КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Обов’язок
Тема 7. Категорії етики (продовження). Симптоми підвищеного рівня порушення у плавців перед стартом (За даними В. Н. Платонова, СМ. Вайцеховской)
З цією метою використовуються різні засоби, методи і прийоми вплив дії на психіку спортсмена, відповідна організація навчально-тренувального процесу. Для зниження рівня емоційного збудження застосовуються: а) словесні впливу тренера, що сприяють заспокоєнню спорт б) самовпливу (аутовоздействія) спортсмена - само переконання, в) перемикання уваги, думок на об'єкти, що викликають у спорт г) фіксація думок і зорових відчуттів на картинах природи, д) заспокійлива аутогенне тренування; е) заспокійливий масаж; ж) заспокійлива розминка (з переважанням вправ, виконуваних плавно, не поспішаючи і т.п.); з) спеціальні зорові вправи, спрямовані на зниження психічного напруги (довільна регуляція дихання шляхом зміни інтервалів вдиху і видиху, затримки дихання).
Лекцію підготував Ст. викладач Шегімага В.Ф.
Обов’язок – це переведення певної поведінки із зовнішньої необхідності у добровільне зобов’язання, яке стає внутрішнім регулятором особистої поведінки. Поняття обов’язку ввів у античну філософію Сократ. Ідея обов’язку як центральне поняття моральності, має свою специфіку на Сході. Особливість східного розуміння обов’язку пов’язана з його максимальною конкретизацією. Західне розуміння обов’язку, навпаки, максимально абстрактно носить філософський характер. Західна етика проголошує лише саму ідею обов’язку, котру сама людина повинна наповнити конкретним змістом. Лише сам індивід, виходячи із конкретної життєвої ситуації, може і повинен вирішити, в чому конкретно полягає його обов’язок. Західне розуміння обов’язку ґрунтується на ідеї інтелектуальної і моральної свободи особистості, східне – на несамостійності та залежності. У праці «основи метафізики моральності» І. Кант конкретизує поняття обов’язку, виділяючи такі його види: Ø Обов’язок людини відносно вищих істот (якщо вони є). Ø Обов’язок людини перед людиною. Ø Обов’язок людини перед нижчими істотами (наприклад, тваринами). Більш детально він зупиняється на другому виді обов’язку (власне моральному), розділяючи його на дві частини – обов’язок людини перед собою і обов’язок людини перед іншими людьми. Обов’язок людини перед самою собою розпадається на дві частини – турбота про збереження свого фізичного тіла (турбота про власне здоров’я) і турбота про себе як про духовну істоту (зобов’язання удосконалюватися в культурному і моральному сенсі). Обов’язок людини перед іншими полягає у зобов’язанні поваги, доброзичливості і любові. Сприяти щастю ближнього – моральний обов’язок людини, більш благородний і достойний, ніж прагнення до власного щастя. Між обов’язком (моральним) та іншими соціальними зобов’язаннями людини нерідко виникають досить гострі колізії. Наприклад, у військових під час бойових дій, коли присяга зобов’язує вбивати ворогів і порушувати заповідь «не вбий», чи у священика, який змушений тримати у таємниці сповідь злочинця. Отже, категорія обов’язку відображає розумне самовизначення суб’єкта, що власним буттям утверджує цінності людського роду та цінність власної особи.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 341; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |