Поняття процесуальних строків та їх види

ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

Запитання для поточного контролю знань

До заняття 6, 7.

1. Охарактеризуйте основні частини телефонної розмови, визначте оптимальний час її тривалості.

2. Які основні правила підготовки і здійснення ділової телефонної розмови?

3. Визначте основні засади організації ділової телефонної конференції.

4. Опишіть загальні правила користування мобільним телефоном.

5. Загальні правила спілкування в мережі Інтернет.

6. Етикет листування.

7. Візитки.

Інститут процесуальних строків спрямований на впорядкування цивільного процесу, забезпечення своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів фізичних осіб, інтересів держави та прискорення цивільного судочинства, а тим самим — і завдань цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК).

Таким чином, процесуальний строк відповідно до ст. 67 ЦПК становить перш за все проміжок часу, визначений законом чи судом для вчинення процесуальних дій сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі. Така ознака, хоча і є родовою з точки зору темпоральної характеристики процесуальних строків у цивільному судочинстві, але не є визначальною. Для процесуальних строків характерним, крім того, є механізм їх обчислення, перебігу та закінчення, поновлення та продовження, а також те, що процесуальні строки як нетипові нормативні приписи регламентують процесуальну діяльність не всіх учасників цивільного процесу, а лише осіб, які беруть участь у справі. Тому інститут процесуальних строків за своїм змістом має охоплювати правила визначення процесуальних строків як певних періодів у часі, обчислення, перебігу, закінчення, поновлення та продовження, що є важливим для кваліфікації тих чи інших строків у суді як процесуальних.

Виходячи із сутності та природи процесуальних строків вони є строками-періодами, які характеризуються певною тривалістю, в межах якої вчиняються процесуальні дії, тривалість цих періодів часу має визначатися за допомогою встановлених у законі способів обчислення (ст. 68 ЦПК) та правилами про початок перебігу й закінчення процесуальних строків (статті 69, 70 ЦПК) та їх поновлення і продовження (ст. 73 ЦПК). Разом з тим ЦПК у ряді статей передбачає строки без визначення початкового моменту і які визначаються через час судового засідання.

ЦПК передбачає види процесуальних строків, визначаючи у ст. 67, що процесуальні дії в цивільному судочинстві можуть здійснюватися в межах процесуальних строків, які встановлюються законом, а якщо не визначені законом — встановлюються судом.

До перших належать строки, тривалість яких наперед визначена самим законом (строк на апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції (ст. 294 ЦПК), строк на касаційне оскарження (ст. 325 ЦПК), строк на подання заяви про перегляд заочного рішення (ст. 228 ЦПК) та ін).

До призначених судом належать строки, тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та особливостей кожної процесуальної дії. Судом строки можуть призначатися лише в тих випадках, якщо питання про них на законодавчому рівні не вирішено. При цьому призначення строків суддею можливе лише тоді, коли закон прямо передбачає таке право. Так, згідно зі ст. 121 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 ЦПК, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає позивачеві строк для виправлення недоліків позовної заяви.

Дата добавления: 2014-01-04