Класифікація витрат робочого часу

Для виявлення резервів раціональнішого використання фонду робочого часу працівників проводиться класифікація видів витрат робочого часу за таким: змінний робочий час; нормований та ненормований робочий час.

На рис. 1 зображено класифікацію елементів затрат змінного робочого часу. Розглядаючи даний рисунок необхідно зазначити, що змінний робочий час складається з часу роботи та часу перерв.

Рис. 2. Загальна класифікація елементів затрат змінного робочого часу

Час роботи (Т_р) – це загальна тривалість змінного часу, протягом якого працівник виконує трудові функції. Час роботи складається з часу підготовчо-завершальної роботи, з часу оперативної роботи, часу обслуговування робочого місця.

Розглянемо складові часу роботи більш детально:

· час підготовчо-завершальної роботи (Т_пз), що витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, пов’язані з його завершенням (одержання завдання, інструктаж, здавання готової продукції тощо);

· час оперативної роботи (Т_оп) витрачається на безпосереднє виконання трудового завдання (включає в себе основний час (Т_о) – час безпосереднього перетворення предмета праці, а також допоміжний час (Т_д) – час управління обладнанням, вимірювання показників, переходів тощо);

· час обслуговування робочого місця (Т_об) (складається з часу організаційного обслуговування (Т_орг), що витрачається на догляд робочого місця, який пов’язаний з виконанням змінного завдання; а також складається з часу технічного обслуговування (Т_тех), що витрачається на догляд робочого місця, пов’язаний з виконанням даної конкретної роботи).

Час перерв (Т_п) – це загальна тривалість змінного часу, протягом якого працівник не виконує трудові функції з різних причин, та який включає наступне:

· час регламентованих перерв (Т_пр) заздалегідь передбачений, об’єктивно необхідний (до нього належать: час перерв, зумовлених особливостями техніки, технології та організації виробництва (Т_пт); час перерв, обумовлених трудовим законодавством (Т_зак); час на відпочинок та особисті потреби правників (Т_воп);

· час нерегламентованих перерв (Т_нп) складається з непередбачуваних, небажаних зупинок в роботі, якими є: час перерв, зумовлених недоліками у технології та організації виробництва (Т_пнт), наприклад, перебоями постачання, несправністю устаткування; час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни (Т_птд) – запізненнями, прогулами тощо; час відпусток з дозволу адміністрації (Т_пв).

Робочий час може бути нормованим та ненормованим (рис. 3). Нормований робочий час включає всі затрати часу, що є об’єктивно необхідними для виконання конкретного завдання, а тому підлягають нормуванню і включає в себе: час продуктивної роботи (Т_рп); час регламентованих перерв (Т_пр). Ненормований робочий час не є об’єктивно необхідним, тому не включається до складу норми і включає в себе: час непродуктивної роботи (Т_рн); час нерегламентованих перерв (Т_пн).

Рис. 3. Структура нормованого і ненормованого робочого часу

Для обліку тривалості робочого дня застосовуються показники його фактичної і нормальної тривалості. Фактична тривалість робочого дня характеризується часом роботи одного працюючого за день (зміну), включаючи понаднормові години і включаючи години простоїв. Вона розраховується діленням відпрацьованих за певний період людино-годин на відпрацьовані людино-дні. Нормальна тривалість робочого дня визначається кількістю годин роботи, встановленою законом для даної групи працівників. Коефіцієнт використання робочого часу розраховується діленням фактичної тривалості робочого дня на нормальну. Чим він ближчий до 1, тим вищий рівень організації і дисципліни праці на даному підприємстві. Коефіцієнт використання робочого часу показує рівень організації праці на підприємстві.

Дата добавления: 2014-01-04