Стан умов праці в галузі

В статуті ВООЗ визначена ціла низка завдань щодо забезпечення на виробництві безпечних умов праці. Реалізація цих проблем є однією з найваж-ливіших проблем, що мають соціально-економічне, політичне значення, що сприяє збереженню і зміцненню здоров‘я працюючого населення.
У Західній Європі 1992-й рік був проголошений роком гігієни та безпеки праці на робочому місці. Європейське Співтовариство виходило з того, що в країнах Зх.Європи реєструються близько 4,4 млн. нещасних випадків, вмирає 8 тис. чоловік, а на компенсацію за втрату працездатною, внаслідок ви¬робничих травм та професійних захворювань витрачається понад 20 млрд екю. На забезпечення здорових умов професійної діяльності в різних галузях народного господарства впливає економічна криза нашої країни, що потребує детального аналізу проблем без¬пеки, виробничої санітарії і гігієни праці для подальшого обгрунту¬вання та вдосконалення заходів щодо їх поліпшення.
Здоров'я працюючих залежить від таких показників, як умови праці і стан санітарно-гігіснічного обслуговування.
В наш час стосовно умов праці і охорони здоров'я населення можна визначити чотири основних напрямки:
Перший: вдосконалення базових законів, правового регулювання відносин між власником та працівником. Хоча в базових законодав¬чих актах визначені права, обов'язки, функції та завдання відповід¬них органів, але вони діють ізольовано, бо немає механізму їх коор¬динації.
Другий: прийняття ряду нових законів ("Про охорону здоров'я працюючого населення", "Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворюван¬ня", "Про державну санітарно-гігіснічну експертизу", "Про безпечність промислової продукції"), спрямованих на збереження здоро¬в'я працюючих, а також розробка цільових національних програм, таких як Програма профілактики профзахворювань і зміцнення здо¬ров'я працюючого населення.
Третій: ратифікування окремих міжнародних угод, конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці про охорону здоров'я працівників на робочих місцях, про службу охорони здоров'я на підприємствах, про безпеку та гігієну праці та виробничого середо¬вища, про службу гігієни праці і ін.
Четвертий: приведення всіх існуючих нормативних актів у від¬повідність до вимог законодавчих актів з обов'язковим урахуван¬ням міжнародних стандартів і наукових досягнень.
Нині у нашій країні діє майже 3 тис. нормативних документів з питань гігієни, виробничої санітарії і безпеки праці. Відповідно до Закону "Про за-безпечення санітарного та епідеміологічного благо¬получчя населення" розроблено і затверджено більш як 400 сані¬тарних нормативів, правил, а також гігієнічний регламент.
В наш час назріла необхідність провести узгодження всієї нор¬мативної документації, що не відповідає сучасним вимогам або застаріла, у відповідність до загальноєвропейських вимог. Здійснен¬ня цих робіт дасть змогу покращити організацію державного сані-тарно-епідеміологічного нагляду щодо дотримання гігієнічних нор¬мативів та попередити шкідливий вплив виробничих чинників на організм людини.
Чинники, що формують умови праці
Умови праці органічно пов'язуються з виробничим середови¬щем. До виробничих умов праці належать всі елементи виробничо¬го середовища, що впливають на організм людини, її працездатність безпосередньо в процесі праці.
Умовно можна виділити три групи чинників, що формують умови праці.
І група – належать ф-ри, що визначаюь характер умов праці, обумовлений нормативними та законодавчими ругулюваннями (тривалість робочого часу, режим праці і відпочинку, санітарні норми…), соціально-психологічний клімат, ефективність використання пільг і компенсацій.
ІІ група – належать технічні і організаційні чинники, що безпосередньо впливають на формування умов праці на робочих місцях, дільницях, цехах, підприємстві вцілому.Це засоби праці (будівлі, споруди, інструменти), предмети праці (сировина, матеріали, готові вироби), технологічні процеси (фізичні, механічні методи обробки), організаційні форми виробництва, тощо.
ІІІ група- належать природні чинники, що мають особливе значення при формуванні умов праці в будівництві, на транспорті, сільському госпдарстві та інших галузях. В цю групу входять такі чинники: географічні, геологічні, біологічні тощо.
Вище названі чинники мають важливе значення прпроектуванні промислових обєктівта конструюванні нової техніки і технологій.
Сформовані під дією різноманітних ЧИШІМКШ умови праці явля¬ють собою сукупність елементів, що у свою чергу впливають на здоров'я, настрій та ін. При цьому мається на увазі як позитивна дія, так і нсіативна, шо призводить до надмірного напруження фізіо¬логічних і психологічних функцій організму або до виникнення хво робливого стану і невдоволення умовами праці
Офіційний стандарт «Шкідливі і небезпечні виробничі чинники. Класифікація» розглядає елементи виробничого середо¬вища тільки як джерело можливого погіршення здоров'я людини Однак несприятлива дія всіх виробничих елементів обумовлюєть¬ся не їх наявністю, а тим. що їх кількісні ха-рактеристики значно відхиляються від оптимального або нормативного рівня.
