Екологічна модернізація (оздоровлення) виробництва

Системно-екологічний підхід до модернізації виробництва полягає в системній екологізації всіх складових частин виробництва, тобто системи управління, технологічних процесів, господарської та інвестиційної діяль-ності підприємства. Це означає:

· екологізацію функцій системи загального управління підприємством із запровадженням міжнародних стандартів системи екологічного менеджменту, екологічного аудиту, а також досвіду екологічного інжинірингу, маркетингу, лізингу, страхування;

· оновлення виробничих процесів (технологічних систем) для поліпшення екологічних характеристик виробництва з економічним ефектом;

· модернізацію очисних споруд з економічним ефектом;

· екологічне оздоровлення проммайданчика і прилеглої території;

· підвищення екологічної свідомості та кваліфікації персоналу.

Необхідність у модернізації виробництва виникає у зв’язку зі зношуван-ням або старінням виробничого обладнання.

Класичними видами зношу-вання є фізичне, функціональне, технологічне (моральне) і вартісне.

Фізичне зношуванн я — це зношення обладнання в процесі експлуатації, що призводить до зниження його можливостей виконувати початкові функції.

Функціональне зношування — це зміни в попиті на продукцію, які вже не можуть задовольнятися послугами, що очікуються від обладнання, і роб-лять його менш цінним для власника, навіть якщо це обладнання ще в змозі виконувати початкові функції.

Технологічне (моральне) зношування — це коли з появою новітнього кра-щого технологічного обладнання використання старого, немодернізованого обладнання стає неекономічним. 3ауважимо, що останнім часом «стрибки» в технології стали настільки динамічним і звичайним явищем, що мораль-не зношування — це одна з головних проблем оновлення виробництва.

Вартісне зношування — це коли зміни в купівельній спроможності грошей спричинюють зношування або втрати початкової вартості обладнання.

У кожному з чотирьох наведених класичних чинників життєдієвості або життєздатності виробничої системи більшою або меншою мірою присутні екологічні складові елементи. Так, якщо йдеться про фізичне зношування, то його наслідком може бути збільшення маси відходів. Функціональне зно-шування звужує можливості задоволення попиту на екологічно чисту про-дукцію. Технологічне, або моральне, зношування пов’язане з порушенням екологічних стандартів, норм.

3 позицій екологізації виробництва до нових видів зношування слід віднести ще екологічне та управлінське.

Екологічне зношування — це перш за все погіршення екологічних харак-теристик виробництва, «старіння» життєвого циклу продукції, що призво-дить до посилення негативного впливу виробництва на навколишнє при-родне середовище. Це погіршення екологічного стану промислової ділянки внаслідок виробничої діяльності. Іноді промділянка перетворюється на са-мостійне джерело забруднення навколишнього природного середовища, особливо підземних вод у випадках фізичного зношування резервуарів для зберігання різних рідин або прямого захоронення відходів виробництва.

Управлінське зношування — це коли система управління втрачає свою гнучкість і адаптивні властивості, тобто властивості пристосування до змін параметрів навколишнього середовища. Це стосується й втрати можливос-тей виконання екологічних функцій або спроможності виконувати їх через різні чинники (структурні, освітні).

Отже, виходячи з принципів системно-екологічного підходу, можна сказати, що необхідність у модернізації виникає в разі зношування вироб-ничої системи, а не виробничого обладнання або машин за класичним виз-наченням. Важливо мати попереджувальну або стратегічну програму модер-нізації виробничої системи, яка дасть змогу здійснювати попереджувальні некапіталомісткі заходи. В іншому випадку модернізація може не дати ефекту підтримки життєздатності й конкурентоспроможності виробничої системи.

Під час екологічної модернізації слід застосовувати такі інструменти екологічного менеджменту, як:

1. екологічний аудит,

2. інжиніринг (реінжиніринг),

3. маркетинг

4. екологічне навчання.

Процес екологічної модернізації починається з постановки завдання і формулювання проблем. Це можна зробити професійно завдяки комплекс-ному екологічному аудиту, тобто аудиту місцевості або промділянкн, на якій розташоване підприємство, прилеглої місцевості, аудиту системи еко-логічного управління та аудиту виходів. На початковій стадії це може бути комплексна екологічна експрес-оцінка. Висновки й рекомендації екоаудитів використовуватимуться для побудови вихідної екологічної моделі стану виробничої системи підприємства, яка ґрунтується на наявному стані екологічної політики підприємства, чинних екологічних вимогах і стані екологічної безпеки виробництва.

Подальший процес переходу від вихідної до кінцевої, модернізованої, екологічної моделі пов’язаний із проведенням екологічного інжинірингу та екологічного маркетингу з модернізації діючих технологічних систем і очис-них технологій, обладнання. 3алежно від фінансових можливостей моделі можуть бути некапіталомісткої або капіталомісткої модернізації з частковим або повним інтегрованим ефектом.

Моделювання процесу екологізації (екологічної модернізації) вироб-ництва потребує виконання великого обсягу аналітичної та інжинірингової роботи. Це забезпечує попереджувальне прийняття рішень — реакцію на зміни в навколишньому природному й ринковому середовищах.

Програма екологічної модернізації виробництва складається з двох час-тин, поділ на які зумовлений комплексом необхідних заходів на рівні корпо-рації і на рівні підприємства. В умовах реформування економіки, коли прак-тично треба створювати корпоративні системи екологічного управління і сис-теми екологічного управління підприємств, програми екологічної модернізації виробництва можуть бути складовою частиною комплексних програм впровадження систем корпоративного екологічного управління

Дата добавления: 2014-01-04