Діяльності

Психологічні основи викладання НМ. Психологічна структура педагогічної

Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі Визнання наддержавному рівні доцільності запровадження Іноземної мови у початковій школі змушує замислитись, над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями їх реалізації.

Як відомо, сучасні нормативні матеріали орієнтують вчителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні.

На початковому ступені (відтепер це 2-4 класи загальноосвітньої школи) мають бути закладені основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку в курсі вивчення іноземної мови в середній школі.

Аналіз,спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного педагогічного досвіду, переконує в тому, що початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами і елементарної комунікативної компетенції.

Найважливішими є такі чинники:

- вікові психофізіологічні й психічні характеристики учнів;

- досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни предмета;

- наявність в учнів досить сильної мотивації, зумовленої співпаданням мови з періодом інтенсивної соціалізації учнів початкових класів;

- потенційні можливості предмета для успішного розв'язання головних завдань початкової школи.

Як відомо, основними задачами початкової школи є:

- стимуляції пізнавальної мотивації дітей,

- максимальної соціалізації кожної дитини, розвитку її особистості,

- підготовки до діалогу культу

Перевагою молодших школярів є також Потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостереження показують: за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко й міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки.

Протягом тривалого часу, особливо у, 60-70 роках, раннє шкільне навчання іноземної мови базувалося значною мірою на Імітації мовленнєвих зразків. Між тим дослідниками раннього навчання іноземної мови переконливо доведено, що імітація не є основним прийомом оволодіння іноземною мовою в дитинстві. Більш вирішальну роль відіграють процеси мовних узагальнень і так звані металінгвістичні здібності, тобто здатність гнучко і на абстрактному рівні засвоювати мову, помічати її відмінності від явищ рідної мови, свідомо оперувати нею. Результати експериментів М.І.Зорандія, О.И.Негневицької, дослідників США, Канади та інших країн свідчать про підвищення рівня розвитку вербального інтелекту сучасних дошкільнят. І цей фактор, на думку психологів, зокрема О.О.Леонтьєва, є одним із важливих аргументів на користь запровадження іноземної мови у початковій школі.

Головними чинниками цього феномена молодшого шкільного віку вважають підвищення освітнього й матеріального рівня сучасного суспільства, розширення можливостей засобів масової інформації, появу ефективних інформаційних технологій, а також прискорення фізичного розвитку (тобто акселерацію) сучасних дітей, функціональні можливості яких відповідають тим, котрі 40-50 років тому були властиві особам, старшим на 1-2 роки.

Загальновідомо, що одне з головних психолого-дидактичних завдань початкової школи полягає у створенні ситуації соціального розвитку дитини (в термінології Л.С.ВиготсьКого). Важливу психологічну передумову соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, довірлива підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, реактивність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересі», сугестивність, розвинута уява. Брак життєвого досвіду, знань у дітей- цього віку часто-густо компенсується бурхливим фантазуванням. Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює творчий процес у десятки разів. Нині внаслідок інформаційного вибуху пік здатності до творчої уяви, фантазії змістився до 8- 10 років, і раннє шкільне навчання німецької мови співпадає з найсприятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої школи при виборі початку запровадження цього предмета слід вважати

весь комплекс психологічних факторів.

Звернемось до праць дослідників дитячої психології. Аналіз досліджень Л.С.Виготського, І.0., Зимньої, О.Н.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна, Ж.Піаже вказує на наявність, прямої залежності успішності раннього вивчення німецької мови від рівня комунікативного розвитку дитини в рідній мові.

Поняття «комунікативний розвиток у рідній мові», за визначенням І.О. Зимної, слід розглядати як складне багато аспектне явище, що включає:

- обсяг словника дитини її рідній мові;

- рівень засвоєння мовних правил;

- рівень володіння усними формами спілкування, показниками чого слугують уміння дитини свідомо будувати зв'язне висловлювання, адекватно реагувати па репліки співрозмовника, висловлювати своє ставлення до почутого;

- рівень володіння технікою читання, показником Чого є теми читання;

- рівень сформованості навичок письма;

- рівень розвитку ^: психічних функцій дитини: сталості уваги, сприйняття, запам'ятовування, чутливості фонематичного та інтонаційного слуху, обсягу слухової короткочасної і довготривалої пам'яті, функціонування механізмів мислення, втому числі й рефлексії (здатності до міркувань, аналізу класні їх думок, почуй»)

- рівень сформованості пізнавальних інтересів; загальний світогляду учнів.

