Діагностика соціально-психологічної сфери особистості дорослого

Особливий інтерес у дослідників викликає сфера міжособистісних стосунків дорослої людини, для якої можна застосовувати такі діагностичні методики:

- соціометричний тест, призначений для діагностування емоційних зв'язків у групі;

- методика діагностування міжособистісних стосунків (Т. Лірі), що дає змогу вивчити стиль і структуру міжособистісних стосунків, уявлення досліджуваного про себе, своє ідеальне Я, ставлення до себе;

- методика вивчення стосунків "учень - викладач" (Ханін - Стамбулов);

- методика вивчення психологічної атмосфери в групі (Ф. Фідлер), яка призначена для дослідження особливостей психологічної (емоційної) атмосфери в трудовому колективі;

- тест "Психологічне кліматичне коло", який діагностує психологічний клімат, що вимірюється за допомогою ділової та емоційної складових;

- методика "Стиль управління колективом" допомагає діагностувати стиль, який реалізує керівник в управлінні трудовим колективом (ліберальний, демократичний або авторитарний);

- тест К. Томаса, призначений для визначення стратегій поведінки досліджуваного в конфліктних ситуаціях;

- методика "Конструктивна сварка" (С. Кратохвіл), спрямована на визначення міри конструктивності конфлікту і його результатів (застосовується в сімейній психології);

- методика "Вивчення згуртованості колективу" (показники ціннісно-орієнтаційної єдності) Р. Нємова, що допомагає виявити рівень згуртованості і ціннісно-орієнтаційну єдність колективу через визначення частоти поширення позитивних і негативних характеристик значущого для групи явища;

- методика " Аналіз сімейних взаємин" (АСВ) Е.Ейдеміллера, В. Юстицького, яка призначена для з'ясування особливостей відносин батьків з дитиною, задоволення її потреб, рівня й адекватності вимог до неї;

- тест-опитувальник задоволеності шлюбом (В. Столін, Т. Романова, Т. Бутенко), що призначений для визначення рівня задоволеності-незадоволеності подружжя шлюбом;

- методика "Конфліктність у різних сферах життєдіяльності сім'ї", в якій використано найпоширеніші конфлікти у 8 сферах сімейного життя: відносини з родичами і друзями; виховання дітей; прагнення до автономії; порушення рольових очікувань; неузгодження норм поведінки; домінування одного з подружжя; ревнощів; розбіжності у ставленні до грошей;

- методика "Розподіл ролей в сім'ї", яка призначена для визначення усталеної в молодій сім'ї практики розподілу ролей;

- методика "Діагностика батьківського ставлення" А. Варга і В. Століна, яка допомагає виявити особливості ставлення батьків до дитини, що описуються в ракурсі таких шкал: прийняття - неприйняття дитини; кооперація; симбіоз; авторитарна гіперсоціалізація; "маленький невдаха ";

- малюнковий тест "Малюнок сім'ї" (Т. Хоментаускас), що дає змогу виявити особливості внутрісімейного спілкування.

Оскільки дорослі люди обирають чи обрали певну професію, актуальними для них є методики, призначені для з'ясування адекватності обраної професії їх потребам, інтересам, цінностям, професійному самовизначенню. Для цього можна скористатися: методикою "Мотиви вибору професії", призначеною для визначення провідних мотивів (внутрішньо індивідуальних або соціально значущих) при виборі професії; тестом Д. Голланда, що діагностує тип особистості залежно від здібностей, бажань, захоплень, інтересів; диференційно-діагностичним опитувальником Є. Клімова "Я надам перевагу", спрямованим на визначення типу професійної сфери діяльності оптанта; опитувальником для дослідження пізнавальної сфери особистості в контексті професійної орієнтації за методикою Л. Йовайші "Визначення схильностей".

Як підсумок зазначу, що дорослі люди неохоче вдаються до психодіагностування через брак часу і різноманітні комплекси. Тому тести, призначені для дорослих людей, повинні мати практичне значення, не забирати багато часу, а запитання - бути коректними. Як правило, дорослі надають перевагу індивідуальному тестуванню і самотестуванню.

ВИСНОВКИ

Психологічні проблеми, характерні для більшості дорослих людей, помітно відрізняються від аналогічних проблем властивих дитинству і юності. Дошкільні, молодші шкільні роки, підлітковий вік і рання юність – це чотири періоди життя, що відрізняються психологічною відсутністю для дітей і молодих людей минулого, яке необхідно оцінювати, плануючи сьогодення і майбутнє.

