Фондова лекція

з філософії

(назва навчальної дисципліни)

ТЕМА Пізнання як предмет філософського аналізу

(назва навчальної теми)

Навчальний час 2 години

Для студентів навчально-наукового інституту права та психології

(назва навчально-наукового інституту, факультету)

Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри

" " ____________ 2010 року,

протокол № ____

Київ - 2010

Додаток З

Вид лекції: навчально-пояснювальна.

(вказується у відповідності до наведеної в методичних рекомендаціях класифікації)

Дидактичні цілі:

Навчальні: сформувати у студентів цілісне уявлення про пізнання як предмет філософського аналізу, розкрити поняття суб’єкта та об’єкта пізнавальної діяльності, різновиди пізнання; висвітлити загальні тенденції формування гносеології як окремої галузі знання в історії філософії; сприяти осягненню істини як ключової гносеологічної категорії, виокремити різні підходи до витлумачення істини та сприяти розумінню їх відмінностей та меж застосування;

Розвиваючі: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, самостійність мислення, спостережливість, активність, творчість студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності;

Виховні: сприяти формуванню філософського світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, відповідальності «передбуттям».

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни

Забезпечувані дисципліни методи та методологія наукового дослідження; соціологія; філософія права

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність карти, схеми, дошка, крейда та плакати

(перелік наочних засобів, що планується застосувати)

Технічні засоби навчання комп’ютер, мультимедійне забезпечення

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Гносеологія як філософське вчення про пізнання.

2. Проблема пізнання: історико-філософська ретроспекція.

3. Істина: множинність підходів та критеріїв.

Рекомендована література:

1. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного).-К.,2001.

2. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є.М. Причепія).- К.,2001.

3. Філософія: Підручник (за ред. В.П. Андрущенко). – Х., 2000.

4. Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.

5. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория подсознания и диалектика. – М.,1991.

6. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. – К.. 1984.

7. Диалектика. Познане. Наука. –М., 1988.

8. Звиглянич В.А. Научное познание как культурно – исторический процесс. – К.,1989.

9. Кочергин А.Н. Научное познание: формы, методы, подходы. – М.,1991.

10. Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М.,1988.

11. Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії. –К.,1993.

В С Т У П

Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й накопичення знань. Знання – це інформація про світ, яка існує у формі певної суб’єктивної реальності, це ідеальний образ дійсності. Отже, пізнання та знання співвідносяться як процес і результат. Процес пізнання охоплює певну кількість взаємоорганізованих елементів: об’єкт, суб’єкт, знання як результат дослідження. Відомий німецький філософ проголосив низку ключових філософських питань, одним із яких було: «Що я можу знати?». Питання про межі гносеологічних можливостей виникло ще на ранніх етапах розвитку філософії, особливо артикульоване у філософських побудовах давньогрецьких софістів і скептиків. Відповіді на кантівське питання складають широкий спектр – від гносеологічного оптимізму (віру в абсолютні можливості людського розуму цілковито пізнати навколишній світ) до агностицизму (повне чи часткове заперечення пізнаваності світу).

Тема присвячена пізнанню як предмету філософського аналізу, її опанування передбачає осягнення історико-філософської логіки розвитку гносеологічної проблематики, основних підходів до її витлумачення, а також специфічного категоріального апарату.

Отже, сьогодні ми виносимо на обговорення пізнання як предмет філософського аналізу. Дану тематику в навчальних цілях доцільно згрупувати у три навчальні питання:

1. Гносеологія як філософське вчення про пізнання.

2. Проблема пізнання: історико-філософська ретроспекція.

3. Істина: множинність підходів та критеріїв.

Дата добавления: 2014-01-04