Комунікативний розвиток в рідній мові правомірно розглядати в загальному контексті соціалізації кожної дитини, тобто з точки зору сформованості вмінь спілкування, з ровесниками, дорослими, а також з позиції загальної ситуації розвитку дитини. Рівень комунікативного розвитку дітей в рідній мові можна

визначити за допомогою спеціальних прогностичних тестів.

Головна функція цих-Тестів полягає в тому, щоб дати певний прогноз успішності у засвоєнні

іноземної мови на основі визначення рівня оволодіння механізмами певного виду мовленнєвої діяльності у рідній мові. Наприклад, аудитивних механізмів, механізмів техніки читання/ Методологію цього підходу зумовлює обгрунтоване психологами положення про правомірність вивчення характеру функціонування психічних процесів на матеріалі будь-якої знакової системи.

Багаторічний досвід про ведення прогностичних тестів на початку вивчення учнями іноземної мови свідчить про те, що найбільш адекватно відображують сформованість механізми: комунікативного розвитку дитини 6-8 років в усному мовленні рідною мовою такі об'єкти тестування:

ü комунікативна виразність мовлення як покажчик сформованості фонематичного та інтонаційного слуху;

ü ритм як компонент мовленнєвого слуху і найсуттєвіший компонент просодії;

ü обсяг довготривалої пам'яті;

ü обсяг слухової короткочасної пам'яті, тобто здатність утримувати основну інформацію упродовж процесу слуханим;

ü якість слухової мовленнєвої уваги, тісно пов'язаної з мнемічними процесами;

Узагальнення результатів прогностичного тестування механізмів усного мовлення, здійснюваного вітчизняними дослідниками в різні роки (О.Б.Метьолкіна 1996; О.О.Коломінова 1999; Н.Є. Жирнеко 2000), вказують на достатній рівень комунікативного розвитку дітей 6-8 років у рідній мові. При цьому зафіксовано, що діти цього віку активно прагнуть до вивчення іноземної мови.

Чому ж початок вивчені іноземної мови у загальноосвітній шкоді припадає не на перший чи на другий клас?

Відповідь на це запитання дає аналіз функціональної готовності дітей шести років до школи взагалі і до вивчення іноземної мови, зокрема. Так, з практики відомо, то більшість дітей,: які вступають до загальноосвітньої інколи, не мають досвіду дошкільного вивчення іноземної мови. З перших днів перед ними постають складні завдання:

1). адаптація до шкільного життя:

2) оволодіння прийомами навчальної діяльності,

3) соціалізація в дитячому колективі..

За цих умов вивчення німецької мови (додатковим навантаженням, яке може відбитися на здоровя дітей. Адже шість років — це пе ріод інтенсивного психічного і фізичного розвитку дитини. Порівняно з семирічними дітьми, шестирічними мають менш зрілу кору головного мозку, серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат. У цілому незавершеність розвитку основних органів і систем шестирічної дитини підвищує чутливість її організму до дії несприятливих факторів. І цей чинник може призвести до формування різних відхилень та захворювань. Практика свідчить, що значна часто першокласники котрі приходять до школи, невміють виділяти ознаки предметів, її знаходити серед них подібні й відмінні. Перший навчальний рік дає дітям змогу ознайомитись з основними ознаками предметів, як-от: колір, розмір, форма, матеріал, смак, якості людей, тварин. Вони навчаються стисло описувати відомі предмети, оволодівають прийомами їх порівняння, зіставлення, узагальнення істотних ознак і відкидання неістотних. Під впливом навчання у першому класі словник дитини поступово збагачується новими поняттями.

Отже на початку вивчення німецької мови це має полегшити вчителям реалізацію одного із завдань сучасної програми - організацію практики учнів в оперуванні різноманітними поняттями (наприклад: якість, час, тривалість, місцезнаходження, дім, їжа, здоров'я тощо) та певними мовними функціями як категоріями поведінки.

Навчання у першому класі, таким чином, створює належну функціональну і пропедевтичну основу для зустрічі дитини з німецькою мовою в наступному, другому класі. Воно сприяє її загальному мовному розвитку, набуттю навичок і вмінь навчальної діяльності, соціальній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому колективі і взагалі в людському суспільстві.

Проаналізовані фактори підтверджують слушність запровадження німецької мови, починаючи з другого класу загальноосвітньої школи. У цьому віці у дітей краще розвинені пам'ять, особливо слухова короткочасна, слухова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В учнів другого класу сформувалися навички свідомого оперування рідною мовою, загальнонавчальні вміння і, на відміну від першокласника.

Дата добавления: 2014-01-04