Кошториси, їх значення, принципи побудови

Установи, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності і виконання покладених на них функцій, складають кошторис, який є важливим інструментом формування, управління й контролю фінансової політики бюджетної установи.

Розроблення кошторису бюджетної установи спрямоване на розв'язання двох основних завдань:

— визначення обсягу доходів і видатків, пов'язаних із діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів установи;

— забезпечення покриття видатків фінансовими ресурсами з різних джерел.

Асигнування із бюджету здійснюється лише на підставі затверджених для цього кошторисів видатків. Витрати коштів бюджетних установ без затвердженого кошторису є неприпустимими.

Для бюджетної установи кошторис є головним документом, що визначає обсяг, цільові надходження і використання коштів, виділених із бюджету на утримання установи впродовж року.

Застосовують чотири види кошторисних витрат: індивідуальні, загальні, зведені й кошториси витрат на централізовані та інші заходи.

Індивідуальні кошториси відображають вимоги у коштах кожної окремої бюджетної установи з урахуванням специфіки її функціонування.

Загальні кошториси складають для видатків груп однотипних установ.

Зведені кошториси містять усі видатки з утримання установ, підпорядкованих одному міністерству чи відомству, об'єднують усі індивідуальні й загальні кошториси та кошториси на централізовані заходи.

Кошторис має дві складові:

— загальний фонд включає надходження із загального фонду бюджету і розподіл видатків, складений відповідно до повної економічної класифікації видатків для виконання бюджетною установою своїх функцій, або розподіл надання кредитів із бюджету за класифікацією кредитування з бюджету.

— спеціальний фонд включає обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та розподіл їх за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних із виконанням основних функцій, або розподіл наданих кредитів із бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Форму кошторису затверджує Міністерство фінансів України. Кошторис доходів і видатків є для бюджетної установи основним фінансовим документом, що визначає обсяг коштів, виділених із бюджету на утримання установи, та розподіл їх за напрямами витрачання

Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторисів бюджетних установ є Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228) з подальшими змінами.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досяг­нення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, установлених Законом України «Про Державний бюджет».

Процес складання проектів кошторисів починається з того, що Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік та необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів.

Планування дохідної та видаткової частин кошторису здійснюється з урахуванням таких вимог.

У дохідній частині проекту кошторису зазначаються планові обсяги асигнувань із загального фонду бюджету й обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачається спрямувати на покриття відповідних видатків бюджетної установи. Вони повідомляються установі безпосередньо вищою організацією.

У дохідній частині спеціального фонду зазначаються планові обсяги надходжень з інших джерел, а саме: кошти, одержувані бюджетною установою від надання послуг, виконання робіт і реалізації продукції чи іншої діяльності.

Дохідна частина спеціального фонду формується на підставі розрахунків, щодо кожного запланованого на наступний рік джерела доходів.

У видатковій частині проекту кошторису визначається загальна сума видатків бюджетної установи за кодами економічної класифікації, а також з розподілом видатків, які планується покрити за рахунок бюджетних асигнувань, і видатків, які плануєть­ся здійснити за рахунок спеціального фонду.

Потребу в коштах бюджетні установи визначають виходячи зі своїх основних виробничих показників і контингентів, що встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і запланованих заходів щодо скорочення видатків у плановому періоді.

В кошторисах мають плануватися видатки на придбання тільки тих матеріальних цінностей, яких установа справді потребує.

Видатки за кошторисом плануються на підставі встановлених норм видатків і наявної мережі установ у розглянутому далі порядку.

Формуючи видатки, бюджетна установа враховує такі показники:

· мережу та контингенти, які вона обслуговує, тобто оператив­но-виробничі показники своєї діяльності (кількість шкіл, чисельність учнів у них, кількість лікарень і лікарняних ліжок тощо);

· норми бюджетних видатків на розрахункову одиницю (на клас у школі, ліжко або ліжко-день у лікарні, на дитину або дитино-день у дошкільній установі).

