Відбудова промисловості

Із 679 млрд. крб. матеріальних збитків, заподіяних СРСР, 285 млрд. (42%) припадало на Україну. Значною мірою був виведений з ладу житловий фонд (знищений, спалений), внаслідок чого близько 10 млн. осіб залишилися без житла. Україна втратила 40% свого економічного потенціалу. Було виведено з ладу 16150 промислових підприємств. Завдання відновлення промисловості ускладнювалися тим, що при відступі окупанти цілеспрямовано підривали підприємства, щоб їх неможливо було швидко відбудувати.

Гострою проблемою перших повоєнних років була нестача кадрів. За роки війни населення УРСР скоротилося на третину (до 27,4 млн.). Великі труднощі виникли і внаслідок того, що відбудову довелося проводити, спираючись переважно на внутрішні ресурси СРСР. Допомога Україні з боку інших країн світу у відновленні господарства виявилася мінімальною. Щоправда, міжнародна організація – Адміністрація допомоги і відбудови при Об’єднаних Націях (ЮНРРА), заснована ще у 1943 р., на прохання уряду Радянського Союзу виділила Україні 250 млн. дол. До квітня 1948 р. за цією програмою в Україну надійшло устаткування, техніки, продуктів, товарів широкого вжитку на 189,3 млн. дол. На жаль, у наступні роки внаслідок гострого ідеологічного протистояння СРСР та США надання допомоги Україні з боку інших країн було припинено.

Перші кроки у відбудові “народного господарства” України були зроблені ще в роки війни. На основі союзного закону Верховна Рада УРСР у серпні 1946 р. прийняла Закон про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства Української РСР на 1946-1950 рр. Основні зусилля та капіталовкладення спрямовувалися на відновлення та розвиток важкої промисловості, енергетики та транспорту. Передбачалося відбудувати насамперед металургійні заводи Донбасу і Придніпров’я, Дніпровську ГЕС, відновити та розвинути далі вугільну промисловість Донбасу. Великі плани промислового будівництва було намічено в Західній Україні, зокрема передбачалося за 5 років перетворити Львів на великий індустріальний центр республіки.

Вирішальним у виконанні програми відбудовних робіт був 1948 р. Саме тоді був доведений до довоєнної потужності Харківський тракторний завод, стали до ладу гіганти чорної металургії – заводи “Запоріжсталь”, “Азовсталь”, Макіївський металургійний. У цілому в Україні за 1946-1950 рр. чисельність робітників, інженерів, техніків збільшилася на 2,6 млн. осіб. У 1950 р. тут налічувалося 6,9 млн. робітників і службовців, що на 133 тис. більше, ніж у довоєнний час (1940 р.). Основні зусилля уряду спрямовувалися на розвиток важкої промисловості. Усі ці будови важким тягарем лягали на бюджет, скорочувати можливості держави у поліпшенні добробуту людей.

Із приходом до влади Микити Хрущова (“колективне керівництво” – 1953-1957; лідерське – 1957-1964) політика щодо промисловості була переглянута у бік села. Він запровадив Ради народного господарства по республіках і децентралізував управління промисловістю. Із 1958 р. було взято курс на прискорену хімізацію країни.

Дата добавления: 2014-01-04