Протипожежні заходи

Рух автомобілів на території станції повинен бути передбачений в одному напрямку, за винятком АЗС потужністю не більш 750 заправлень автомобілів у добу. Для АЗС-500 і більш до резервуарів для нафтопродуктів передбачаються спеціальні під'їзди і площадки для стоянки автоцистерн при зливі з них нафтопродуктів.

Роздавальні колонки і пристрої для зливу нафтопродуктів з автоцистерн у резервуари повинні бути такої конструкції, щоб виключався розлив нафтопродуктів як по території самої АЗС, так і на прилягаючу територію, що має більш низькі оцінки.

Вихід з операторської повинен бути в сторону протилежну роздавальним колонкам.

При розміщенні АЗС у населених пунктах або в безпосередній близькості від них необхідно дотримуватись наступних вимог.

Розміри земельних ділянок для АЗС -1000 складають 0,4 га,. для АЗС-750—0,35 га, для АЗС-500—0,3 га і для АЗС-250—0,2 га.

Зовнішнє гасіння пожежі для АЗС проводять від гідрантів мережі протипожежного водопроводу. Якщо мережа протипожежного водопроводу далі, ніж 250 м, то гасіння пожежі можна передбачати з протипожежного резервуара. Для АЗС будь-якої потужності обсяг цього резервуара дорівнює 100 м³. Напір, необхідний для гасіння пожежі водою, або напір перед пеногенератором при гасінні піною, може бути забезпечений насосами пожежних автомобілів, що прибули по виклику. Запас піноутворювача, пожежні мотопомпи, генератори піни і пожежні рукави на АЗС не передбачаються. АЗС повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння.

Особливу увагу необхідно звертати на дотримання строгого протипожежного режиму на АЗС. Зливальні і зондові труби, а також люки оглядових колодязів треба тримати щільно закритими; кришки люків і труб відкривати тільки при зливі нафтопродуктів; заміряти рівень нафтопродукту в резервуарі дерев'яними рейками або рейками з іншого матеріалу, що виключає іскроутворення.

Дихальні труби і вогневі запобіжники, установлені на резервуарах, а також технологічні трубопроводи, роздавальні колонки і резервуари необхідно перевіряти не рідше 2 разів на місяць. Резервуари з несправними вогневими запобіжниками треба відключати до повного усунення несправності.

При зливі нафтопродуктів черговий оператор зобов'язаний переконатися в справності резервуара, призначеного для прийому нафтопродукту, і в його місткості, щоб цілком прийняти нафтопродукт, що зливається. Крім того, варто переконатися, чи у порядку технологічні трубопроводи, запірні і зливальні пристрої. Двигун автоцистерни, установленої під злив, необхідно зупинити, а автоцистерну заземлити. При наявності на резервуарах АЗС герметизованих зливальних приладів (наприклад МС-1) через них дозволяється зливати.нафтопродукти з автоцистерн і паливозаправників при працюючому двигуні і включеній насосній установці.

Оператор повинний припинити відпускати нафтопродукти з резервуара, підготовленого до їх прийому з автоцистерни, і не відновляти відпустк з нього до повного зливу. Щоб уникнути переливів у процесі прийому нафтопродуктів оператор зобов'язаний слідити за рівнем рідини в резервуарі по місцевому або дистанційному покажчику. Автомобілі, мотоцикли, моторолери, мопеди й інші машини варто заправляти тільки в присутності водія і при.виключеному двигуні. Мотоцикли, моторолери і мопеди подавати до бензоколонок і відводити від них вручну з заглушеними в 15 м від АЗС двигунами, а автомобілі — своїм ходом, але, перед заправленням двигун виключати.

Випадково пролиті на землю нафтопродукти треба засипати піском. Просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали варто зібрати в металеві ящики і видаляти з території АЗС.

При ушкодженні заправних колонок або іншого устаткування, а також з появою витоку нафтопродукту черговий «оператор повинний знеструмити колонки, виключити рубильник на електрощиті, що живить колонки електроенергією, і викликати ремонтну бригаду.

Між автомобілем, що стоїть під заправленням, і наступним за ним розрив встановлений не менш 3 м, а між наступними автомобілями не менш 1 м. Швидкість руху автотранспорту на території АЗС не повинна перевищувати 5 км/г. Забороняється проїзд автотранспорту над підземними резервуарами.

Електричне висвітлення АЗС повинне мати надійний захист від механічних ушкоджень, а освітлювальна арматура повинна бути закритою. На АЗС категорично забороняється використовувати тимчасову електропроводку, електроплитки, рефлектори й інші електроприлади відкритого типу. При виявленій несправності електроустаткування треба негайно виключити рубильник і викликати електромонтера.

На території АЗС забороняється виконувати які-небудь роботи, не зв'язані з відпусткою нафтопродуктів. Забороняється зберігати у приміщеннях легкозаймисті рідини і заправляти автомобілі, вантажені горючим і вибухонебезпечним вантажем (сіном, соломою, стружкою, бавовною, легкозаймистими і горючими рідинами, балонами і цистернами зі стиснутими зрідженими газами, хімікатами, вибуховими речовинами й ін.), а також автомобілі й автобуси (крім легкових), у яких знаходяться пасажири.