Фізичні навантаження, наприклад, життєво необхідні для лю¬дини, якщо вони відповідають її фізіологічним потребам.
Негативну дію вони проявляють лише-у тих випадках шда стають надмірними. Нестача фізичних навантажень або їх відсут¬ність приносить орга-нізму людини не меншу шкоду, ніж їх надмір¬ність, особливо якщо ця нестача супроводжується «ервово-емоцій-ним напруженням.
Якщо всі елементи виробничого середовища і організму лю¬дини зрівноважуються, тоді умови праці оцінюються як сприятливі.
Сприятливими слід вважати такі умови праці коли кількісна і якісна сукупність їх елементів формує у людини задоволення щодо результатів праці.
Елементи виробничого середовиша можуть бути неврівноваже-ними внаслідок негативного впливу будь-яких шкідливих чинників і тоді умови праці оцінюються як несприятливі.
До несприятливих належать такі умови праці, коли Ш дія здат-ніа викликати у людини глибоку втому, що накопичуючись, може призвести до хворобливого стану або призвести до патологи'. Крім цього, у людини створюється негативна думка про роботу.
Поділ умов праці відповідно до гігієнічної класиффікації за ступенем шкідливості та небезпечності з т.з. несприятливого впливу їх на працездатність і здоров‘я людини нічим принциповим не відрізняються один від одного.
ШНЧ можуть призвести до професійних захворювань чи травм, а напружена розумова праця – до розвитку неврозів, завчасного атеросклерозу тощо. Різниця поляягає не в ступені несприятливого впливу, а його характері.
Крім цього, в умовах навіть однієї галузі важко знайти роботи, які можна було б вважати тільки тяжкими, тільки шкідливими, або тільки напруженими. У більшості випадків при несприятливих умо¬вах праці можна спостерігати всі або декілька ознак, що діють од¬ночасно. В наш час навіть ті професії, що традиційно вважалися чисто робітничими, нині мають суттєві нервово-психічні наванта¬ження через переробку великого об'єму інформації (оператори, ста¬левари). Тому поділ умов праці за тяжкістю, шкідливістю та на¬пруженістю не дає об'єктивної підстави для кількісної оцінки їх впливу на організм людини.
Однак з упевненістю можна сказати, що дія всього комплексу несприятливих виробничих чинників у будь-якому поєднанні неми¬нуче відбивається на рівні працездатності і в цілому на стані орган¬ізму людини. При цьому різноманітні, іноді не схожі за фізичними, хімічними чи біологічними властивостями чинники і їх поєднання можуть викликати однозначні обмеження працездатності і погіршен¬ня стану здоров'я людини, хоча зміни відбулися в різних системах організму.
Таким чином, однакові за тяжкістю зміни в організмі людини можуть бути обумовлені різноманітними причинами. Це можуть бути шкідливі чин-ники зовнішнього середовища, надмірні фізичні або розумові навантаження, дефіцит рухів при підвищеному нерво-во-смоційному напруженні або, навпаки, недостатня кількість інфор¬мації і т.ін.
Отже всі вказані різноманітні причини призводять до одних і тих же наслідків — безпосередніх або віддалених в часі змін фун¬кціонального стану організму людини як реакції на вплив всієї су¬купності елементів умов праці.
Найбільш повно характеризує вплив на організм поняття важкість праці.
До функціональних змін, що відбуваються в організмі людини протягом робочого дня чи тижня, залежно від умов праці, відносять:
• При сприятливих здорових і безпечних умовах праці – поліпшення функціональних можливостей організму як наслідок тренованості, що призво-дить до підвищення працездатності і продуктивності праці;
• При несприятливихх умовах – підвищення виробничої втоми, перевтоми, що призводить до зниження працездатності і продуктивності організму, а також до виникнення травм і профзахворювань.
Якісна і кількісна характеристика результатів трудової діяльності, фізіологічні параметри і показники здоров'я знаходяться в залежності від того, в якому з функціональних станів перебуває організм ЛЮДИНИ. Як відомо, організм ЛЮДИНИ В процесі праці зазнає три функціональні стани: нормальний, граничний (між нормою і патологією) і патологічний. Очевидно, що основну роль у вирішенні проблеми вдосконалення умов праці в галузі буде відігравати по¬дальше скорочення частки ручної праці, особливо тяжкої та мало¬продуктивної, впровадження нових видів машин,обладнання, при¬ладів та апаратів, опрацювання нових методів і прийомів праці, що вимагають нової техніки, технологи та організації виробництва.

Дата добавления: 2014-01-04