Розглядаючи застосування бюджетними установами норм видатків, зауважимо також, що їх можна поділити на обов’язкові та розрахункові. Обов’язкові норми встановлюються законодавчо-нормативними документами, і їх застосування обов’язкове для всіх бюджетних установ. До них належать ставки заробітної плати, штатні нормативи, норми добових, норми видатків на харчування та ін. А розрахункові норми — це середні витрати, що припадають на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи.

Потреба у видатках на продукти харчування, медикаментитаперев’язувальні матеріали в закладах охорони здоров’я визначаєть­ся за нормативами з урахуванням умов утримання та лікування хворих. Такі нормативи розраховуються згідно з раціоном харчування, який визначає добову норму витрат продуктів і цін на них. Норми видатків на харчування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У плануванні видатків за кошторисом бюджетним установам неодмінно потрібно враховувати обмеження бюджетних видатків, установлені чинним законодавством.

Перевищення доходів над видатками по спеціальному фонду бюджетна установа має право передбачити спрямування зазначених коштів на пріоритетні заходи, необхідні для виконання основних її функцій, але не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Усі видатки, включені до проекту кошторису, мають бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.

У тижневий термін після опублікування Закону України «Про Державний бюджет України», відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів обсяги затверджених бюджетних асигнувань з їх щомісячним розподілом.

Головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють підвідомчим установам річні обсяги бюджетних асигнувань, здійснюють щомісячний розподіл асигнувань із загального фонду й доводять їм відповідні лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування є документом, який містить затверджені бюджетні призначення (установлені бюджетні асигнування) та їх щомісячний розподіл, а також показники, які відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі відповідних нормативів. Ліміт­на довідка видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном України.

Розпорядники бюджетних коштів відповідно до затверджених для них обсягів бюджетних асигнувань та інших показників, зазначених у лімітній довідці, приводять у відповідність до них свої витрати. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження у штатному розписі, має бути приведено у відповідність до певного фонду оплати праці, а інші витрати — у відповідність до інших установлених асигнувань так, щоб забезпечити виконання функцій, покладених на установу.

Штатний розпис, що його подає установа до вищої організації, є документом, який визначає структуру установи, кількість штатних одиниць за кожним структурним підрозділом і в цілому по установі. У штатному розписі зазначаються встановлені штат­ному персоналу посадові оклади, надбавки, доплати, місячний фонд заробітної плати, а також фонд заробітної плати на рік для цієї установи.

Вищі організації протягом двох тижнів після отримання лімітних довідок складають і подають уточнені проекти зведених кошторисів і проекти зведених планів асигнувань до Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів для складання і затвердження річного розкладу призначень відповідних бюджетів для загального і спеціальних фондів за головними розпорядниками, згідно з повною економічною класифікацією, що відповідає відомостям усіх проектів кошторисів), і щомісячного розкладу асигнувань загального фонду відповідних бюджетів (розкладу річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального фонду за головними розпорядниками, згідно зі скороченою економічною класифікацією зі щомісячним розподілом, що відповідає відомостям усіх планів асигнувань).

Міністерство фінансів України надсилає для реєстрації, обліку й виконання затверджений річний розклад призначень державного бюджету та щомісячний розклад асигнувань загального фонду Державного бюджету до Державного казначейства, яке у триденний термін повідомляє головним розпорядникам витяги зі згаданих документів, які є підставою для затвердження кошторисів і планів асигнувань розпорядниками коштів, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кошториси та плани асигнувань підписують керівник і головний (старший) бухгалтер установи (централізованої бухгалтерії).

Затверджені кошториси, плани асигнувань та штатні розклади бюджетних установ скріплюється гербовою печаткою і підписом керівників установ, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження. Ці документи затверджують­ся у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається в установі, яка їх затвердила.

Затверджений кошторис доходів і видатків є для бюджетної установи основним фінансовим документом, що визначає обсяг коштів, виділених з бюджету на утримання установи, і розподіл їх у напрямках витрачання.

Дата добавления: 2014-01-04