Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Види кримінальних покарань. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

Кримінальне покарання є заходом примусу, який застосо­вується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Метою покарання, згідно із загальнотеоретичними цілями юридичної відповідальності, є не лише кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання подальшого вчинення зло­чинів ними та іншими особами.

Покарання поділяються на основні та додаткові.

До осно­вних покарань належать:

§ громадські роботи; виправні роботи;

§ службові обмеження для військовослужбовців;

§ арешт; обме­ження волі;

§ тримання в дисциплінарному батальйоні військо­вослужбовців;

§ позбавлення волі на певний строк;

§ довічне по­збавлення волі.

Додатковими покараннями є:

§ позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного кла­су і конфіскація майна.

Штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть засто­совуватись як основні покарання, так і як додаткові.

За загальним правилом кримінальна відповідальність на­стає при досягненні особою 16 років.

Стаття 22 Кримінального кодексу України передбачає, що кримінальна відповідальність настає з 14 років за певні види злочинів:

§ умис­не убивство;

§ посягання на життя державного чи громадського діяча працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кор­дону або військовослужбовця,

§ судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійснен­ням правосуддя;

§ захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги;

§ пред­ставника іноземної держави;

§ умисне тяжке тілесне ушкоджен­ня, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження; диверсію;

§ бандитизм; терористичний акт;

§ захоплення заручників;

§ зґвал­тування; насильницьке задоволення статевої пристрасті непри­родним способом; крадіжка;

§ грабіж;

§ розбій;

§ вимагання;

§ умисне знищення або пошкодження майна;

§ пошкодження шляхів спо­лучення і транспортних засобів;

§ угон або захоплення залізнич­ного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового суд­на;

§ незаконне заволодіння транспортним засобом; хуліганство тощо)

Зниження віку кримінальної відповідальності законода­вець обумовив, перш за все, тим, що особа вже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність на­званих злочинів. Перелік цих злочинів є вичерпним. Це лише умисні злочини.

Кримінальний кодекс України виключає можливість при­тягнення до кримінальної відповідальності, починаючи від 14 років, за злочини, вчинені з необережності.

Розділ XV Загальної частини Кримінального кодексу України розглядає особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності за умови його виправлення без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, а саме:

§ застереження;

§ обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до

§ поведінки неповнолітнього;

§ передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

§ покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшко­дування заподіяних майнових збитків;

§ направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків із метою його ви­правлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Суд може також визнати за необхідне призначити непо­внолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.

У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характе­ру, ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

До неповнолітніх можуть бути застосовані такі основні види покарань:

§ штраф;

§ громадські роботи;

§ виправні роботи;

§ арешт;

§ позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання неповнолітньому за сукуп­ністю злочинів або вироків остаточне покарання у вигляді по­збавлення волі не може перевищувати 15 років.

Кримінальний кодекс України визначає також додатко­ві покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.

Для тих, хто вперше вчинив нетяжкий злочин, може бути застосовано звільнення від відбування покарання з ви­пробуванням. Призначене покарання відкладається на певний (іспитовий) визначений судом строк, тривалістю від одного до двох років. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив но­вого злочину, звільняється судом від призначеного йому по­карання. В іншому випадку неповнолітній, що вчинив злочин, направляється для відбування призначеного покарання.

Учинення злочину неповнолітнім визнається обставиною, яка пом'якшує покарання.

Дата добавления: 2014-01-04