Правила спілкування

Достатність і ясність мовлення

Достатнім є мовлення, яке не викликає запитань щодо його змісту, зро­зуміле для співрозмовника без додаткової інформації, не залишає нез'ясованим жоден аспект розмови.

Ясне, тобто зрозуміле мовлення, теж характеризується доступністю його змісту і форми, а, отже, виразністю суті думки і засобів її реалізації в усній чи писемній формі (засобів лексичних, емоційно-експресивних, структур- по-логічної організації фрази) тощо.

Достатність і ясність мовлення залежить як від суто мовної його струк­тури, так і від численних позамовних обставин спілкування (усного чи письмового) - від психологічної сумісності / несумісності співрозмовників, спорідненості / неспорідненості виду діяльності, рівня освіченості (по­інформованості) щодо теми спілкування, ординарпості / неординарності ситуації спілкування тощо.

СИТУАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ (МЕТА, АДРЕСАТ, МІСЦЕ, ТЕМА).

Уявіть собі, що ви входите в нове для вас середовище - зустріч з май­бутнім діловим партнером, згодом відвідини нової установи, участь у яко­мусь зібранні. На вас уважно дивляться, оцінюють ваш зовнішній вигляд, манеру триматися, одяг. Перше враження склалося. А ось ви заговорили - і враження може зазнати змін. Воно стане або кращим, або гіршим, бо при­сутні (чи партнер) побачили вас по-справжньому, як особистість, якщо віри­ти давньогрецькому філософові Сократу, який сказав: "Заговори, щоб я тебе побачив".

Що ж впливає на зміну вражень? Ви, напевно, здогадалися... Слова. Пер­ша помилка ваша, особливо груба, одразу ж вплине на попередню оцінку.

Це, безумовно, не означає, що ваша мова повинна нагадувати дисти­льовану воду. Ні, для усного мовлення не існує поняття абсолютної пра­вильності, як стверджують науковці. Адже тут відбувається жива взаємо­дія людей, співрозмовники певним чином пристосовуються один до одного, часто навіть поступаючись заради співрозмовника. Тому й вважається, що навіть досконале знання всіх закономірностей, правил і норм ще не озна­чає, що людина володіє мовною культурою як основою мистецтва спілку­вання.

Щоб говорити тактовно, цікаво, своєю мовою впливати на слухачів, уміти переконати людину чи просто її розважити, уміти говорити зі знайо­мими чи незнайомими, з людьми, різними за віком, говорити один на один чи з учнівською аудиторією, схиляти на свій бік, викликати в них інтерес, треба знати мову.

А що значить знати мову? Які критерії оцінки цього поняття?

Кожна людина повинна мати багатий словниковий запас, використо­вувати у своєму мовленні десятки тисяч слів. Словниковий запас, як пра­вило, ніколи не буває незмінним. Він змінюється залежно від ситуації чи обставин. Але основні поняття залишаються назавжди.

Дата добавления: 2014-01-04