Психологія дорослих людей – інша. У них минуле, майбутнє і сьогодення одне без одного вже практично не існують, чим старшою є людина, тим тісніше вони переплітаються між собою. Своє майбутнє доросла людина будує, орієнтуючись на минулий досвід і, роблячи з нього розумні висновки, приймає рішення про те, як жити далі. Сьогодення вона теж порівнює з минулим і, у свою чергу, використовує для того, щоб краще підготуватись до майбутнього.

Дорослих людей хвилюють у самопізнанні інші проблеми, ніж дітей, підлітків і юнаків. Якщо діти і підлітки в основному цікавляться своїми фізичними, вольовими рисами, а юнаки ще й моральними, до дорослих у самопізнанні в основному цікавлять ділові характеристики, і в першу чергу ті, що пов’язані зі здібностями, виявляються в особистому і діловому спілкуванні з людьми і викликають з їх боку визначені реакції. Надійність і валідність психологічного діагностування особистості зрілого віку забезпечують розроблення та практичне застосування психодіагностограм, суттєвим елементом яких є визначення конкретних психодіагностичних методик, з'ясування проміжних висновків, формулювання на їх основі психологічного діагнозу. У психологічній діагностиці психодіагностограми будують з урахуванням вікових особливостей людини, характерних для різних періодів її життя проблем, їх впливу на навчальну й трудову діяльність.

Методи психодіагностування дорослих мають бути особистісно і психологічно орієнтованими, оскільки інтелектуальний розвиток з початком дорослості завершується, а особистісний триває. Тому застосування загальних тестів, призначених для діагностування пізнавальних процесів, дає змогу з'ясувати, чи зберігаються з віком і якою мірою притаманні в дитинстві характеристики розумового розвитку.

Можна зробити деякі висновки для вибору предмету і методів психодіагностики людей дорослих. По-перше, ці методи повинні бути особистісно і психологічно орієнтованими, тому що інтелектуальний розвиток до початку дорослості уже практично довершений, а особистісний і міжособистісний ще триває. Тому застосування загальних тестів, спрямованих на психодіагностику пізнавальних процесів, повинно давати корисну інформацію про те, чи зберігаються з віком і, якщо так, то якою мірою ті природні риси розуму, що у людини були в дитинстві.

Спеціальні здібності в зрілому віці цікаві для психодіагностики насамперед з погляду їх відповідності вимогам тієї чи іншої професії, і така психодіагностика проводиться, переважно, під час профвідбору.

По-друге, дорослі люди з набагато більшою готовністю беруть участь у психодіагностиці, ніж діти. Це обумовлено зайнятістю дорослих і наявністю у них більшої кількості різноманітних комплексів, ніж у дітей. Тому тести, призначені для дорослих людей, повинні бути життєво значимими для них і не забирати занадто багато часу. Крім того, ці тести не повинні стосуватись тих сторін душі людини, яку вона хотіла б приховати від сторонніх. Дитину можна змусити взяти участь у дослідженні, але з дорослою людиною це ні за правом, ні за моральним розумінням не можна.

По-третє, діти з великою готовністю, щирим бажанням беруть участь у групових обстеженнях, відчуваючи разом з тим значні психологічні труднощі при індивідуальному тестуванні і само тестуванні. Дорослі, навпаки, найчастіше надають перевагу індивідуальному тестуванню, само тестуванню. Тому тести для дорослих повинні вибиратись і складатись таким чином, щоб досліджуваний міг без особливих зусиль відповідати на наявні в них питання самостійно.

Запитання. Завдання

1. Чому необхідно враховувати вікові особливості людини у процесі діагностичної роботи психолога?

2. Охарактеризуйте фактори ризику що впливають на психічний розвиток дошкільника, підлітка, дитини молодшого шкільного віку.

3. Які фактори є сприятливими для розвитку дошкільників, дітей молодшого шкільного віку, підлітків, юнаків?

4. Проаналізуйте цілі психодіагностичного дослідження дітей, підлітків та юнаків.

5. Якими факторами визначається обґрунтований вибір методів, що забезпечать ефективність психодіагностичного дослідження?

6. Проаналізуйте особливості психодіагностики дітей-дошкільників.

7. Обґрунтуйте необхідність психодіагностики готовності дітей до школи.

8. Зробіть порівняльну характеристику різних підходів до розуміння сутності і змісту психодіагностики готовності до школи.

9. Проаналізуйте особливості психодіагностики дітей молодшого шкільного віку.

10. Поясніть, у чому полягають обмеження при застосуванні особистісних тестів для дорослих людей у психодіагностиці дітей.

11. Охарактеризуйте особливості психодіагностики підлітків та юнаків.

12. Укажіть особливості психодіагностики дорослих людей.

Дата добавления: 2014-01-04