Загальні принципи організації обліку виробничої діяльності

Організація обліку та аналізу витрат діяльності підприємства

1 Загальні принципи організації обліку виробничої діяльності

2 Нормативний метод обліку витрат виробництва

На організацію обліку витрат впливають різноманітні фактори, основними з яких є: види діяльності, характер виробництва, і продукції, яка виробляється, структура управління і розміри підприємства, особливості технології та організації виробництва.

Можна виділити наступні загальні принципи організації обліку витрат:

Ø показники обліку витрат і калькулювання собівартості продукції повинні бути погоджені з плановими і нормативними показниками;

Ø документування витрат в момент їх здійснення, різне відображення витрат за нормами і відхиленнями від норм витрат ресурсів і оплати праці;

Ø всі витрати, які відносяться до виробництва продукції даного періоду, повинні бути включені до її собівартості;

Ø всі витрати через систему рахунків бухгалтерського обліку повинні бути згруповані за об’єктами обліку витрат статями витрат;

Ø собівартість продукції калькулюється на основі даних бухгалтерського обліку витрат, що потребує ідентифікації об’єктів обліку втрат з об’єктами калькулювання.

Сільськогосподарські підприємства займаються виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції. Розрізняють головні, допоміжні та підсобні галузі.

№	Галузі	Характеристика	Об’єкт в аграрному підприємстві
	Головні	Галузі, які мають найбільшу частку товарної продукції у загальному її обсязі	рослинництво тваринництво
	Допоміжні	Мають менший обсяг виробництва порівняно з Головними галузями, як правило, продукцію цих галузей повністю споживає підприємство, лише незначна кількість продукції має товарний характер	ремонтно-механічні майстерні, вантажний автотранспорт, жива тяглова сила, МТП, електро-, тепло-, водопостачання тощо
	Підсобні	Включають промислові й обслуговуючі виробництва. Промислові призначені для переробки продукції основного виробництва. Обслуговуючі виробництва забезпечують побутові потреби працівників сільськогосподарських підприємств.	Промислові - млини, сепараторні пункти, пилорами, виноробні, консервні, цегельні заводи тощо. Обслуговуючі - їдальні, пекарні, лазні, пральні, житлово-комунальне господарство тощо.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності. За журнально-ордерною формою обліку для відображення кредитових оборотів за рахунками 23, 24,39, 91,92, 93 призначено Журнал-ордер № 10.3 с.-г. Аналітичний облік витрат ведеться у виробничих звітах.

Виробничі звіти складають за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат.

оборотна Відомість ф. № 10.3-е с.-г передбачає відображення початкового залишку, обороту за дебетом і кредитом, залишок на кінець (початок) звітного періоду для кожного об’єкта аналітичного обліку.

Рисунок 9.3 Схема руху аналітичних даних обліку витрат

Одним із найважливіших економічних показників діяльності підприємства є собівартість.

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприємства.

Калькуляції дають змогу приймати більш оптимальні управлінські рішення, повніше використовувати резерви економії. Розрізняють планову, фактичну (звітну), провізорну (очікувану) і нормативну собівартість.

ВИДИ РОЗРАХУНКІВ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

Нині порядок розрахунку фактичної собівартості продукції (робіт, послуг) нормативними документами не регламентується. Тому вибір конкретних методів калькулювання входить до компетенції підприємства і залежить від потреб отримання необхідної інформації для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень. Застосування конкретних методів калькулювання необхідно обов’язково відобразити в наказі про облікову політику підприємства.

3 Нормативний метод обліку витрат виробництва

Робота із впровадження нормативного методу планування, обліку і контролю в підприємстві розпочинається із розробки та затвердження норм і нормативів витрат виробничих запасів, коштів, та праці. Нормативний метод це різновид американського «директ — костингу».

Наприклад, норма виробітку, норма витрат часу, норма обслуговування тварин, норма витрат пального тощо.

Ø нормативи ефективності капітальних інвестицій і нової техніки;

Ø нормативи формування фонду оплати праці;

Ø нормативи розподілу прибутку та формування власного капіталу;

Ø нормативи максимального рівня виробничих запасів;

Ø нормативи власних обігових запасів.

Дата добавления: 2014-01-04