Для заправлення автомобілів, вантажених горючими і вибухонебезпечними вантажами, у 25 м від АЗС може бути обладнана спеціальна площадка, де заправлення автомобілів проводиться нафтопродуктами, отриманими в каністрах. Така площадка повинна бути забезпечена первинними засобами пожежегасіння (вогнегасниками, піском, повстинами й ін.) по нормах АЗС.

Забороняється наливати нафтопродукти в бочки, що знаходяться в кузові автомобіля, коли глушитель його знаходиться під кузовом.У цьому випадку водій автомобіля. може одержати нафтопродукт у каністрах. При виникненні пожежі на АЗС треба негайно викликати пожежну охорону, а до її прибуття організувати гасіння наявними силами і засобами. Автоматичні стаціонарні системи гасіння пожежі і пожежна сигналізація на АЗС не передбачаються.

Забороняється палити, проводити ремонтні та інші роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню як у будівлі АЗС, так і на відстані менше 20 м від її території.

Місця заправлення та зливання нафтопродуктів повинні бути освітлені в нічний час. АЗС мають бути оснащені телефонним та гучномовним зв'язком.

Зливати нафтопродукти в підземні резервуари необхідно закритим способом (трубопроводом або через шланг).

Перед зливанням нафтопродукту з автоцистерн у резервуар слід заміряти рівень нафтопродукту в цьому резервуарі. Процес зливання повинен контролюватися працівником АЗС та водієм автоцистерни. Наконечники зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, який виключає можливість іскроутворення в разі ударів об корпус резервуара, і заземлені.

Автоцистерни під година зливання повинні бути приєднані до заземлювального приладу. Гнучкий заземлювальний провідник має бути постійно приєднаним до корпуса автоцистерни і мати на кінці пристосування для приєднування до заземлювального приладу (струбцину, спеціальний наконечник тощо). Кожна цистерна автопотяга винна бути заземлена різно до повного зливання з неї нафтопродуктів.

Під час заправляння на АЗС слід дотримуватися таких вимог:

- мотоцикли й моторолери подаються до бензоколонок з непрацюючимі двигунами, пуск та вимкнення яких мають здійснюватися на відстані не менше 15 м від колонок, а автомобілі - своїм ходом, з наступним вимкненням двигунів до початку процесу заправляння;

- нафтопродукти відпускаються безпосередньо в бензобаки. Власникам індивідуального транспорту допускається відпускати нафтопродукти у каністри. Забороняється відпускання палива в поліетиленові каністри та скляну тару;

- облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів та моторолерів до пуску двигунів водіями насухо протираються;

- випадково розлиті на землю нафтопродукти необхідно засипати піском, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали збираються в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення робочого дня вивозяться з території АЗС;

На АЗС забороняється:

- заправлення транспортних засобів з працюючими двигунами;

- проїзд автотранспорту над підземними резервуарами;

- робота в одязі та взутті, облитих бензином;

- заправлення транспортних засобів (крім легкових автомобілів), у яких перебувають пасажири;

- заправлення автомобілів, завантажених небезпечним вантажем (вибуховими речовинами, стисненими та зрідженими пальними газами, ЛЗР і ГР, отруйними та радіоактивними речовинами тощо);

- в'їзд на територію АЗС і заправлення тракторів, не обладнаних іскрогасниками;

- відпускання палива роздавальними колонками, які підключені до заповнюваних резервуарів (під година зливання нафтопродуктів);

- приєднання заземлювальних провідників до пофарбованих та забруднених частин автоцистерни;

- використання як заземлювачів трубопроводів з ЛЗР, ГР та горючими газами, а також інших трубопроводів;

- експлуатація вибухозахищеного електрообладнання зі знятими деталями оболонки, у тому числі кріпильними, передбаченими його конструкцією.

ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ

ЛІТЕРАТУРА

1. Михайлюк О.П., Олійник В.В., Мозговий Г.О. Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів виробництва.

2. Клубань В.С. и др. Пожарная безопасность предприятий промышленности и агропромышленного комплекса.

3. Волков О.М. Пожарная безопасность резервуаров с нефтепродуктами.- М.-“Надра” 1984.- 149 с.

4. Шевчук А.П., Колосов В.А., Смолин И.М., Шебеко Ю.Н. Пожарная опасность наружных технологических установок переработки горючих газов і легковоспла-меняющихся жидкостей: Обзорная информация. - М: ВНИИПО, 1992. - 34 с.

5. Іванов Е.Н. Протипожежний захист відкритих технологічних установок. - М.: Хімія, 1986. - 288 с.

6. ВСН 01-89. Підприємства по обслуговуванню автомобілів. - М.: Минавтотранс РСФСР, 1990.

7. ДБН 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень.

8. ПУЭ-86. Правила пристрою електроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1986.

9. Проектування складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище 93,3 кПа. ВБН В.2.2-58.1-94.- Державний Комітет України по нафті і газі (Держкомнафтогаз).- Київ.-1994.

10. Правила пожежної безпеки в Україні.- Київ “Укрархбудінформ” 1995.- с.99-102, 118.

Дата добавления: 2014-01-04