Педагогічне дослідження

Під педагогічним дослідженням розуміють процес і результат наукової діяльності, спрямовані на обержання нових знань про закономірності процесу навчання, вихов ання і р озвитку особистості, про структуру, теорію, методику і технологію організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, організаційні методи і прийоми. Цедагогічні дослідження спрямовуються, передусім, на вивчення предметної діяльності особистості, яка розвивається, як головного джерела її соціального формування й виховання. Діяльність, про яку йде мова, повинна бути, як сьогодні говорять, особистісно орієнтованою, тобто мати своєю кінцевою метою розвиток особистості людини (дошкільника, школяра, студента), залученої до цієї діяльності.

Педагогічні дослідження пояснюють і передбачають факти і явища навчально-виховного процесу або окремих його сторін. Розкриття внутрішніх суперечностей педагогічних явищ, які вивчаються, дослідження шляхів чи засобів їх подолання, - одне з головних завдань будь-якого педагогічного дослідження, тому що тільке таке вивчення створює умови для наукового управління складними процесами навчання, виховання й розвитку особистості. Досліднику необхідно завжди шукати причини змін, розвитку того чи іншого педагогічного явища чи процесу, а це можливе лише на шляху розкриття внутрішніх діалектичних суперечностей як рушійної сили цих змін.

Науково-педагогічне дослідження, як і будь-яке інше дослідження, має грунтуватися на точно встановлених фактах, які допускають їхню емпіричну перевірку. Воно має спиратися на вже відомі філософські, соціологічні, психологічні чи педагогічні теорії, характеризуватися цілеспрямованістю, систематичністю, взаємозв’язком усіх елементів, процедур і методів. Всяке педагогічне дослідження повинно відображати предмет дослідження в його власній внутрішній логіці. В протилежному випадку неможливе справді наукове пізнання педагогічних явищ, закономірностей їх розвитку і функціонування. Тому в кожному дослідженні обов’язковим є застосування такого методу чи такої системи методів дослідження, які б повністю відповідали внутрішній логіці явища чи процесу, що вивчається. Метод дослідження невіддільний від його змісту.

Дослідницька робота починається з вибору об’єктивної галузі дослідження, тоюто тієї сфери діяльності (в даному випадку - педагогічної), в якій нагромадилися важливі проблеми, на розв’язання яких спрямована діяльність дослідника. В освітній системі в ролі таких сфер виступають дошкільне виховання, навчальний процес у середній і вищій школі, громадянське і моральне виховання, гуманізація і інформатизація освіти, процес неперервної освіти, профільне навчання тощо. Вибір об’єктивної галузі визначається такими об’єктив ними чинниками, як її значущість, наявність нерозв’язаних проблем, новизна і перспективність; і суб’єктивними чинниками: освітою, життєвим досвідом, нахилами, інтересами дослідника, його зв ’язком з тим чи іншим напрямом практичної діяльності, науковим колективом, науковим керівником.

Вибір об’єктивної галузі вимагає вивчення об’єктивної потреби в оновленні елементів освітньої системи, врахування реальних умов і можливостей. В умовахоновлення всієї освітньо-виховної системи актуальних сфер дослідження дуже багато. Це, передусім, вивчення і перевірка нового змісту виховання, це опрацювання нових ефективних технологій і методик навчання і виховання, формування відносин, перехід до нових типів освітньо- виховних установ, питання зв’язку школи і соціальної сфери, перехід до більш ефективних технологій освіти, зокрема до тих, що зберігають здоров’я дітей.

За своїм характером і змістом дослідження в галузі педагогіки поділяються на фундаментальні, прикладні і розробки.

Фундаментальні дослідження покликані розв’язувати завдання стратегічного характеру. їхні основні характерні ознаки:

7. теоретична актуальність, яка виражається у виявленні закономірностей, принципів або фактів, які мають принципово важливе значення;

8. концептуальність;

9. історизм:.

10. критичний аналіз науково-неспроможних положень;

11. використання методик, які адекватні природі об’єктів дійсності, що пізнаються;

12. новизна і наукова достовірність одержаних результатів.

Але головним критерієм фундаментального дослідження в галузі педагогіки вважається розв’язання перспективних завдань: підготувати розвиток педагогічної науки протягом найближчих 10-15 і більше років, а також зробити теоретичні висновки, які внесуить серйозні зиіни в логіку розвитку самої педагогічної науки.

Основними ознаками прикладних досліджень є:

13. наближеність їх до актуальних запитів практики;

14. порівняна обмеженість вибірки дослідження;

15. оперативність у проведенні і впровадженні результатів тощо.

Дата добавления: 2014-01-04