітектури, містять ілюстрації до літературно-художніх творів, підготовлені одним-двома художниками до найвідоміших творів художньої літератури.

Листівки - репродукції містять зображення творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.

6. Альбом (фр. album – переплетені аркуші) – блочне чи комплектне аркушеве образотворче видання, що має чи не має пояснювальний текст. Основу альбому складає поліграфічне відтворення картин, малюнків, креслень, фотознімків тощо з коротким текстом пояснення.

Тематика їх різна, зображення (художні репродукції, фотографії, малюнки, креслення тощо) поєднані загальною темою, ідеєю або авторською приналежністю, із загальним вступом або заключним текстом і підписами (чи коментарями) до зображень, науково-довідковим апаратом.

Основне призначення альбому – повідомляти споживачеві певний комплекс візуальної інформації, що коментується текстом, оскільки є зібранням образотворчих матеріалів, поєднаних внутрішнім зв’язком.

Класифікація альбомів є вельми суперечливою і вимагає подальшого удосконалення. На сьогодні альбоми класифікують так:

За змістом і характером зображень, що відтворюються в альбомах, їх поділяють на три види:

- художні альбоми, в яких розміщують репродукції творів мистецтва чи оригінальні (авторські) графічні роботи (гравюри, офорти, літографії, монотипії тощо). Це альбоми з образотворчого (професійного і народного) мистецтва (за видами мистецтв – живопису, графіки, архітектури, скульптури, декоративно-прикладного, монументального мистецтва – і змішані);

- фотоальбоми (видові, репортажно-публіцистичні, історико-революційні, портретно-біографічні, туристичні, з театрального і кіномистецтва тощо). В них розміщують репродукції фотозображень, спеціально виготовлених з натури для даного альбому чи дібраних з наявних матеріалів хронікально-документальні, архівні фотографії, кінокадри тощо);

- науково-технічні альбоми (наукові, виробничо-інструктивні, технічні, навчальні, науково-популярні альбоми й атласи, крім картографічних). У них розміщують креслення, наукові і технічні малюнки, фотографії, схеми, графіки, плани тощо.

За цільовим призначенням альбоми, як й інші види образотворчих видань, поділяються на наукові, виробничо-практичні, навчальні, громадсько-політичні, науково-популярні, рекламні, для дозвілля.

Наукові видання відтворюють зображення з різних сфер діяльності і галузей знань (анатомічні атласи, альбоми, мікрофотографії, фотозображення космічних об’єктів і т. п.), необхідні для дослідницької діяльності, можуть містити науково-довідковий апарат.

Виробничо-практичні альбоми відтворюють зображення, необхідні в практичній діяльності (складальні креслення, схеми ремонту, монтажу і демонтажу).

Навчальні альбоми містять зображення з різних галузей знань (історія, ботаніка, астрономія тощо) і мають сприяти вивченню тієї чи іншої навчальної дисципліни.

Громадсько-політичні – це, головним чином, публіцистичні образотворчі видання на політичні теми (репродукції політичних плакатів, карикатур і малюнків).

Науково-популярні альбоми призначені для популяризації та загальноосвітнього вивчення творів різних видів мистецтва та ознайомлення з документальними образотворчими матеріалами загальнопросвітницького і науково-популярного характеру.

Рекламні альбоми містять у привабливій формі показ виробів, товарів, послуг для створення попиту на них.

Альбоми для дозвілля включають креслення, викрійки, моделі одягу, зачісок тощо.

За структурою (складом) альбоми завжди є збірками. Це переважно, блочні видання, однак деякі альбоми можуть випускати роз’ємними чи у формі нескріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу.

Сторінки альбому можуть мати «книжкову» форму (розташовані вертикально) чи «альбомну» (розташовані горизонтально). Мінімальний обсяг альбомного видання – 8 сторінок. Альбоми, що складаються з нескріплених аркушів, об’єднують футляром, папкою чи обкладинкою.

7. Графіка (грец. graphike від grapho – пишу, креслю, малюю) – вид образотворчого мистецтва, основою якого є малюнок, виконаний штрихами, контурними лініями, тонами та плямами в контрасті із звичайною білою, кольоровою чи чорною поверхнею паперу, а також друковані художні зображення, основою яких є такий малюнок.

За призначенням графіку поділяють на станкову (естампи з тематичними експозиціями, пейзажами, портретами та іншими жанрами образотворчого мистецтва), прикладку або промислову (етикетки, поштові марки, екслібриси тощо), книжкову, газетно-журнальну, плакатну.

До образотворчих видань прикладного характеру належать художні календарі, графічно оформлені табель-календарі, календарні стінки, частково – відривні та перекладні календарі.

Календар – періодичне (чи неперіодичне) довідкове видання, що містить послідовний перелік днів, тижнів, місяців даного року та інші відомості різного характеру. До неперіодичних образотворчих календарів належать разові видання, що виокремлюють за матеріальною конструкцією:

- календарі блочної форми (так звані художні календарі) – це блочні образотворчі видання, що містять художні зображення і послідовний перелік днів, тижнів, місяців року у формі календарних сіток;

- календарі аркушевої форми – це табель-календарі – аркушеві образотворчі видання, що містять художні зображення і перелік днів року, розташованих у формі таблиці;

- календарі карткової форми – мініатюрні «календарики-візитки» - це карткові образотворчі видання, один бік яких містить художнє зображення, а інший – календарну сітку.

Розрізняють відривні (перекидні) календарі і календарні стінки.

Відривний (перекидний) календар – щорічник настінної чи настільної форми, в якому на кожен день (тиждень, місяць) відведені окремі відривні (перекидні) аркуші.

Календарні стінки призначені для прикріплення відривних календарів, складаються з аркушів, з’єднаних між собою за допомогою клапанів металевої окантовки корінця, які відгинаються. Це карткові образотворчі видання з художніми зображеннями. Вони, як правило, містять репродукції творів образотворчого, прикладного і народного мистецтва чи художніх фотографій. Виконуючи декоративно-прикладу функцію, вони одночасно популяризують художню культуру.

Питання для самоперевірки

1. Якими є особливості образотворчого видання?

2. Які є види образотворчих видань?

3. За якими ознаками класифікують образотворчі видання?

4. Які є різновиди плакатів за цільовим призначенням?

5. За якими вимогами здійснюють оформлення плакатів?

6. Що таке художня репродукція та які її особливості?

7. Які є різновиди естампів?

8. Що таке художня листівка?

9. За якими ознаками класифікують альбоми?

10. Що таке прикладна графіка та які є різновиди календарів?

Література

1. Кушнаренко Н. М. Документоведение: учеб. для студ. вузов культуры / Н. М. Кушнаренко. – 7-е изд., стер. – К.: Знання, 2006. – 459 с.

2. Типология изданий. – М., 1990. – 231 с.

3. Христенко В. Є. Техніки авторського друку: офорт, літографія, дереворит та лінорит, шовкотрафаретний друк: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Є. Христенко; Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв. – Х.: Колорит, 2004. – 84 с.

4. Шевченко В. Е. Розмірні характеристики видань: текст лекцій для студ. «Видавн. справа та редагування» з курсу «Художньо-техн. редагування» / В. Е. Шевченко; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Ін-т журналістики. – К., 2005. – 76 с.

5. Шевченко В. Е. Роль художника, художнього та технічного редакторів у друкованому виданні: текст лекції для студ. відділення «Видавн. справа та редагування» з курсу «Художньо-техн. редагування» / В. Е. Шевченко; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; Ін-т журналістики. – К., 2005. – 49 с.

Дата добавления: 2014-01-04