Професійні якості педагога

Вчитель завжди виступає в трьох іпостасях - як предметник, вихова­тель і як людина. Всі ці аспекти взаємопов'язані між собою і становлять одну неподільну цілісність. Вони ж визначають його професійно-педаго­гічну спрямованість.

Педагог, без сумніву, повинен мати глибокі знання з того предмету, який він викладає в школі. Звісно, вчитель не може знати всього, цикл наук практично неосяжний, але бажано, щоб він постійно займався самоосвітою. Коли ж учитель після вузу не поповнюватиме своїх знань, він неминуче втратить фахову майстерність і авторитет в очах своїх учнів. Давно минули ті часи, коли вчитель був для учня чи не єдиним джерелом інформації, незаперечним авторитетом. Сьогодні арсенал джерел ін­формації значно збільшився. Вчителю необхідно не тільки глибоко володіти знаннями, але й уміти їх передати своїм учням. Іншою важливою професійною якістю особистості вчителя є його методична вправність, під якою треба розуміти постійний творчий пошук, безперервне удо­сконалення своїх знань і майстерності. Діяльність учителя відбувається в умовах, які постійно змінюються, тому йому постійно доводиться шу­кати нові, більш ефективні форми й методи навчання та виховання, систематично працювати над удосконаленням педагогічної майстерно­сті. Вдумливий, творчо працюючий вчитель повинен здійснювати самоаналіз своїх уроків і позакласних заходів за навчальний рік, що дає змогу виявити як недоліки своєї роботи, так і внутрішні резерви.

Значна частина педагогів дивиться на організацію навчально-виховно­го процесу як на керівництво діяльністю учнів, що ґрунтується на певних методичних і педагогічних постулатах. Сьогодення вимагає від учителя по­дивитися на себе, на свою методику і на учнів не зверху, зі своєї точки зо­ру, а з учнівської парти, очима своїх вихованців.

Якщо вчитель і не є класним керівником, він не залишається осторонь виховної діяльності, бо на уроці та перерві, на екскурсії та під час відвіду­вання учнів удома — скрізь і завжди своєю поведінкою він виховуватиме. Якщо навчальний процес — рівняння з одним невідомим, то виховання — це завжди рівняння з багатьма невідомими. Особливо складно здійснювати виховний процес у даний час, коли змінилися погляди на цілі та парадиг­му виховання, коли воно зорієнтоване на успадкування молодим поколін­ням набутків українського народу, формування національної самосвідомо­сті, духовності, моральної, художньо-естетичної, інформаційної, правової, трудової, екологічної культури.

На жаль, виховна робота в школі й понині являє собою набір стан­дартних заходів з морально-естетичної освіти, набір так званих громадських доручень, заохочень і покарань. Виховання здійснюється як моносуб’єктний процес, в ході якого вихованець стає лише об'єктом дисциплінарних впливів. Результати виховання оцінюються в цілому, без урахування інди­відуальних особливостей учнів.

У сучасній оновлюваній національній школі педагог має забезпечити таке виховання учнів, в умовах якого здійснюється соціалізація, макси­мальне розкриття особистості як індивідуальності: з її певними здібностя­ми, нахилами, інтелектом, емоційно-вольовою сферою.

Важливою вимогою до вчителя є наявність інтересу до педагогічної ді­яльності та любові до дітей.

Вимоги, які ставляться до особи вчителя, включають складний комплекс природних і набутих рис та якостей. До природних якостей відносяться голосові дані, міміка, зовнішня привабливість, деякі особливості нервової системи — врівноваженість, лагідність. Але незважаючи на велике значен­ня природних даних, визначальну роль відіграють набуті, сформовані яко­сті. Сюди можна віднести, як підкреслював А. С. Макаренко, організацію характеру педагога, виховання його поведінки, а потім і організацію його спеціальних знань і навичок, без яких не можна бути хорошим вихователем

Важливою рисою вчителя є педагогічний такт, основою якого є загаль­на вихованість учителя. Педагогічний такт — це своєрідна реалізація педагогічної етики у ставленні до учнів, така моральна поведінка вчителя, яка включає в себе високу гуманність, чуйність до людини, витримку, вміння встановлювати доброзичливі стосунки у будь-яких ситуаціях. Учитель, який володіє педагогічним тактом, вміло регулює свої відносини з учнями, батьками, колегами по роботі. В педагогічному такті проявляється, перш за все, глибока повага до людини. Учитель має справу з особистістю шко­ляра, що формується, і тому всі його відносини з дітьми повинні будува­тися на принципі: як можна більше вимогливості до людини і як можна більше поваги до неї.

Дата добавления: 2014-01-04